DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Мухіна, О. Ю."

Перегляд за Автор "Мухіна, О. Ю."

Зараз показано 1 - 20 з 26

БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПРЕДСТАВНИКІВ КЛАСУ РАКОПОДІБНИХ CRUSTACEA ВОДОЙМ ОКОЛИЦЬ М. ПОЛТАВИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Мавроді, С. Р.; Мухіна, О. Ю.
У статті досліджено видовий склад представників класу Ракоподібні Crustacea водойм околиць м. Полтави, визначено домінантні види знайдених ракоподібних, виявлені види ракоподібних, які занесені до Червоної книги України. Дослідження проводили у 2021 – 2022 роках навесні та влітку в околицях м. Полтави у басейнах річок Ворскла, Полузір’я та Пушкарівському ставку. Усього було взято по 5 проб з кожної водойми. Біорізноманіття ракоподібних у трьох досліджуваних водоймах відображено в таблицях. The article examines the species composition of representatives of the class Crustacea of the reservoirs in the vicinity of the city of Poltava, determines the dominant species of crustaceans found, identified species of crustaceans that are listed in the Red Book of Ukraine. Research was conducted in 2021-2022 in the spring and summer in the vicinity of the city of Poltava in the basins of the rivers Vorskla, Poluzirya and Pushkarivsky Pond. A total of 5 samples were taken from each reservoir. Biodiversity of crustaceans in the three studied reservoirs is shown in the tables.
Біостимулятори – як фактор підвищення стійкості шовковичного шовкопряда до дії факторів навколишнього середовища
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2012) Мухіна, О. Ю.
Наведено аналіз впливу різних за механізмами дії біостимуляторів на життєздатність і продуктивність шовковичного шовкопряда, встановлено, що їх ефективність коливається в залежності від механізму дії, сезону вигодівлі, погодних умов, рівня агротехніки, годування шовкопряда і фізіолого-біохімічного стану організму шовковичного шовкопряда в момент застосування біостимуляторів. Приведен анализ влияния разных по механизму действия биостимуляторов на жизнеспособность и продуктивность тутового шелкопряда, установлено, что их эффективность колеблется в зависимости от механизма действия, сезона кормления, погодных условий, уровня агротехники, кормления шелкопряда и физиолого-биохимического состояния организма тутового шелкопряда в момент использования биостимуляторов. Приведен анализ влияния разных по механизму действия биостимуляторов на жизнеспособность и продуктивность тутового шелкопряда, установлено, что их эффективность колеблется в зависимости от механизма действия, сезона кормления, погодных условий, уровня агротехники, кормления шелкопряда и физиолого-биохимического состояния организма тутового шелкопряда в момент использования биостимуляторов. Influence of biostimulants, which are different by mechanism of action, on viability and efficiency productivity of silkworm is presented. it was proved, that their efficiency depends on the mechanism of action, season of rearing, weather conditions, level of agrotechnology, physiological & biochemical condition of silkworm organism at the moment of use of biostimulants.
ВИДОВИЙ СКЛАД РАКОПОДІБНИХ ВОДОЙМ ОКОЛИЦЬ М. ПОЛТАВИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Мавроді, С. Р.; Мухіна, О. Ю.
У публікації досліджено видовий склад Ракоподібних водойм околиць м. Полтави, порівняно Ракоподібні та визначено домінантні види, встановлено види Ракоподібних, які занесені до Червоної книги України. Дослідження проведено навесні 2021 року та влітку 2022 року в околицях м. Полтави, об’єктами були три водойми: басейн річки Ворскла, басейн річки Полузір’я, Пушкарівський ставок. Зазначено, що видовий склад Ракоподібних в басейнах річок Ворскли та Полузір’я виявився досить схожим. 11 виявлених видів були присутні в обох водоймах. В той час Пушкарівський ставок характеризувався бідністю різноманіття. Червонокнижних видів Ракоподібних не було виявлено. The publication examines the species composition of crustacean reservoirs in the vicinity of Poltava, compares crustaceans and determines the dominant species, identifies crustacean species listed in the Red Book of Ukraine. The research was conducted in the spring of 2021 and summer of 2022 in the vicinity of Poltava, the objects were three reservoirs: the basin of the Vorskla River, the basin of the Poluzyrya River, Pushkarivsky pond. It is noted that the species composition of crustaceans in the basins of the Vorskla and Poluzyrya rivers turned out to be quite similar. 11 identified species were present in both reservoirs. At that time, the Pushkariv pond was characterized by a poverty of diversity. No Red Book species of crustaceans were found.
Вміст важких металів в організмах герпетобіонтних членистоногих тварин на території полігонів твердих побутових відходів міста Харкова
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Дементеєва, Я. Ю.; Андрусенко, Л. Ю.; Мухіна, О. Ю.; Чепурна, Н. П.
