Перегляд за Автор "Нестеренко, Н."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Визначальні моделі хронотопу у формуванні жіночих образів в історичному романі Павла Загребельного "Роксолана"
    (Altezoro, sro & Dialog, 2019) Нестеренко, Н.
    Стаття присвячена зіставленню притаманних жіночим образам історичного роману Павла Загребельного «Роксолана» моделей хронотопу як ідеостилістичних засобів творення системно-структурної, жанрової й ідейної специфіки текстів митця. Досягнення мети передбачає розв’язання завдань: визначити й схарактеризувати специфіку домінантних моделей хронотопу, які структурують жіночі образи в романі. Інтерпретація хронотопу через категорію події уможливила введення нами поняття «модель хронотопу», під яким розуміється певна типова подія, яка замальовується в площині одного твору кілька разів у стосунках до різних героїв або того самого героя. Для зображення цієї події автор може обирати різні топосні й хроносні параметри, зберігаючи при цьому інваріантну сутність події. В історичному романі «Роксолана» виразно простежується тенденція до використання письменником типових хронотопів для створення образу людини в історії. Нами було виділено в романі такі центральні моделі хронотопів, як хронотоп боротьби, спокути, перемоги, поразки, втечі, прозріння. Серед домінантних моделей хронотопу, які структурують образи Валіде Хафси, Махідевран, Роксолани-Хуррем, переважають спільні моделі: боротьби, перемоги, вознесіння, випробування, зміни (переходу), поразки (падіння), помсти, утрати. Усіх героїнь в історичному романі Павла Загребельного «Роксолана» об’єднує хронотоп боротьби за владу над Сулейманом. Для досягнення своєї мети владні рабині гарему проходять через хронотопи випробування, зміни (переходу), утрат. Моделі перемоги, вознесіння супроводжуються хронотопами поразки, утрати, помсти. Завдяки використаним моделям хронотопу Павла Загребельному вдається створити рельєфні психологічні образи людей ХVІ століття. Статья посвящена сопоставлению присущих женским образам исторического романа Павла Загребельного «Роксолана» моделей хронотопа как идеостилистичних средств создания системно-структурной, жанровой и идейной специфики текстов художника. Достижение цели предполагает решение задач: определить и охарактеризовать специфику доминантных моделей хронотопа, которые структурируют женские образы в романе. Интерпретация хронотопа через категорию события сделала введение нами понятие «модель хронотопа», под которым понимается определенная типичное событие, которое изображается в плоскости одного произведения несколько раз в отношения к различным героям или того же героя. Для изображения этого события автор может выбирать различные топосные и хроносные параметры, сохраняя при этом инвариантную сущность события. В историческом романе «Роксолана» отчетливо прослеживается тенденция к использованию писателем типовых хронотопов для создания образа человека в истории. Нами было выделено в романе такие центральные модели хронотопов, как хронотоп борьбы, искупления, победы, поражения, побеги, прозрение. Среди доминантных моделей хронотопа, которые структурируют образы Валиде Хафсы, Махидевран, Роксоланы-Хуррем, преобладают общие модели: борьбы, победы, вознесения , испытания, изменения (перехода), поражения (падение), мести, потери. Всех героинь в историческом романе Павла Загребельного «Роксолана» объединяет хронотоп борьбы за власть над Сулейманом. Для достижения своей цели властные рабыни гарема проходят через хронотопы испытания, изменения (перехода), потерь. Модели победы, вознесения сопровождаются хронотоп поражения, потери, мести. Благодаря использованным моделям хронотопа Павла Загребельному удается создать рельефные психологические образы людей ХVI века. The article is devoted to the comparison of the models of the chronotope inherent in women's images of Pavel Zagrebelny's historical novel "Roksolan" as ideological and stylistic means of creating system-structural, genre and ideological specifics of the artist's texts. Achieving the goal involves solving problems: to identify and characterize the specifics of the dominant models of the chronotope, which structure the female characters in the novel. Interpretation of the chronotope through the category of event made it possible for us to introduce the concept of "chronotope model", which means a typical event that is depicted in the plane of one work several times in relation to different characters or the same character. To depict this event, the author can choose different topos and chronological parameters, while maintaining the invariant essence of the event. In the historical novel "Roksolana" there is a clear tendency for the writer to use typical chronotopes to create the image of man in history. We have identified in the novel such central models of chronotopes as the chronotope of struggle, redemption, victory, defeat, escape, and enlightenment. Among the dominant models of the chronotope, which structure the images of Valide Hafsa, Mahidevran, Roxolana-Hurrem, common models prevail: struggles, victories, ascension, trials, changes (transitions), defeats (falls), revenge, losses. All the heroines in Pavel Zagrebelny's historical novel "Roksolan" are united by the chronotope of the struggle for power over Suleiman. To achieve their goal, the powerful rabbis of the harem go through chronotopes of trials, changes (transitions), losses. Models of victory, ascension are accompanied by chronotopes of defeat, loss, revenge. Thanks to the models of Pavel Zagrebelny's chronotope used, it is possible to create relief psychological images of people of the 16th century.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЕКСПРЕСИВНО-ОЦІННІ АНТРОПОНІМИ В РОМАНІ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «ДИВО»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-23) Нестеренко, Н.
