Перегляд за Автор "Луценко, М. В."
Зараз показано 1 - 11 з 11
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументД. І. ЯВОРНИЦЬКИЙ І ХАРКІВЩИНА : ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, вид-во "Ліра", 2015-02-12) Бережна, С. В.; Луценко, М. В.Розкрито харківський період у житті Д. І. Яворницького. Висвітлено вплив харківських науковців на формування світогляду дослідника. Раскрывается харьковский период в жизни Д. И. Яворницкого. Освещается влияние харьковских ученых на формирование мировоззрения исследователя. Disclosed Kharkiv period in the life of D. I. Yavornytsky. It is alleged that the early formation scientific reference D. I. Yavornytsky to the period of study at Kharkov University (1877–1881). Influence of the Kharkiv scientists is illuminated on forming of world view of researcher.It is noted that A. A. Potebnya, professor of Kharkov University, had a beneficial influence on the young D. I. Yavornytsky who participated in a student circle study the history, life and customs of the people, by the Ukrainian philologist. Undoubtedly, the formation of scientific interest and research methods Dmitry Yavornytsky had a significant impact lectures and works of M. Sumtsova. With great honor Yavornytsky treated his university professors. They linked the same scientific interests: folklore, ethnography, history, Zaporizhzhya Sich, creativity Shevchenko. They are consulted, supported and helped each other in life and work. M .F. Sumtsov gave a positive assessment of books D. I. Yavornytsky: «On the trail zaporozhtsev» (St. Petersburg, 1898). «Evening Star» (Ekaterinoslav 1910) Among scientists of Kharkiv University, which D. I. Yavornytsky also supported scientific relationships were, Y. K. Redin, I. Y. Ayzenshtok, V. I. Barvinsky, V. I. Biletska, V. Y. Dashkevich, etc.
- ДокументДержавотворчі процеси в політиці Богдана Хмельницького(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-14) Луценко, М. В.В статті розглянуто політику Б. Хмельницького. Становлення української державності відбувалося в єдності з процесами пробудження національної самосвідомості. Політика Б. Хмельницького, врахування соціальних ідеалів козацтва та формування на Запорожжі механізму національної державності зробили можливим на середину XVII ст. формування повноцінного державного організму з демократичними рисами, але державницькі проекти гетьману реалізувати не вдалося. В статье рассмотрена политика Б. Хмельницкого. Становление украинской государственности происходило в единстве с процессами пробуждения национального самосознания. Политика Б. Хмельницкого, учет социальных идеалов казачества и формирование на Запорожье механизма национальной государственности сделали возможным на середину XVII в. формирование полноценного государственного организма с демократическими чертами, но государственные проекты гетману реализовать не удалось. The article examines the policy of B. Khmelnitsky. The formation of Ukrainian statehood took place in unity with the processes of awakening of national self-consciousness. B. Khmelnitski's policy, consideration of social ideals of Cossacks and formation of national statehood mechanism in Zaporozhye made it possible to form full-fledged state organism with democratic features by the middle of XVII century, but hetman failed to realize his state projects.
- ДокументДО ПИТАННЯ НОРМАТИВНО–ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРНИХ ПРАКТИК В КРАЇНАХ ЄС І УКРАЇНИ(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016) Луценко, М. В.Розглядається формування мультикультурної практики в Україні за європейсь-кими стандартами що потребує створення відповідної нормативно-правової ба-зи. Одним із аспектів співробітництва України з ЄС є адаптація законодавства: зближення національного законодавства з сучасною європейською системою права у державах-членах ЄС. Не останню роль відіграє участь України в конве-нціях Ради Європи, якими встановлені спільні стандарти правового регулюван-ня, у тому числі і для країн-членів ЄС. Рассматривается формирование мультикультурной практики в Украине по ев-ропейским стандартам, что требует создания соответствующей нормативно-правовой базы. Одним из аспектов сотрудничества Украины с ЕС является адаптация законодательства: сближение национального законодательства с со-временной европейской системой права в государствах-членах ЕС. Не последнюю роль играет участие Украины в конвенциях Совета Европы, которыми ус-тановлены общие стандарты правового регулирования, в том числе и для стран-членов ЕС. The considered of formation multicultural practice in Ukraine according to European standards, which requires the establishment of an appropriate regulatory framework. One of the aspects of Ukraine's cooperation with the EU is the approximation of the laws: the approximation of national legislation with contemporary European system of law in the member States of the EU. Not the last role is played by the participation of Ukraine in the Council of Europe conventions, which established General stan-dards of legal regulation, including for the countries-EU members.