Мета дослідження: визначити ступінь забруднення біотичної складової екосистеми полігонів твердих побутових відходів Харківщини за допомогою чутливих до антропогенних змін герпетобіотних членистоногих. Методи. Видовий склад герпетобіонтів визначено методом пасток Барбера. Трапляємість видів оцінена за методикою А. В. Селіховкіна. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії визначено вміст важких металів (Pb, Cd, Cr, Ni) у отриманій від герпетобіонтів золі. Результати. Дослідження є першою ланкою вивчення питання акумуляції важких металів комахами, як складової трофічних ланцюгів. Визначено видовий склад герпетобіонтних членистоногих – 21 вид з 15 родин. На території Роганського полігону 15 видів з 12 родин, а Дергачівського –12 видів з 8 родин. Проведено зонування території за ступенем трансформації ландшафту та визначено структуру розміщення видового складу герпетобіонтів відповідно до зон. Визначено основні закономірності зональної диференціації видів на техногенно порушених територіях. В результаті оцінки трапляємості видів на досліджуваних територіях виокремлено 7 домінантних видів на двох полігонах, в організмах яких визначено вміст важких металів. Визначено, що ландшафтні умови та екологічна ситуація впливає на видовий склад герпетобіонтної фауни прямим чином, що стверджує монодомінантність видів на обох полігонах. Висновки. Зональне розміщення та чисельність дослідженої фауни на двох полігонах відрізняється, що свідчить про високу чутливість її до різних умов середовища. Кількісні показники важких металів в організмах членистоногих свідчать про потенційну безпеку цих тварин на полігонах ТПВ для їх консументів. Цель исследования: определить степень загрязнения биотической составляющей экосистемы полигонов твердых бытовых отходов (далее ТБО) Харькова с помощью чувствительных к антропогенным изменениям герпетобионтных членистоногих. Методы. Видовой состав герпетобионтов определен методом ловушек Барбера. Встречаемость видов оценена по методике А. В. Селиховкина. Методом атомно-абсорбционной спектрометрии определено содержание тяжелых металлов (Pb, Cd, Cr, Ni) в золе полученной от герпетобионтив. Результаты. Исследование является первым звеном изучения вопроса аккумуляции тяжелых металлов беспозвоночными, как составляющей трофических цепей. Определен видовой состав герпетобионтных членистоногих - 21 вид из 15 семей. На территории Роганского полигона 15 видов из 12 семейств, а Дергачевского -12 видов из 8 семейств. Проведено зонирование территории по степени трансформации ландшафта и определена структура размещения видового состава герпетобионтив согласно зон. Определены основные закономерности зональной дифференциации видов на техногенно нарушенных территориях. В результате оценки встречаемости видов на исследуемых территориях выделены 7 доминантных видов на двух полигонах, в организмах которых определено содержание тяжелых металлов. Установлено, что ландшафтные условия и экологическая ситуация влияют на видовой состав герпетобионтной фауны прямым образом, что подтверждает монодоминантность видов на двух полигонах. Выводы. Зональное размещение и численность исследованной фауны на двух полигонах отличается, что свидетельствует о высокой чувствительности ее к различным условиям среды. Количественные показатели тяжелых металлов в организмах членистоногих свидетельствуют о потенциальной безопасности этих животных на полигонах ТБО для их консументов. Purpose. To determine the contamination level of biotic components of the ecosystem of municipal solid waste landfills in the Kharkiv region by sensitive to anthropogenic changes herpetobiotic arthropods. Methods. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined by the Barber's traps method. The occurrence of species was evaluated according to the method of A.V. Selikhovkin. The content of heavy metals (Pb, Cd, Cr, Ni) in the ash obtained from herpetobionts was determined by atomic absorption spectrometry.Results. The research is the first link of the accumulation of heavy metals by mosquitoes as a component of trophic chains. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined - 21 species from 15 families. On the territory of Rogan landfill 15 species from 12 families, and Dergachv -12 species from 8 families. The zoning of the territory according to the degree of landscape transformation was carried out and the structure of the species composition of herpetobionts according to the zones was determined. The basic regularities of zonal differentiation of species in technogenic disturbed territories are determined. As a result of assessing the occurrence of species in the study areas, 7 dominant species were identified at two landfills, in the bodies of which the content of heavy metals was determined. The landscape conditions and ecological situation influences the species composition of the herpetobiontic fauna in a direct way, which confirms the monodominant nature of the species on both landfills. Conclusions. Zonal accommodation and the number of studied fauna on two landfills is different, that indicates their high sensitivity to various environmental conditions. Multiple indicators of heavy metals in the organisms of invertebrate’s organisms indicate the potential safety of these animals on the landfills for their consumers.
Еколого-фауністичний огляд Булавовусих лускокрилих (Rhopalocera) на території південно-східної частини Криму
(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024) Тютюнник, В. В.; Мухіна, О. Ю.