    У публікації досліджено особливості творення експресивно-оцінних антропонімів в історичному романі П. Загребельного «Диво». Антропоніми (власні назви людей) є найбільш кількісною групою літературно-художніх онімів, яка відіграє істотну функціональну роль у художньому тексті. Зазначено, що специфіка експресивно-оцінних літературно-художніх антропонімів в історичному романі «Диво» полягає в тому, що вони під впливом творчої авторської трансформації зазнають стійкої фіксованої, цілеспрямованої семантизації. Потужний арсенал експресивно-оцінних антропонімів, що різними способами змоделював П. Загребельний у творі, засвідчує не лише гіперактивну здатність письменника до словотворення, а й підтверджує загальнонаукове положення про те, що авторські новотвори, віддзеркалюють специфіку мовомислення та особливості вербальної комунікації тих чи тих соціальних верств української етноспільноти. The article deals with the peculiarities of creating expressive and evaluative anthroponyms in P. Zahrebelnyi's historical novel "Miracle". Anthroponyms (proper names of people) are the most quantitative group of literary and artistic onymes, which plays a significant functional role in a literary text. It is noted that the specificity of expressive-evaluative literary and artistic anthroponyms in the historical novel "Miracle" is that they undergo a stable fixed, purposeful semantisation under the influence of the author's creative transformation. A powerful arsenal of expressive and evaluative anthroponyms, which P. Zahrebelnyi modelled in various ways in the novel, testifies not only to the writer's hyperactive ability to create words, but also confirms the general scientific position that the author's novelties reflect the specifics of language thinking and peculiarities of verbal communication of certain social strata of the Ukrainian ethnic community.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПИТАННЯ МОВНИХ НОРМ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ РЕДАКТОРСЬКО-ЖУРНАЛІСТСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Нестеренко, Н.
    У публікації розглянуто фахову підготовку студентів-філологів, яка передбачає формування спеціальних компетентностей таких, як здатність здійснювати редакторсько-коректорську роботу з текстами різних жанрів і різної складності для медіа та видавничої сфери. Для реалізації практичних завдань з фаху редактори мають аналізувати наукові, публіцистичні, художні тексти на лексичному, стилістичному й граматичному рівнях, редагувати, скорочувати тексти, конструювати елементи висловлювання з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації. Зазначено, що вивчення мовних норм сучасної української літературної мови в курсі «Літературна норма й редагування», спрямоване на вироблення навичок творення та редакторсько-коректорського опрацювання текстів різних жанрів і стилів, відіграє важливу роль у професійній підготовці студентів-філологів редакторсько-журналістського спрямування серед інших навчальних дисциплін для формування конкурентоспроможних фахівців. The publication examines the professional training of philology students, which involves the formation of special competencies, such as the ability to carry out editorial and proofreading work with texts of various genres and of varying complexity for the media and publishing sphere. To implement practical tasks in the field, editors must analyze scientific, journalistic, and artistic texts at the lexical, stylistic, and grammatical levels, edit, shorten texts, and construct elements of expression taking into account the proposed speech situation. It is noted that the study of the language norms of the modern Ukrainian literary language in the course "Literary norms and editing", aimed at developing the skills of creation and editorial and proofreading of texts of various genres and styles, plays an important role in the professional training of philology students of the editorial-journalistic direction, among others educational disciplines for the formation of competitive specialists.