Перегляд за Автор "Нікіфорова, С. М."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    НЕВЛАСНЕ-ПРЯМА МОВА В РОМАНІ В. К. ВИННИЧЕНКА «СОНЯЧНА МАШИНА»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Нікіфорова, С. М.
    У публікації проаналізовано мову роману В. К. Винниченка «Сонячна машина». Письменник у своєму романі широко використовує принцип зближення і змішення дискурсу наратора зі сферами мовної свідомості персонажів, з «чужою» мовою. Цей принцип внесення чужих слів і висловлювань в оповідний дискурс експресивно й стилістично урізноманітнює його. Зазначено, що принцип внесення «чужих» слів і висловлювань у дискурс наратора експресивно й стилістично урізноманітнює його, додає йому глибини змістової перспективи. Органічно включаючись в авторську оповідь, НПМ сприяє виявленню сутності характеру, показу внутрішнього світу героїв, їхнього емоційного стану, їхніх міркувань, створенню персональної оповіді. The publication analyzes the language of V. K. Vinnichenko's novel "Solar Machine". The writer in his novel widely uses the principle of convergence and mixing of the narrator's discourse with the spheres of linguistic consciousness of the characters, with a "foreign" language. This principle of introducing other people's words and expressions into the narrative discourse expressively and stylistically diversifies it. It is noted that the principle of introducing "foreign" words and statements into the narrator's discourse expressively and stylistically diversifies it, adds to it the depth of the content perspective. Organically included in the author's story, NPM helps reveal the essence of the character, show the inner world of the characters, their emotional state, their reasoning, and create a personal story.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    "Сміхове" слово в романі М. О. Булгакова "Майстер і Маргарита"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Гулак, А. Т.; Нікіфорова, С. М.
    Основна увага авторів зосереджена на розкритті специфіки комічного в романі М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита», на використанні “чужого” слова, а також композиційних прийомів, що спричиняють виникнення комічних ефектів. Діапазон емоційних оцінок, які автор дає своїм комічним персонажам, дуже широкий: від в’їдливої іронії щодо членів літературної асоціації до гумористичних образів звичайних радянських громадян. У статті наведено приклади того, як М. О. Булгаков з нещадною іронією викриває порожнечу й штучність офіційно-канцелярського мовного стандарту, словесних штампів, що приховують справжню, природну сутність явищ. The relevance of the topic of this work is due to the attention of modern philologists to the personal aspect of language learning, to the study of linguistic means that characterize human intentionality; to the dynamic structure of the literary text associated with its existence in the communication “author – reader”. The main attention of the authors is focused on revealing the specifics of the comicality in Bulgakov’s novel «The Master and Margarita», using “someone else’s” words, as well as compositional techniques of representation, leading to comic effects. The range of emotional assessments that the author gives to his comic characters is very wide: from the scathing irony of the literary association memebers to the humorous images of ordinary Soviet citizens. The purpose of this article is to consider what stylistic devices are used by Michail Bulgakov to achieve comic and ironic effects in the novel «The Master and Margarita», creating images of characters. The purpose involves solving the following main tasks: – to consider the main types of comic - humor and irony and their functioning in the novel «The Master and Margarita»; – to identify and consider the basic techniques of organizing a comic text; – to identify and analyze the linguistic means of achieving a comic effect in the text of the novel by Michail Bulgakov. The article provides examples of how Bulgakov with ruthless irony exposes the emptiness and artificiality of the official-clerical language standard, verbal stamps that hide the true, natural essence of phenomena. He seeks to reflect genuine reality, not distorted by the “crooked mirror” of official bureaucratic phrases. The merry magical power of Bulgakov’s laughter is aimed at ridiculing the senseless reality that was idealized by official Soviet literature. There were clear signs of what Bakhtin called the “carnival worldview” and the spirit of ancient menippeiа in «The Master and Margarita».