За результатами проведених досліджень отримано оригінальні дані про видовий склад Rhopalocera, еколого-біологічні особливості та структуру популяцій булавовусих лускокрилих південно-східної частини півострову, що мешкають в ряді відкритих біоценозів. Роль представників Rhopalocera в екосистемі подвійна: представники родин на одних фазах розвитку виступають шкідниками, а на інших – корисними запилювачами квіткових рослин, що впливає і на розвиток екосистеми в цілому. На досліджуваній території південно-східної частини Криму було виявлено 36 видів булавовусих лускокрилих. У складі вивченої фауни Rhopalocera відмічено 5 видів, занесених до Червоної книги України. Один вид родини Lycaenidae занесений до Червоної книги метеликів Європи. З досліджуваних стаціонарів найбільш густо заселеними біотопами виявилися ялівцевий гай, луки та степова ділянка. Серед виявлених видів найбільшою трофічною групою за кількістю видів виявилася група олігофаги. Виділено чотири фенологічні групи: весняно-ранньолітня, літня, пізньолітня та полівольтинна, з яких найбагатшою є полівольтинна. Пік різноманітності та чисельності видів, припадає на середньолітній період, коли виявлено майже 90% видів Rhopalocera у районі досліджень. The research results provided original data on the Rhopalocera species composition, ecological and biological features, and Rhopalocera population structure, of the south-eastern part of the peninsula, which live in some open biocenoses. The role of Rhopalocera representatives in the ecosystem is twofold: representatives of the family act as pests at some stages of development, and as beneficial pollinators of flowering plants at others, which affects the development of the ecosystem as a whole. In the studied territory of the southeastern part of Crimea, 36 species of Lepidoptera were found. The studied fauna of Rhopalocera included 5 species listed in the Red Data Book of Ukraine. One species of the family Lycaenidae is listed in the Red Data Butterflies Book of Europe. Of the studied inpatients the most densely inhabited biotopes a juniper grove, meadows, and a steppe area turned out to be. By the number of species, the largest trophic group among the detected ones was the group of oligophagous. Four phenological groups were distinguished: spring-early summer, summer, late summer, and polyvoltine, of which the richest is the polyvoltine group. The peak of diversity and abundance of species occurred in the middle summer period when almost 90% of Rhopalocera species of the studied area were found.
ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНИЙ ОГЛЯД БУЛАВОВУСИХ ЛУСКОКРИЛИХ (RHOPALOCERA) НА ТЕРИТОРІЇ СУДАКСЬКОГО РАЙОНУ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ КРИМУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-19) Тютюнник, В. В.; Мухіна, О. Ю.
Метою пропонованої роботи є виявлення видового складу, еколого-біологічних особливостей та структури популяцій булавовусих лускокрилих південно-східної частини півострову, що мешкають в ряді відкритих біоценозів. Булавовусі лускокрилі (Rhopalocera) - переважно денні комахи ряду Lepidoptera. Більшість видів відносять до так званих «денних метеликів», оскільки їх можна зустріти у світлі години доби. Ця група заслуговує окремої уваги через те, що її роль в екосистемі подвійна: представники родин на одних фазах розвитку виступають шкідниками, а на інших – корисними запилювачами квіткових рослин, що впливає і на розвиток екосистеми в цілому. The aim of the proposed work is to identify the species composition, ecological and biological features and population structure of mace-eared lepidopterans of the southeastern part of the peninsula, which live in a number of open biocenoses. Rhopalocera are predominantly diurnal insects of the order Lepidoptera. Most species are referred to as so-called "daytime butterflies" because they can be found during daylight hours. This group deserves special attention because its role in the ecosystem is dual: representatives of the families act as pests at some stages of development, and as beneficial pollinators of flowering plants at others, which affects the development of the ecosystem as a whole.
Екологічна освіта і виховання студентів різних спеціальностей у педагогічному університеті
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Мухіна, О. Ю.; Чепурна, Н. П.
Стаття ілюструє необхідність змін загальної екологічної освіти та формування студентів різних спеціальностей як майбутніх викладачів. В статье иллюстрируется необходимость изменения общего экологического образования и формирования студентов разных специальностей в качестве будущих учителей. The paper illustrates necessities in changes of general ecological education and formation of students of different specialties as future teachers.
ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ШКІДЛИВИХ КОМАХ ТА КЛІЩІВ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ОКОЛИЦЬ СЕЛИЩА КРАСНОКУТСЬК БОГОДУХІВСЬКОГО РАЙОНУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Поповічук, А. В.; Мухіна, О. Ю.
У статті досліджено види шкідливих комах і кліщів яблуневих садів. Матеріалом дослідження були власні збори комах і кліщів. Екологічний розподіл визначених видів шкідливих комах і кліщів на різних ділянках яблуневих дерев відображені в таблицях. За результатами проведеного дослідження впродовж кількох років в околицях селища Краснокутськ Богодухівського району Харківської області зазначено, що серед 32 виявлених видів шкідників яблуні – тих, що пошкоджують листки і пагони було 22 види (51%); тих, що живляться квітковими бруньками і генеративними органами – 12 видів (28%); корою або деревиною – 4 види (9%); молодими корінцями – 3 види (7%), плодами яблуні – 2 види (5%). Деякі виявлені членистоногі пошкоджували різні частини яблуні протягом всього весняно-літнього сезону. The article examines types of harmful insects and mites of apple orchards. The research material was our own collections of insects and ticks. The ecological distribution of certain types of harmful insects and mites in different areas of apple trees is shown in the tables. According to the results of the research carried out for several years in the vicinity of the village of Krasnokutsk, Bogodukhiv district, Kharkiv region, it was noted that among the 32 identified species of apple tree pests - those that damage leaves and shoots, there were 22 species (51%); those that feed on flower buds and generative organs - 12 species (28%); bark or wood - 4 types (9%); young roots – 3 types (7%), apple fruits – 2 types (5%). Some discovered arthropods damaged different parts of the apple tree throughout the spring and summer season.
