Перегляд за Автор "Лук'янчиков, О. М."
Зараз показано 1 - 14 з 14
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументДисциплінарні стягнення: заходи відповідальності чи заходи впливу?(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2013-12-13) Лук'янчиков, О. М.
- ДокументМатеріальна відповідальність роботодавця(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020-06) Лук'янчиков, О. М.Перелік наукових праць сучасних українських науковців, присвячених виключно одному науковому інтересу: матеріальній відповідальності роботодавця. До переліку увійшли також наукові праці, присвячені більш широкому колу питань щодо матеріальної відповідальності сторін трудових відносин,проте містять ґрунтовні дослідження матеріальної відповідальності роботодавця. Перечень научных трудов современных украинских ученых, посвященных исключительно одному научному интереса: материальной ответственности работодателя. В перечень вошли также научные труды, посвященные более широкому кругу вопросов материальной ответственности сторон трудовых отношений, однако содержат основательные исследования материальной ответственности работодателя. The list of scientific works of modern Ukrainian scientists dedicated exclusively to one scientific interest: the employer's liability. The list also includes scientific works devoted to a wider range of issues of material liability of the parties to labor relations, however, they contain thorough studies of the material liability of the employer.
- ДокументМатеріальна відповідальність роботодавця в умовах ринкових відносин(НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2012) Лук'янчиков, О. М.Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем матеріальної відповідальності роботодавця в умовах ринкових відносин. Досліджено правову природу та визначено місце матеріальної відповідальності роботодавця серед інших видів юридичної відповідальності. Проаналізовано особливості, притаманні виключно матеріальній відповідальності роботодавця. Визначено коло функцій матеріальної відповідальності та розкрито їх зміст. Досліджено склад єдиної підстави матеріальної відповідальності – трудового майнового правопорушення. Детально проаналізовано умови матеріальної відповідальності роботодавця за окремі правопорушення. На основі аналізу наукової літератури, рішень вищих судових органів і нормативно-правових актів України та інших країн сформульовано пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства України. Диссертация является комплексным исследованием теоретических и практических проблем регулирования материальной ответственности работодателя. Проанализированы существующие в юридической литературе подходы к определению понятия и содержания юридической ответственности. Исследуется правовая природа и определяется место материальной ответственности сторон трудовых правоотношений среди других видов юридической ответственности. Выделяются особенности, присущие исключительно материальной ответственности работодателя. В работе дано авторское определение понятия «материальная ответственность работодателя». Определяется круг функций материальной ответственности работодателя и раскрывается их содержание. В диссертации проведено исследование трудового имущественного правонарушения как единственного основания материальной ответственности работодателя, дано его определение. Анализируются элементы состава трудового имущественного правонарушения. Особое внимание уделено исследованию понятий «работодатель», «ущерб», «убыток». Дано определение указанных понятий. Предлагается новый подход к определению объема убытков, которые должен возместить работодатель работнику. Исследуются условия и особенности материальной ответственности работодателя за отдельные правонарушения (незаконное лишение работника возможности трудиться, невыдача либо указание неверных сведений в документах о трудовой деятельности, несвоевременная выплата заработной платы и иных выплат, необеспечение сохранности имущества работника во время работы). Указывается на недостатки действующего украинского законодательства, которое регулирует вопросы материальной ответственности работодателя. Обосновывается трудо-правовой характер материальной ответственности работодателя за ущерб, причиненный необоснованным отказом в приеме на работу, и за ущерб, причиненный необеспечением сохранности личных вещей работника во время работы. Предложен новый подход к определению размера убытков, причиненных работнику необоснованным отказом в приеме на работу. На основе анализа научной литературы, решений высших судебных органов и нормативно-правовых актов Украины и других стран формулируются предложения по совершенствованию трудового законодательства Украины. Thesis is a complex research of the theoretical and practical problems of the employer’s financial responsibility. The legal nature has been researching and the place of the employer’s financial responsibility has been determining among other types of amenability. The peculiarities that inherent exclusively to employer’s financial responsibility have been analyzing. The range of functions of financial responsibility has been determining and disclosing their contents. The composition of an integral basis of financial responsibility has been researching – labor property offences. The conditions of the employer’s financial responsibility for certain offences have been analyzing in detail. Proposals to improve the labor legislation of Ukraine have been formulating on the basis of analysis of scientific literature, the decisions of the judiciary and the legal acts of Ukraine and other countries.