- ДокументКраєзнавча діяльність Водолаженко Людмили на Харківщині (Краснопавлівка)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-29) Луценко, М. В.Проаналізовано краєзнавчу діяльність дослідниці одного із населених місць Харківського регіону. Розкривається взаємозв’язок діяльності музеїв та поєднання науково-дослідної та культурно-освітньої функції. Серед головних завдань наукової роботи музеїв – вивчення історії рідного краю та дослідження музейних колекцій, пов’язаних з цією історією, тобто краєзнавство. The local history activity of a researcher of one of the settlements of the Kharkiv region was analyzed. The relationship between the activities of museums and the combination of research and cultural and educational functions is revealed. Among the main tasks of the scientific work of museums is the study of the history of the native land and the study of museum collections related to this history, that is, local history.
- ДокументКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ДВОРЯНСЬКОЇ САДИБИ СЛОБОЖАНЩИНИ КІНЦЯ ХVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Луценко, М. В.У статті аналізуються значення дворянської садиби як культурологічного майданчика комунікацій, попри всю складність перебігу культурно-історичного процесу на Слобожанщині. Зазначається, що культурний простір садиби значною мірою забезпечував духовний та інтелектуальний зв’язок поколінь українського народу і вплинув на формування етнокультурної, а згодом і національної ідентичності. Садиба, яка створювалася під впливом просвітницьких ідей, була вже не тільки господарською одиницею, а й мультикультурним простором для дворянства. Не менш важливою типологічною ознакою, що об’єднує заміські садибні помешкання слобідських дворян, є певна відстороненість від жвавого міського життя за межами маєтку, хоча ступінь вияву цієї риси залежав від світоглядних переконань та особливостей приватного життя власника. Особливу роль у житті поміщиків Слобожанщини відігравали садиби-родові маєтки найзнаменитіших дворянських родин або відомих людей регіону. Господарі таких маєтків цікавилися останніми досягненнями в галузі сільського господарства, промисловості, ознайомлювалися з передовими технологіями в мистецтві, політиці, науці. Такі садиби впливали не лише на розвиток повітів, але й на всю губернію. Це насамперед Графське – графа Гендрикова, Основа – Квіток, Старий Мерчик – Шидловського, Шаровка – Ольховського, Бабаї – Щербініних тощо. Виявлено, що функціонування маєткових утворень як культуротворчих осередків визначалося збереженням певних традиційних ознак приватновласницької садиби на Слобожанщині, сформованих ще на межі XVIII–XIX ст., так і модифікацією їх відповідно до нових потреб духовного життя. The article analyzes the importance of the noble estate as a cultural platform of communications, despite the complexity of the cultural and historical process in Slobozhanshchina. It is noted that the cultural space of the estate largely provided the spiritual and intellectual connection of generations of the Ukrainian people and influenced the formation of ethnocultural and later national identity. The estate, which was created under the influence of enlightenment ideas, was no longer just an economic unit, but also a multicultural space for the nobility. An equally important typological feature that unites the country estates of Sloboda nobles is a certain remoteness from the bustling city life outside the estate, although the degree of manifestation of this feature depended on the worldview and characteristics of the owner's private life. A special role in the life of the landowners of Slobozhanshchyna was played by the estates of the most famous noble families or famous people of the region. The owners of such estates were interested in the latest achievements in the field of agriculture, industry, got acquainted with advanced technologies in art, politics, science. Such estates influenced not only the development of counties, but also the entire province. These are, first of all, Grafske - Count Hendrykov, Osnova - Kvitok, Stary Merchyk - Shidlovsky, Sharovka - Olkhovsky, Babai - Shcherbinin and others. It was found that the functioning of estates as cultural centers was determined by the preservation of certain traditional features of the private estate in Slobozhanshchyna, formed at the turn of the XVIII-XIX centuries, and their modification in accordance with the new needs of spiritual life.