ЕНТОМОФАУНА СОСНОВОГО ЛІСУ СМТ ЗОЛОЧІВА, БОГОДУХІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Степаненко, Т. О.; Мухіна, О. Ю.
У публікації досліджено встановлення видового складу ентомофауни соснового лісу, виявлення еколого-біологічних особливостей комах; вивчено шкідливі види та види, які занесенні до Червоної книги України; проаналізовано різноманітні методи боротьби зі шкідливою ентомофауною. Дослідження тривало з жовтня 2020 по липень 2022 року в смт Золочів Богодухівського району Харківської області. Збір матеріалу проводився за загальноприйнятими ентомологічними методами, визначали види за допомогою визначників. Встановлено, що шкідниками є 7 видів (хрущ травневий, вусач чорний сосновий, вусач смугастий хвойний, совка соснова, великий сосновий короїд, п’ядун сосновий, шовкопряд сосновий), останні 13 видів не наносили безпосередньо шкоди лісовому насадженню (бронзівка золота, бронзівка смердюча, бронзівка волохата, бджола-тесляр, джміль земляний, шершень, європейська паперова оса, оса звичайна, бджола медоносна, мураха лісова руда, паломела зелена, щитник чорновусий, клоп щавлевий). Мураха лісова руда (Formica rufa), навіть, здатна приносити користь лісу, поїдаючи личинок шкідників. The publication examines the establishment of the species composition of the entomofauna of a pine forest, the identification of ecological and biological characteristics of insects; studied harmful species and species listed in the Red Book of Ukraine; analyzed various methods of combating harmful entomofauna. The study lasted from October 2020 to July 2022 in the village of Zolochiv, Bogodukhiv district, Kharkiv region. The collection of material was carried out according to generally accepted entomological methods, species were determined using determinants It was established that there are 7 species of pests (May beetle, black pine barbel, striped barbel pine beetle, pine beetle, large pine beetle, pine beetle, pine silkworm), the last 13 species did not directly harm the forest plantation (golden beetle, stink beetle, hairy beetle, carpenter bee, ground bumblebee, hornet, European paper wasp, common wasp, honey bee, red forest ant, green palomela, black-bearded shield, sorrel bug). The forest ore ant (Formica rufa), even, is able to benefit the forest by eating the larvae of pests.
Зоологія безхребетних
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ФОП Петров В. В., 2016-09-23) Мухіна, О. Ю.; Антоненко, О. В.
Навчально-методичний посібник розроблений з метою надання методичної допомоги при виконанні лабораторних занять з зоології безхребетних тварин. Видання містить узагальнену теоретичну частину, опис лабораторної роботи, питання для самостійної перевірки знань студентів. Складено відповідно до робочої програми з навчальної дисципліни. Учебно-методическое пособие разработано с целью оказания методической помощи при выполнении лабораторных занятий по зоологии беспозвоночных животных. Издание содержит обобщенную теоретическую часть, описание лабораторной работы, вопросы для самостоятельной проверки знаний студентов. Составлен в соответствии с рабочей программой по дисциплине. The educational-methodical manual is developed with the purpose of rendering the methodical help at performance of laboratory employment on zoology of invertebrate animals. The publication contains a generalized theoretical part, a description of laboratory work, questions for independent testing of students' knowledge. It is made in accordance with the work program on discipline.
КОМАХИ-ШКІДНИКИ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ОКОЛИЦЬ С. ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Максименко, М. О.; Мухіна, О. Ю.
У статті досліджено шкідливу ентомофауну плодово-ягідних культур околиць с. Зелений Гай Дніпропетровської області, що проводилися з травня по серпень 2021-2023 року. Матеріалами роботи слугували власні збори комах. У результаті досліджень було виявлено та визначено 17 найбільш розповсюджених представників комах-шкідників плодово-ягідних культур, які відображено в таблицях. The article examines the harmful entomofauna of fruit and berry crops in the vicinity of the village. Green Forest of the Dnipropetrovsk region, held from May to August 2021-2023. Materials for the work were our own collections of insects. As a result of research, 17 of the most widespread insect pests of fruit and berry crops were identified and identified, which are shown in the tables.
Комплекс членистоногих шкідників яблуні (Malus Domestica (Suckow) Borkh.) Богодухівського району Харківської області
(Харківській національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Поповічук, А. В.; Мухіна, О. Ю.