- ДокументМатеріальна відповідальність роботодавця за невидачу документів про працю та заробітну плату або зазначення в них невірних відомостей(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2005) Лук'янчиков, О. М.У статті досліджуються проблеми матеріальної відповідальності роботодавця за невидачу документів про роботу та заробітну плату або зазначення в них невірних відомостей. В статье исследуются проблемы материальной ответственности работодателя за невыдачу документов о работе и заработной плате либо указания в них неверных сведений. The article examines the problems of the employer's liability for non-issuance of documents on work and wages or the indication of incorrect information in them.
- ДокументМатеріальна відповідальність роботодавця у разі необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу(ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007) Лук'янчиков, О. М.У статті досліджуються теоретичні проблеми матеріальної відповідальності роботодавця у разі необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу. В статье исследуются теоретические проблемы материальной ответственности работодателя в случае необоснованного отказа в приеме на работу. The article explores the theoretical problems of employer liability in the event of an unjustified refusal to hire.
- ДокументПравове регулювання матеріальної відповідальності роботодавця(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019) Лук'янчиков, О. М.У монографії висвітлено теоретичні і практичні проблеми матеріальної відповідальності роботодавця. Досліджено матеріальну відповідальність роботодавця у разі порушення ним права на працю та інших прав працівника. В монографии освещены теоретические и практические проблемы материальной ответственности работодателя. Исследована материальная ответственность работодателя в случае нарушения им права на труд и других прав работника. The monograph highlights the theoretical and practical problems of employer liability. The material liability of the employer in case of violation of the right to work and other rights of the employee is investigated.
- ДокументПро недоцільність запровадження дисциплінарних штрафів в Україні(Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Ніка-Центр, 2013-11) Лук'янчиков, О. М.Запровадження дисциплінарних штрафів є антигуманним і недоцільним. При регулюванні трудової дисципліни перевага повинна віддаватись методам позитивного, а не негативного стимулювання. Введение дисциплинарных штрафов является антигуманным и нецелесообразным. При регулировании трудовой дисциплины предпочтение должно отдаваться методам положительного, а не отрицательного стимулирования. The imposition of disciplinary fines is inhuman and inappropriate. When regulating labor discipline, preference should be given to methods of positive rather than negative incentives.
- ДокументПро недоцільність розширення переліку дисциплінарних стягнень(Херсонський державний університет (ХДУ), 2013) Лук'янчиков, О. М.На підставі дослідження пропозицій науковців, вивчення історичного досвіду та з врахуванням соціальної сутності держави обґрунтовується недоцільність розширення переліку дисциплінарних стягнень. Особливу увагу приділено обґрунтуванню недоцільності запровадження дисциплінарних штрафів. На основании исследования предложений ученых, изучения исторического опыта и с учетом социальной сущности государства обосновывается нецелесообразность расширения перечня дисциплинарных взысканий. Особое внимание уделено обоснованию нецелесообразности введения дисциплинарных штрафов. Based on the research proposals of scientists, studying the historical experience and taking into account the social nature of the state substantiated the inadvisability of expanding the list of disciplinary actions. Particular attention is given to the justification inexpedient introducing misconduct penalties.
- ДокументПро перспективи трудового права у гіг-економіці(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2019-10-11) Новіков, Д. О.; Лук'янчиков, О. М.Зазначається, що трудове право – найбільш гуманістична галузь вітчизняної системи права не повинна відмовлятись від боротьби за покращення правового положення трудящих й у цифрову епоху. На переконання авторів, намагання транснаціональних корпорацій, які шляхом активного використання Інтернет-платформ намагаються зменшити трансакційні витрати на робочу силу, послабити солідарність трудящих, не допустити активізації національного та глобального соціального діалогу, мають бути виявлені та розкритиковані вченими-трудовиками. Від цього залежатиме майбутнє нашої держави, котра в умовах гіг-економіки все глибше затягується у так звані «перегони на дно», які передбачають покладення на вівтар економічного зростання основних соціальних прав, що забезпечують стабільне та гідне життя. Отмечается, что трудовое право - наиболее гуманистическая отрасль отечественной системы права не должна отказываться от борьбы за улучшение правового положения трудящихся и в цифровую эпоху. По мнению авторов, попытки транснациональных корпораций, которые путем активного использования Интернет-платформ пытаются уменьшить трансакционные издержки на рабочую силу, ослабить солидарность трудящихся, не допустить активизации национального и глобального социального диалога, должны быть выявлены и раскритикованы учеными-трудовиками. От этого будет зависеть будущее нашего государства, которая в условиях гиг-экономики все глубже затягивается в так называемые «гонки на дно», которые предусматривают возложение на алтарь экономического роста основных социальных прав, обеспечивающих стабильное и достойную жизнь. It is noted that labor law - the most humanistic branch of the domestic legal system should not give up the struggle to improve the legal status of workers in the digital age. According to the authors, the efforts of multinational corporations, which through the active use of Internet platforms try to reduce transaction costs for labor, weaken the solidarity of workers, prevent the intensification of national and global social dialogue, should be identified and criticized by working scientists. The future of our state will depend on this, which in the conditions of the gig economy is getting deeper into the so-called "race to the bottom", which involves laying on the altar of economic growth of basic social rights that ensure a stable and dignified life.