- ДокументОсновні напрями державотворчої діяльності П. Скоропадського(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2018-05-11) Луценко, М. В.У статі наведено основні напрями державотворчої діяльності П. Скоропадського. В статье приведены основные направления государственной деятельности П. Скоропадского. The article describes the main directions of state activity of P. Skoropadsky.
- ДокументСтанові дворянські установи та їх діяльність на Слобожанщині (наприкінці XVIIІ – у першій половині XIX ст.)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Луценко, М. В.У статті аналізуються діяльність станових дворянських установ Слобожанщини наприкінці XVIIІ – першої половини ХІХ ст. Виявлено, що в результаті проведення губернської реформи, владою Російської імперії була надана можливість дворянству долучитись до системи місцевого управління. Почали діяти губернські та повітові дворянські зібрання, які очолили відповідно губернській або повітовий предводитель дворянства. Вони відігравали провідну роль в становій дворянській корпорації. Предводитель губернського дворянства був безпосереднім учасником загального управління губернією. Входив до складу губернського правління, губернських відділів у земських, міських, військових справах, губернської оцінювальної комісії тощо. Губернські органи влади не мали права наказувати йому або надсилати розпорядження. Перші губернські збори в Слобідсько-Українській губернії були проведені у 1780 р. На дворянських зборах заслуховувалися звіти про виконання прийнятих раніше постанов, обговорювалися доповіді та виступи з різних питань порядку денного. Найважливішою функцією діяльності всіх дворянських зборів вважалися вибори різних посадових осіб: кандидатів у повітові предводителі; депутатів від повіту в губернські дворянські депутатські збори; засідателів в повітову Дворянську опіку. Повітові предводителі дворянства мали свою канцелярію, яка складалась з одного-двох канцеляристів. Губернський предводитель міг розпоряджатися канцелярією дворянського депутатського зібрання. Предводителі дворянства Слобожанщини доклали багато зусиль для мобілізації ресурсів дворянського стану. The article analyzes the activities of class aristocratic institutions of Slobozhanshchina in the late XVIII - first half of the XIX century. It was revealed that as a result of the provincial reform, the authorities of the Russian Empire were given the opportunity to the nobility to join the system of local government. Provincial and county nobility assemblies began to function, which were headed by the provincial or county leader of the nobility, respectively. They played a leading role in the nobility corporation. The leader of the provincial nobility was a direct participant in the general management of the province. He was a member of the provincial board, provincial departments city, military affairs, and the provincial evaluation commission. The provincial authorities had no right to order or give orders to him. The first provincial meetings in the Sloboda-Ukrainian province were held in 1780. At the meetings of the nobility, reports were given on the implementation of previously adopted resolutions, reports and speeches on various issues on the agenda were discussed. The most important function of all noble assemblies was considered to be the election of various officials: candidates for county leaders; deputies from the county to the provincial noble deputy assemblies; jurors in the county Noble guardianship. The county leaders of the nobility had their own office, which consisted of one or two clerks. The provincial leader could manage the office of the noble deputy assembly. The leaders of the nobility of Slobozhanshchina made many efforts to mobilize the resources of the nobility.
- ДокументТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ЦІННІСНА СКЛАДОВА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕБАТНОГО КЛУБУ «ТОЛЕРАНТ»)(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2015) Луценко, М. В.У статті розглядається діяльність дебатного клубу на історичному факультеті, яка впливає на виховний процес студентів. Це обумовлено необхідністю дотримання правової культури і формуванні толерантної поведінки учасників клубу, що може сприяти запобіганню дестабілізації суспільства та загостренню міжнаціональних відносин серед студентства. В статье рассматривается деятельность дебатного клуба на историческом факультете, которая влияет на воспитательный процесс студентов. Это обусловлено необходимостью соблюдения правовой культуры и формировании толерантного поведения участников клуба, что может способствовать предотвращению дестабилизации общества и обострение межнациональных отношений среди студенчества. The article discusses the activities of the debate club at the faculty of history, which affect the educational process of students. This is due to the need to comply with the legal culture and the formation of tolerant behaviors of club members that can help prevent the destabilization of society and the aggravation of interethnic relations among students.