Рослини всіх типів насаджень мають комплекси шкідливих комах та кліщів, видовий склад яких має відмінності у різних географічних зонах нашої країни та змінюється щороку. Найбільш розповсюдженим плодовим деревом приватних і державних садів в Україні є яблуня (Malus domestica (Suckow) Borkh., 1803). Наше дослідження присвячене виявленню та аналізу видового складу шкідливої ентомофауни та акарифауни яблуневих садів Богодухівського району, який розташований на півночі Харківської області. Разом з яблунею у садах представлені рослини родини розові (Rosaceae): сортові груші (Pyrus communis L.), сливи (Prunus domestica L.), вишні (Prunus subgen L.), черешні (Prunus avium L.), черемха (Prunus padus L.), персики (Prunus persica Batsch), абрикоси (Prunus armeniaca L.) та багато інших. Поруч із садибами ростуть різноманітні паркові, лісові або поодинокі дикорослі дерева: тополя, клен верба, дуб, береза, ясен, горіх волоський, горобина, гіркокаштан звичайний, робінія звичайна, липа, черемха, шипшина та інші. Таке видове рослинне різноманіття збільшує кормову базу та є місцем постійного або тимчасового перебування практично всіх шкідників яблуні, виявлених нами. Під час наших досліджень виявлено та визначено 63 види членистоногих шкідників яблуневих садів. Шкідлива ентомофауна Insecta Ectognatha (Комахи відкритощелепні) представлена 6 рядами, до яких належить 57 видів. Ряд Лускокрилі (Lepidoptera) був представлений 25 видами з 14 родин, ряд Твердокрилі (Coleoptera) – 17 видами з 8 родин, ряд Рівнокрилі (Homoptera) – 10 видами з 6 родин, ряд Напівтвердокрилі (Hemiptera) – 2 видами з 2 родин, ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera) – 1 видом з 1 родини, ряд Двокрилі (Diptera) – 1 видом з 1 родини. Серед виявлених видів шкідливої акарифауни класу Павукоподібні (Arachnida) ряду Акаріформні кліщі (Acariformes) встановлено 6 видів із 3 родин. За трофічною спеціалізацією поліфаги становили 27%, олігофаги 19%, а монофаги яблуні 11%. У ході досліджень (2022–2024 рр.) найбільш чисельними та шкідливими видами були: яблуневий квіткоїд Anthonomus pomorum L., бруньковий сірий довгоносик Scіaphobus squalіdus Gyll., яблунева горностаєва міль Yponomeuta malіnellus Zell., яблунева плодожерка Cydіa (Laspeyresіa) pomonella L., каліфорнійська несправжня щитівка Dіaspіdіotus ostreaeformіs Curtіs та звичайний павутинний кліщ Tetranychus urticae Koch. Масово відмічали таких шкідників: яблуневу листоблішку Psylla malі Schmіdberger, зелену яблуневу попелицю Aphіs pomі De Geer, бронзівку (оленку) волохату Tropinota hirta Poda, бронзівку золотисту Cetonia aurata L., білана жилкуватого Aporіa crataegі L., золотогуза Euproctis chrysorrhoea L., розанову листовійку Archips rosana L. та бурого плодового кліща Briobia redikorzevi Reck. Plants in all types of plantations harbor a diverse range of harmful insects and mites, with species composition varying each year and across different geographical zones of Ukraine. The apple tree (Malus domestica (Suckow) Borkh., 1803) is the most common fruit tree found in both private and state-owned gardens throughout the country. This study focuses on identifying and analyzing the harmful insect and mite species in apple orchards in the Bogodukhiv district, located in northern Kharkiv region. Besides apple trees, gardens also contain various members of the Rosaceae family, including varietal pears (Pyrus communis L.), plums (Prunus domestica L.), sour cherries (Prunus subgen. L.), cherries (Prunus avium L.), bird cherries (Prunus padus L.), peaches (Prunus persica Batsch), apricots (Prunus armeniaca L.), and others. Nearby areas feature parkland, forests, and individual trees such as poplar, maple, willow, oak, birch, ash, walnut, rowan, chestnut, black locust, linden, bird cherry, rose hip, and others. This variety of plant species expands the available food sources and provides habitats – either permanent or temporary – for many apple pests. Based on their feeding habits, the arthropods identified were classified as polyphages (27%), oligophages (19%), and apple monophages (11%). In total, 63 species of arthropod pests were found in apple orchards during the study. The harmful insect fauna (Insecta Ectognatha) was represented by six orders, encompassing 57 species. Among these, the order Lepidoptera included 25 species from 14 families, Coleoptera had 17 species from 8 families, Homoptera had 10 species from 6 families, and Hemiptera had 2 species from 2 families. Additionally, there was 1 species from Hymenoptera and 1 species from Diptera, each representing a single family. During the research period from 2022 to 2024, the most prevalent and damaging species were Anthonomus pomorum L., Sciaphobus squalidus Gyll., Yponomeuta malinellus Zell., Cydia (Laspeyresia) pomonella L., Diaspidiotus ostreaeformis Curtis, and Tetranychus urticae Koch. In large numbers, the following pests were also observed: Psylla mali Schmidberger, Aphis pomi De Geer, Tropinota hirta Poda, Cetonia aurata L., Aporia crataegi L., Euproctis chrysorrhoea L., Archips rosana L., and Briobia redikorzevi Reck.
КОМПЛЕКС ЧЛЕНИСТОНОГИХ – ШКІДНИКІВ РОСЛИН РОДУ ГОРОБИНИ (SORBUS L.)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Мельниченко, Н. В.; Чепурна, Н. П.; Мухіна, О. Ю.