- ДокументПряма дійсна шкода: проблеми розуміння(КІДМУ КПУ, 2013-12-11) Лук'янчиков, О. М.Автор розкриває недоліки підходів до визначення категорії пряма дійсна шкода та виносить на розгляд пропозиції щодо їх усунення. Автор раскрывает недостатки подходов к определению категории прямой действительный ущерб и выносит на рассмотрение предложения по их устранению. The author reveals the shortcomings of approaches to determining the category of direct actual damage and submits proposals for their elimination.
- ДокументСимулякр базового державного соціального стандарту(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020-03) Лук'янчиков, О. М.Обгрунтовується, що базовий державний стандарт (прожитковий мінімум) є симулякром у сенсі концепції Ж. Бодріяра. Обосновывается, что базовый государственный стандарт (прожиточный минимум) является симулякром в смысле концепции Ж. Бодрийяра. It is proved that the basic state standard (cost of living) is a simulacrum in the sense of the concept of J. Baudrillard.
- ДокументСпіввідношення юридичних конструкцій «оплата вимушеного прогулу» та «відшкодування упущеної вигоди»(Право, 2013-09-27) Лук'янчиков, О. М.Обов’язок роботодавця виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу є обов’язком по відшкодуванню неодержаного доходу. Оскільки поняття «дохід» містить у собі не тільки заробітну плату, а ще й дохід від господарської діяльності, то з метою конкретизації та визначення трудо-правового характеру збитку, який повинен відшкодувати роботодавець, слід і у подальшому використовувати термін «заробіток». Обязанность работодателя выплатить работнику средний заработок за время вынужденного прогула является обязанностью по возмещению неполученной дохода. Поскольку понятие «доход» включает в себя не только заработную плату, но и доход от хозяйственной деятельности, то с целью конкретизации и определения трудо-правового характера ущерба, который должен возместить работодатель, следует и в дальнейшем использовать термин «заработок». The employer's obligation to pay the employee the average earnings during the forced absence is the obligation to reimburse the lost income. Since the concept of "income" includes not only wages, but also income from economic activities, in order to concretize and determine the labor-legal nature of the damage that the employer must compensate, the term "earnings" should be used in the future.
- ДокументСтимулякри системи оплати праці(Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2020-05-28) Лук'янчиков, О. М.Надихнувшись ідеями Ж.Бодріяра автор стверджує, що замість стимулюючої функції заробітної плати ми маємо симулювання стимулювання – стимулякр. Вдохновившись идеями Ж.Бодрияра автор утверждает, что вместо стимулирующей функции заработной платы мы имеем симуляцию стимулирования - стимулякр. Inspired by the ideas of J. Baudrillard, the author claims that instead of the stimulating function of wages, we have a simulation of stimulation - stimulation.
- ДокументЦИВІЛІСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ЗМІН У КОДЕКСІ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВПРОВАДЖЕННЯМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ(Запорізький національний університет, юридичний факультет, 2020) Новіков, Д. О.; Лук'янчиков, О. М.Авторами вказується, що пандемія коронавірусу (COVID-19) позначила не тільки системні проблеми трудової сфери в Україні, пов’язані з масовим вивільненням працівників на період запровадженого урядом карантину й недотриманням мінімальних соціально-трудових стандартів, але й потребу негайного реформування трудового законодавства, пристосування його до викликів сучасності. Адже виконання трудової функції багатьма працівниками почало провадитись із застосуванням інформаційних технологій поза їхнім робочим місцем. Автори вважають, що зміни, внесені в Кодекс законів про працю України Законом № 540-IX, пов’язані з впровадженням правового регулювання дистанційної роботи, підтверджують тенденцію, почату урядовим законопроєктом «Про працю»: трудове право як соціальна й гуманна галузь права піддається небувалому тиску з боку ідеологів «вільного ринку». Авторами підкреслюється, що дистанційна робота була визнана законодавцем формою організації праці, а не окремим видом діяльності з власним характером праці, чим порушується принцип єдності й диференціації правового регулювання трудових відносин. Відповідно, законодавцем не були закріплені правила щодо специфіки укладення трудового договору з дистанційним працівником (окрім обов’язкової письмової форми), умов та охорони праці й тому подібне, чим, по суті, було звужено обсяг мінімальних трудових стандартів для цієї категорії працівників. Автори зауважують, що Закон № 540-IX закріпив у Кодексі законів про працю антисоціальні положення щодо вилучення з поняття трудового договору вказівки про правила внутрішнього трудового розпорядку (разом із тим дистанційний працівник ним взагалі не підпорядковується), надав антиконституційну можливість роботодавцю змінювати істотні умови праці без згоди дистанційного працівника. На переконання авторів, це є серйозним ударом як по колективних, так і по індивідуальних правах та інтересах робітників. Автори вважають, що підхід, обраний законодавцем для регулювання дистанційної роботи, за своїм характером переважно цивілістичний, а в певних деталях встановлює організаційний і дисциплінарний диктат роботодавця. Авторами указывается, что пандемия коронавируса (COVID-19) обозначила не только системные проблемы трудовой сферы в Украине, связанные с массовым высвобождением работников на период введенного правительством карантина и несоблюдением минимальных социально-трудовых стандартов, но и потребность немедленного реформирования трудового законодательства, приспособления его к вызовам современности. ведь выполнение трудовой функции многими работниками начало осуществляться с применением информационных технологий вне их рабочим местом. Авторы считают, что изменения, внесенные в Кодекс законов о труде Украины Законом № 540-IX, связанные с внедрением правового регулирования дистанционной работы, подтверждают тенденцию, начатую правительственным законопроектом «О труде»: трудовое право как социальная и гуманная отрасль права подвергается небывалому давлению со стороны идеологов «свободного рынка». Авторами подчеркивается, что удаленная работа была признана законодателем форме организации труда, а не отдельным видом деятельности по собственным характером труда, чем нарушается принцип единства и дифференциации правового регулирования трудовых отношений. Соответственно, законодателем не были закреплены правила специфики заключения трудового договора с дистанционным работником (кроме обязательной письменной формы), условий и охраны труда и т.п., чем, по сути, был сужен объем минимальных трудовых стандартов для этой категории работников. Авторы отмечают, что Закон № 540-IX закрепил в Кодексе законов о труде антисоциальные положения об изъятии из понятия трудового договора указания о правилах внутреннего трудового распорядка (вместе с тем дистанционный работник ним вообще не подчиняется), предоставил антиконституционной возможность работодателю изменять существенные условия труда без согласия дистанционного работника. По мнению авторов, это является серьезным ударом как по коллективным, так и по индивидуальным правах и интересах работников. Авторы считают, что подход, избранный законодателем для регулирования дистанционной работы, по своему характеру преимущественно цивилистический, а в определенных деталях устанавливает организационный и дисциплинарный диктат работодателя The authors point out that the coronavirus pandemic (COVID-19) marked not only the systemic problems of the labor sphere in Ukraine related to the mass dismissal of employees for the period of government quarantine and non-compliance with minimum social and labor standards, but also the need to immediately reform labor legislation, its adapting to the challenges of modernity. After all, the performance of the job function by many employees began to be carried out with the use of information technology outside their workplace. The authors believe that the amendments to the Labor Code of Ukraine by Law № 540-IX, related to the introduction of legal regulation of telework, confirms the trend initiated by the government draft “On Labor”: labor law as a social and humane branch of law is unprecedented pressure from the ideologues of the “free market”. The authors emphasize that telework was recognized by the legislator as a form of labor organization, rather than a separate activity with its own nature of work, which violates the principle of unity and differentiation of legal regulation of labor relations. Accordingly, the legislator didn’t establish rules regarding the specifics of concluding an employment contract with a teleworker (except for the mandatory written form), conditions and labor protection, etc., which, in fact, narrowed the minimum labor standards for this category of employees. The authors note that Law № 540-IX enshrined in the Labor Code antisocial provisions to remove from the concept of employment contract instructions on the rules of internal labor regulations (however, the teleworkers are not subject to it at all), gave the employer an unconstitutional opportunity to change significant working conditions without the consent of the remote. According to the authors, this is a serious blow to both collective and individual rights and interests of employees. The authors believe that the approach chosen by the legislator to regulate telecommuting is predominantly civil, and in certain details establishes the organizational and disciplinary dictates of the employer.