- ДокументУкраїнська політична нація в контексті державотворення(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-28) Луценко, М. В.В доповіді надано аналіз стану української національної ідентичності. Автор стверджує, що недовикористано ресурси для формування та зміцнення сприятливої для суспільства, держави цілісної національної ідентичності. Разом із тим, очевидно, що для національних інтересів держави необхідно, аби ця загальноукраїнська ідентичність за впливом мала б бути потужнішою, аніж ідентичності окремих етнічних, культурних спільнот українського суспільства.
- ДокументХАРКІВ ЯК МУЛЬТИКУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР ДВОРЯНСТВА СЛОБІДСЬКО–УКРАЇНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ(Всеукраїнська громадська організація "Українська академія наук", Київ, 2016) Луценко, М. В.Локально розглядаються аспекти соціокультурної комунікації імперської влади Російської імперії із слобідсько-українським дворянством на прикладі м. Харків. Міжкультурність розглядається як невід’ємний елемент соціального буття, спосіб співіснування великих соціальних структур, яким було дворянство, що характеризуються інтенсивним обміном інформації, цінностями, результатами діяльності. Методологічною основою дослідження слугують провідні принципи наукового пізнання: об’єктивності, науковості, системності, історизму. Статтю виконано з використанням таких методів, як проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, системно-структурний, логічно-аналітичний. Огляд стану проблеми базований на емпірико-теоретичних методах, таких як метод систематизації і класифікації документальних фактів та аналізу документів. Локально рассматриваются аспекты социокультурной коммуникации имперской власти Российской империи из слободско-украинским дворянством на примере г. Харьков. Межкультурность рассматривается как неотъемлемый элемент социального бытия, способ сосуществования крупных социальных структур, каким было дворянство, характеризующихся интенсивным обменом информацией, ценностями, результатами деятельности. Методологической основой исследования служат ведущие принципы научного познания : объективности, научности, системности, историзма. Статью выполнено с использованием таких методов, как проблемно-хронологический, сравнительно-исторический, системно-структурный, логически-аналитический. Обзор состояния проблемы основывается на эмпирико-теоретических методах, таких как метод систематизации и классификации документальных фактов и анализа документов. This article discusses locally aspects of social and cultural communication, the imperial government of the Russian Empire with slobodsko–ukrainian nobility on the example of Kharkov. Interculturality is considered as an integral part of social life, a way of coexistence of large social structures, which were nobility, characterized by an intense exchange of information, values and results of operations. The methodological basis of the research serve as key principles of scientific knowledge, objectivity, scientific, systematic, historicism. The article made using methods such as problem-chronological, comparative-historical, systemic and structural, logical and analytical. Review of the issues based on empirical and theoretical methods, such as method of systematization and classification of documentary evidence and document review.
- ДокументІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ В УМОВАХ БАГАТОКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016) Луценко, М. В.Розглядається історична пам’ять як один із чинників національної ідентифікації в умовах багатокультурного суспільства. Відповідно толерантність і взаємопо-вага між представниками різних культур, які присутні в сучасному українсько-му суспільстві, є основою успішної співпраці у різних соціальних групах, таких як:родині, місцевій громаді тощо. Мета статті – розглянути вплив історичної пам’яті на формування толерант-ного сприйняття соціальних відмінностей, відчуття причетності до спільних іс-торичних, духовних і культурних цінностей. Рассматривается историческая память как один из факторов национальной идентификации в условиях многокультурного общества. Соответственно толе-рантность и взаимоуважение между представителями разных культур, которые присутствуют в современном украинском обществе, является основой успешно-го сотрудничества в различных социальных группах, таких как: семья, местная община и тому подобное. Цель статьи – рассмотреть влияние исторической памяти на формирование то-лерантного восприятия социальных различий, ощущение причастности к общим историческим, духовным и культурным ценностям. The considered of historical memory as a factor of national identification in a multi-cultural society. Accordingly, the tolerance and mutual respect between representa-tives of different cultures that are present in modern Ukrainian society, is the basis for successful cooperation in different social groups such as family, local community, and the like. The purpose of this article is to examine the impact of historical memory on the for-mation of tolerant perception of social differences, a sense of belonging to a common historical, spiritual and cultural values.