В статті представлені результати досліджень щодо встановлення видового складу комплексу членистоногих – шкідників горобини роду Sorbus. Дослідження проводили впродовж кількох років у період з квітня по жовтень у зелених насадженнях на території м. Києва та Київської області. Було виявлено чотири групи шкідників: шкідники кореневої системи (6 видів), шкідники листків (18 видів), шкідники плодів (2 види), шкідники пагонів (4 види). Знайдено і визначено представників двадцяти дев’яти видів членистоногих класу Комахи (Insecta), які входять до 6 рядів та 1 вид акариформних кліщів (Acariformes, Arachnida). Найчисельнішими виявилися види комах-шкідників, представників ряду Сoleoptera - 10 видів та Lepidoptera - 8 видів. Найбільшого збитку шкідниками на різних стадіях свого біологічного розвитку нанесено листковому покриву горобини – 60 % та її кореневій системі – 20 %. Значної шкоди рослинам горобини завдали шкідники – поліфаги: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L., Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff.,Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L., Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. Проведений ретельний аналіз пошкоджень різних частин рослин. У більшості випадків сильніше ураження рослин шкідниками було відмічено на щільних скупчених посадках горобини порівняно з поодинокими та малими групами дерев та наявності поблизу рослин родини Розових (Rosaceae), як додаткової кормової бази. Фізіологічне становище рослин суттєво погіршувалось несприятливим впливом критичних екологічних факторів. Пошкодження горобини шкідниками мало чіткий мозаїчний харак тер і залежало від різних біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища В статье представлены результаты исследований по установлению видового состава комплекса членистоногих – вредителей рябины рода Sorbus. Исследования проводились в течение нескольких лет в период с апреля по октябрь в зеленых насаждениях на территории г.. Киева и Киевской области. Было выявлено четыре группы вредителей: вредители корневой системы (6 видов), вредители листьев (18 видов), вредители плодов (2 вида), вредители побегов (4 вида). Найдены и определены представители двадцати девяти видов членистоногих класса Насекомые (Insecta), входящих в 6 рядов и 1 вид акариформных клещей (Acariformes, Arachnida). Самыми многочисленными выявились виды насекомых-вредителей, представителей ряда Coleoptera - 10 видов и Lepidoptera - 8 видов. Наибольше ущерба вредителями на разных стадиях своего биологического развития нанесено листовому покрову рябины - 60 % и ее корневой системе - 20%. Значительный ущерб растениям рябины нанесли вредители - полифаги: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L. Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff., Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L. {{1 }} Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. Проведен тщательный анализ повреждений различных частей растений. В большинстве случаев сильнее поражения растений вредителями было отмечено на плотных скученных посадках рябины по сравнению с одиночными и малыми группами деревьев и наличии вблизи растений семейства розовых (Rosaceae), как дополнительной кормовой базы. Физиологическое положение растений существенно ухудшалось неблагоприятным влиянием критических экологических факторов. Повреждение рябины вредителями мало четкий мозаичный характер и зависело от различных биотических и абиотических факторов окружающей среды. The article represents research findings as for the species composition identification of the arthropod-pests of the genus Sorbus. The study was conducted in the period from April to October during several years in greenery on the territory of Kyiv and the Kyiv region. Four groups of pests were distinguished: pests of root system (6 species), pests of leaves (18 species), pests of fruits (2 species), pests of sprouts (4 species). Twenty-nine species of arthropods of the hexapods (Insecta) which belong to the 6 numbers of plant groups and 1 species of acariform mites (Acariformes, Arachnida) were found and identified. The most numerous species were arthropod pests, the representatives of the or der Coleoptera – 10 species – and Lepidoptera – 8 species. The greatest damage caused by pests at different stages of their biological development was inflicted on the leaf cover of rowan – 60%, and its root system – 20%. Significant damage to rowan plants was caused by pests – polyphagous: Gryllotalpa gryllotalpa L., Psylla mali Schm., Aphis pomi De Green, Rhopalosiphum insertum Wal., Edwardsiana rosae L., Lepidosaphes ulmi L., Operophtera brumata L., Мelolontha melolontha L., Selatosomus aeneus L., Scolytus mali Bech., Phyllobius argentatus L., Agrotis segetum Den.et Schiff., Yponomeuta melinellus L., Simaethis pariana L., Argyresthia conjugella Zell., Pentatrichopus sp. The thorough analysis of damage to various parts of plants was carried out. In most instances, the greatest damage by pests to plants was observed on densely clustered plantations of rowan compared to single and small groups of trees and the presence of plants of the family Rosaceae as an additional forage base. The physiological condition of plants was sig nificantly worsened by the adverse impacts of critical environmental factors. The damage to rowan by pests had a clear mosaic character and depended on various biotic and abiotic environmental factors.
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ РОСЛИН РОДИНИ ПАСЛЬОНОВІ SOLANACEAЕ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Чепурна, Н. П.; Мухіна, О. Ю.
Протягом еволюції велика кількість організмів спеціалізувалися на паразитуванні на рослинах. Фітопаразити спричиняють серйозні захворювання, які завдають шкоди здоров’ю людини та продуктивності сільського господарства в Україні. Широко поширені в природі фітопаразити пов'язані майже з усіма важливими сільськогосподарськими культурами, зокрема з родиною пасльонових. Метою даної роботи було вивчення видового складу паразитів родини пасльонових та методів боротьби з ними. Throughout evolution, a large number of organisms have specialized in parasitizing plants, the so-called phytoparasites. Phytoparasites cause serious diseases that harm human health and agricultural productivity in Ukraine. Widespread in nature, phytoparasites are associated with almost all important agricultural crops, in particular, with the nightshade family. The purpose of this work was to study the species composition of parasites of the Solanaceae family and the methods of their control.
Небезпечні шкідники роду Горобина (Sorbus L.)
(Національний педагогічний університет імені М. П. ДрагомановаПарк природи «Беремицьке» Національний педагогічний університет імені М.П.ДрагомановаПарк природи «Беремицьке»; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2021-02-23) Мельниченко, Н. В.; Чепурна, Н .П.; Мухіна, О. Ю.
В статті представлені результати досліджень щодо встановлення видового складу комплексу членисто- ногих – шкідників горобини роду Sorbus. Дослідження проводили впродовж кількох років у період з квітня по жовтень у зелених насадженнях на території м. Києва та Київської області. Було виявлено чотири групи шкідників: шкідники кореневої системи (6 видів), шкідники листків (18 видів), шкідники плодів (2 види), шкідники пагонів (4 види). Знайдено і визначено представників двадцяти дев’яти видів членистоногих класу Комахи (Insecta), які входять до 6 рядів та 1 вид акариформних кліщів (Acariformes, Arachnida). Найчисельнішими виявилися види комах-шкідників, представників ряду Coleoptera - 10 видів та Lepidoptera - 8 видів.Пошкодження горобини шкідниками мало чіткий мозаїчний характер і залежало від різних біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища. В статье представлены результаты исследований по установлению видового состава комплекса членистоногих – вредителей рябины рода Sorbus. Исследования проводились в течение нескольких лет в период с апреля по октябрь в зеленых насаждениях на территории Киева и Киевской области. Было обнаружено четыре группы вредоносников: вредители корневой системы (6 видов), вредители листьев (18 видов), вредители плодов (2 вида), вредители побегов (4 вида). Найдены и определены представители двадцати девяти видов членистоногих класса Насекомые (Insecta), которые входят в 6 рядов и 1 вид акариформных клещей (Acariformes, Arachnida). Самыми многочисленными выявились виды насекомых-вредителей, представителей ряда Coleoptera – 10 видов и Lepidoptera – 8 видов. Повреждение рябины вредителями имело четкий мозаичный характер и зависело от различных биотических и абиотических факторов окружающей среды. The article represents research findings as for the species composition identification of the arthropod-pests of the genus Sorbus. The study was conducted in the period from April to October during several years in greenery on the territory of Kyiv and the Kyiv region. Four groups of pests were distinguished: pests of root system (6 species), pests of leaves (18 species), pests of fruits (2 species), pests of sprouts (4 species). Twenty-nine species of arthropods of the hexapods (Insecta) which belong to the 6 numbers of plant groups and 1 species of acariform mites (Acariformes, Arachnida) were found and identified. The most numerous species were arthropod pests, the representatives of the order Coleoptera – 10 species – and Lepidoptera – 8 species. The physiological condition of plants was significantly worsened by the adverse impacts of critical environmental factors. The damage to rowan by pests had a clear mosaic character and depended on various biotic and abiotic environmental factors.
Основні шляхи профілактики ентеробіозу серед дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2011-04-07) Мухіна, О. Ю.; Бойчук, Ю. Д.; Галій, А. І.
Автором було розкрито основні шляхи профілактики ентеробіозу серед дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. Ентеробіоз – хвороба брудних рук, тому для його профілактики дітям необхідно прищеплювати навички особистої гігієни з раннього дитинства. Нігті пальців рук повинні бути коротко стрижені, варто постійно забороняти брати до роту пальці рук. Бажано проводити це на прикладі ігрових ситуацій, які запам’ятовуються дитиною, і потім стають звичкою. Автором были раскрыты основные пути профилактики энтеробиозу среди детей в дошкольных и общеобразовательных учебных заведениях. Энтеробиоз – болезнь грязных рук, поэтому для его профилактики детям необходимо прививать навыки личной гигиены с раннего детства. Ногти пальцев рук должны быть коротко стрижены, следует постоянно запрещать брать в рот пальцы рук. Желательно проводить это на примере игровых ситуаций, которые запоминаются ребенком, а потом становятся привычкой. The author revealed the main ways of preventing enterobiasis among children in pre-school and general education establishments. Enterobiasis is a disease of dirty hands, so to prevent it, children must be taught personal hygiene skills from an early age. Fingernails must be cut short, it is necessary to constantly prohibit taking fingers into the mouth. Preferably, this should be done through playful situations which are memorised by the child and then The child remembers and then becomes a habit.
Розповсюдження Trichomonas vaginalis серед населення м. Харкова
(ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-27) Мухіна, О. Ю.
Робота присвячена вивченню біологічних особливостей та розповсюдженню Trichomonas vaginalis серед населення міста Харкова в період з 2014–2017 р. Дослідження проводилися на базі дермавенерологічного диспансеру No 5 та пологового будинку No 3 м. Харкова. Зростанню захворюваності на урогенітальний трихомоноз в м. Харкові сприяють: ослаблений імунітет, значні міграційні процеси, ранні сексуальні відносини, зниження страху небажаної вагітності, та власне венеричні хвороби, занепад традиційних норм моралі, тому ця проблема не втрачає своєї актуальності. Работа посвящена изучению биологических особенностей и распространению Trichomonas vaginalis среди населения города Харькова в период с 2014–2017 г.. Исследования проводились на базе дермавенерологического диспансера No 5 и роддома No 3 г. Харькова. Росту заболеваемости урогенитальным трихомонозом в г. Харькове способствуют: ослабленный иммунитет, значительные миграционные процессы, ранние сексуальные отношения, снижение страха нежелательной беременности, и собственно венерические болезни, упадок традиционных норм морали, поэтому эта проблема не теряет своей актуальности. The work is devoted to the study of biological characteristics and distribution of Trichomonas vaginalis among the population of Kharkov from 2014 to 2017. The research was conducted on the basis of derma-venereological dispensary No 5 and maternity hospital No 3 in Kharkiv. Kharkiv. The growth of urogenital trichomonosis morbidity in Kharkiv is caused by: weakened immunity, significant migration processes, early sexual relations, reduced fear of unwanted pregnancy, and venereal diseases themselves, the decline of traditional moral norms, so this problem does not lose its relevance. The problem remains acute.
Роль кліщів роду Demodex у виникненні захворювань шкіри у людини
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-05-18) Мухіна, О. Ю.; Бойчук, Ю. Д.
У статті розглянуті питання ролі кліщів роду Demodex у виникненні захворювань шкіри у людини. В статье рассмотрены вопросы роли клещей рода Demodex в возникновении заболеваний кожи у человека. The article considers the role of ticks of the genus Demodex in the occurrence of skin diseases in humans.
Теоретичні основи паразитології
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019-02-28) Мухіна, О. Ю.; Антоненко, О. В.
Навчально-методичний посібник «Теоретичні основи паразитології» розроблений з метою надання методичної допомоги студентам природничих спеціальностей для засвоєння матеріалу з основ паразитології. У посібнику надано біологію, екологію, систематичне положення, цикли розвитку, патогенез, медичне та ветеринарне значення основних видів паразитичних тварин. Надано перелік питань для самостійного опрацювання матеріалу. Посібник розрахований на студентів природничих спеціальностей, біологів-практиків, учителів загальноосвітніх шкіл. Учебно-методическое пособие «Теоретические основы паразитологии» разработано с целью оказания методической помощи студентам естественных специальностей для усвоения материала по основам паразитологии. В пособии дано биологию, экологию, систематическое положение, циклы развития, патогенез, медицинское и ветеринарное значение основных видов паразитических животных. Дан перечень вопросов для самостоятельной работы материала. Пособие рассчитано на студентов естественных специальностей, биологов-практиков, учителей общеобразовательных школ. The educational and methodical manual "Theoretical Foundations of Parasitology" was developed to provide methodological assistance to students of natural specialties for mastering the material on the basics of parasitology. The manual provides biology, ecology, systematic position, development cycles, pathogenesis, medical and veterinary importance of the main species of parasitic animals. A list of questions for the independent work of the material. The manual is designed for students of natural specialties, practicing biologists, teachers of secondary schools.
ТРОФІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ЛИЧИНОК RHOPALOCERA НА ТЕРИТОРІЇ СУДАКСЬКОГО РАЙОНУ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ КРИМУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Тютюнник, В. В.; Мухіна, О. Ю.
У публікації досліджено встановлення трофічних звʼязків гусені булавовусих лускокрилих на території південно-східної частини Криму. Роль представників Rhopalocera в сільському господарстві подвійна: на одних фазах розвитку вони виступають шкідниками, а на інших – корисними запилювачами квіткових рослин. Зазначено, що за результатами проведених досліджень отримано оригінальні дані про різноманіття трофічних зв’язків личинок Rhopalocera з кормовими рослинами. Загалом у районі досліджень були зареєстровані 36 видів Rhopalocera із 28 родів і 5 родин. Видове різноманіття перебувало у залежності від різних умов біотопу і зокрема, характеру рослинного покриву. Серед досліджуваних видів найбільшою трофічною групою за кількістю видів виявилася група олігофаги – 17 видів (47%). The publication examines the establishment of trophic relationships of the mace-whiskered Lepidoptera caterpillars in the territory of the southeastern part of Crimea. The role of representatives of Rhopalocera in rural economy is twofold: in some phases of development they act as pests, and in others as useful pollinators of flowering plants. It is noted that based on the results of the conducted research, original data on the diversity of trophic relationships of Rhopalocera larvae with fodder plants were obtained. In total, 36 species of Rhopalocera from 28 genera and 5 families were recorded in the research area. The species diversity depended on the different conditions of the biotope and, in particular, the nature of the vegetation cover. Among the studied species, the largest trophic group in terms of the number of species was the oligophagous group - 17 species (47%).

Перегляд за Автор "Мухіна, О. Ю."

Результатів на сторінку

Параметри сортування