Перегляд за Автор "Лобзова, С. Л."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументCovid-19 як елемент інтердиктивного спілкування англомовного суспільства в еколінгвістичному аспекті(Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, 2021-02-16) Лобзова, С. Л.Роботу присвячено опису COVID-19 як теми-табу в інтердиктивному спілкуванні англомовного суспільства в еколінгвістичному аспекті та має на меті розкриття семантичних, фонетичних, словотвірних характеристик засобів евфемістичної лексикалізації COVID-19 та установлення ролі евфемізмів у мовленнєвій реабілітації табу як лінгвотоксичного елементу. Інтердиктивне спілкування визнається таким, що стримується штучноствореними обмеженнями та заборонами – табу, які згідно з нормами етикету мають бути завуальовані за допомогою евфемізмів. Робота виконана у річищі лінгвоекології, що постулює взаємозалежність мови та мовлення від екосистеми, в якій вони існують, – комунікативного простору, де реалізується спілкування, націлене на гармонійну соціалізацію. Лінгвістична екосистема характеризується специфічною взаємодією елементів, що визначається сукупністю параметрів у межах різних моделей і залежить від кількості та ступеня наявних у ній лінгвотоксичних та інших елементів, що загрожують мовному середовищу, одним із яких є табу. Евфемістична лексикалізація в межах еколінгвістичної теорії визнається засобом терапевтичної функції мови, що реабілітує табу в інтердиктовному спілкуванні. Евфемістичні (вуалятивні) одиниці утворюються завдяки низці формальних прийомів (семантичних, фонетичних та словотвірних). Формальні прийоми, що залучаються для створення евфемізмів у фрагментах сучасного англомовного дискурсу, налічують такі засоби, як синонімізація (використання семантико-стилістичних синонімів), метафоризація, уживання акронімів, «мовна гра» та блендинг. Утворені евфемізми на позначення антецеденту COVID-19 та пов’язаних із ним предметів/явищ/подій слугують у досліджених фрагментах дискурсу для пом’якшення відчуття страху реципієнтами повідомлень. The paper deals with the description of COVID-19 as a taboo topic in the interdictive communication of the English-speaking society in the ecolinguistic aspect and aims at revealing the semantic, phonetic and word-formation characteristics of euphemistic lexicalization of COVID-19 as well as establishing the role of euphemisms in speech and language rehabilitation. Interdictive communication is defined as been restrained by artificial restrictions and prohibitions – taboos that, according to speech etiquette, should be veiled by euphemisms. The research is performed in the mainstream of linguistic ecology which postulates the interdependence of language, speech and the ecosystem in which they exist – a communicative space where interaction aimed at harmonious socialization is realized. The linguistic ecosystem is characterized by a specific reciprocity of elements predetermined by a set of parameters within different models and depends on the number of linguotoxic elements that pose a threat to the language environment, among which is taboo. Euphemistic lexicalization within the framework of ecolinguistic theory is recognized as a means of therapeutic function of language and rehabilitates taboos in interdictive communication. Euphemistic (“veiling”) units are formed due to a number of formal techniques (semantic, phonetic and word-forming). The formal techniques used to create euphemisms in the fragments of the present-day English-language discourse include synonymization (the use of semantic and stylistic synonyms), metaphorization, the use of acronyms, “language game” and blending. The euphemisms for COVID-19 and related subjects / phenomena / events in the discursive fragments studied are aimed at the alleviating of fear experienced by the recipients of the messages.
- ДокументМетонімізовані мовні одиниці в аспекті перекладу (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)(Південноукраїнський національний педагогічнмй університет імені К. Д. Ушинського ; Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бєлова, М. О.; Лобзова, С. Л.Статтю присвячено дослідженню тактик перекладу метонімізованих англомовних одиниць українською мовою в художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугує англомовний роман Л. Вайсберегер «Помста носить Прада». Подібний вибір обґрунтовується наявністю великої кількості метонімізованих мовних одиниць в оригінальному тексті роману, що є елементом авторського стилю Л. Вайсбергер. Оскільки роман американської письменниці Л. Вайсбергер «Помста носить Прада» не було перекладено українською мовою, в цій студії застосовується метод логічного моделювання, спрямований на досягнення мети опису перекладацьких дій та операцій, які доречно застосувати задля адекватного перекладу метонімізованих мовних одиниць, що функціонують в обраному художньому творі. Метонімія розглядається в роботі як лінгвокогнітивний феномен – когнітивний процес, в якому одна концептуальна сутність забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної сутності в межах однієї когнітивної структури – ідеалізованої когнітивної моделі (ІКМ). Ідеалізована когнітивна модель – це енциклопедична, гнучка, ідіосинкратична структура подання знання, що охоплює культурні знання носіїв мови, їхні суб’єктивні погляди стосовно концепту і не обмежуються «реальним світом». У ході метонімічного мапування у межах ІКМ іменування частини ІКМ переноситься на іменування іншої частини або на власне ім’я концепту. Метонімічні вирази подаються як спосіб апеляції до метонімічних концептуальних зв’язків. У дослідженні залучено здобутки М. Брдара і Р. Брдар-Жабо, які розробили типологію тактик перекладу (не)метонімізованих мовних одиниць. Задля збереження художнього замислу автора художнього твору запропоновані перекладацькі еквіваленти за можливості мають зберегти метонімічний зв’язок. У цьому випадку можуть залучатися споріднені (35% випадків) або неспоріднені (28% випадків) метонімічні вирази в цільовій мові. У разі неможливості його збереження рекомендовано описовий переклад (35%), який, однак, призводить до деметонімізації. This article deals with the study of the tactics of translation of metonymy-grounded English language units into the Ukrainian language in literary discourse. The English-language novel «Revenge Wears Prada» by L. Weisbereger was chosen as the case study for this research. The choice is justified by the presence of a large number of metony-grounded language units in the original text of the novel, which is an element of L. Weisberger's authorial style. Since the American writer L. Weisberger's novel «Revenge Wears Prada» has not translated into Ukrainian, this paper employs the method of logical modeling aimed at achieving the goal of describing translation actions and operations that should be applied for adequate translation of metonymy-grounded linguistic units functioning in the chosen literary work. Metonymy is viewed in this work as a linguocognitive phenomenon – a cognitive process in which one conceptual entity provides mental access to another conceptual entity within one cognitive structure – an idealized cognitive model (ICM). An idealized cognitive model is an encyclopedic, flexible, idiosyncratic structure of knowledge representation that encompasses the cultural knowledge of native speakers, their subjective views on the concept and is not limited to the «real world». In the course of metonymic mapping within the ICM, the naming of a part of the ICM is transferred to the naming of another part or the proper name of the concept. Metonymic expressions are presented as a way of appealing to cognitive metonymy. The work includes the achievements by M. Brdar and R. Brdar-Zhabo, who developed a typology of translation tactics of (non)metonymized language units. In order to preserve the intention of the author, the proposed translation equivalents should, if possible, preserve the metonymic connection. In this case, cognate (35% of cases) or non-cognate (28% of cases) metonymic expressions in the target language may be involved. If it is impossible to preserve it, a descriptive translation (35%) is recommended, which, however, leads to demetonymization.
- ДокументМетонімізовані назви сучасного англомовного неймінг-простору(Полтавський державний медичний університет, 2021-11-25) Баб’як, К. П.; Бєлова, М. О.; Лобзова, С. Л.; Зінченко, О. О.Роботу присвячено дослідженню комерційних назв у межах сучасного англомовного неймінг-просторі, в основу яких покладено метонімію, яка ефективно виконує рекламну функцію, виокремлюючи заклад / товар з ряду собі подібних фактом свого функціонування в офіційній назві, а також завдяки своїй емоційно-експресивно-оцінній конотації. Метонімія виявляє могутній потенціал неймінгу завдяки переосмисленню первісних назв на основі, переважно, причинно-наслідкового логічного зв’язку і характеризується ускладненістю за рахунок лексико-семантичних каламбурів на основі омофонів або паронімів. The paper deals with the analysis of names within the present-day English-language naming space based on metonymy. The latter turns out to be an efficient tool of naming due to its potential to single out the name among others applying its emotional-expressive-evaluative connotation. Metonymy presents the name on the grounds of causal relationships and is characterized by blending with pun.
- ДокументРЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В АСПЕКТІ ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИЧНОЇ ОБРАЗНОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-11) Бєлова, М. О.; Лобзова, С. Л.; Каверіна, Д. Ю.У публікації досліджено метафору у видавничому оригіналі україномовних воєнних промов В. Зеленського в англомовному перекладі. Матеріалом дослідження слугували 50 україномовних воєнних промов В. Зеленського в англомовному перекладі, відібрані з офіційного Інтернет представництва українського президента. Результати дослідження засвідчують, що В. Зеленський переважно використовує метафору в текстах, цільовою аудиторією яких є український народ. Отримані результати свідчать про недосконалість машинного перекладу метафор в політичному дискурсі, а його редагування набуває особливої важливості. The publication examines the metaphor in the publishing original of the Ukrainian-language war speeches of V. Zelenskyi in English translation. The research material was 50 Ukrainian-language war speeches by V. Zelenskyi in English translation, selected from the official Internet representation of the Ukrainian president. The results of the study prove that V. Zelenskyi mostly uses metaphor in texts whose target audience is the Ukrainian people. The obtained results testify to the imperfection of machine translation of metaphors in political discourse, and its editing becomes especially important.
- ДокументТестування, як метод діагностики якості знань з англійської мови(Cuiavian University in Wloclawek, 2024-02-05) Лобзова, С. Л.У тезах розглянуто методи діагностики якості знань при вивченні англійської мови.Отже, тести є потужними інструментами для навчання і відповідають різноманітним цілям на будь-якому рівні освіти. Вони допомагають перевірити й оцінити, чи навчається учень того, що очікується. Добре розроблений тест може мотивувати учнів та допомогти їм зосередитися на їхніх академічних зусиллях. Особливої актуальності набуває застосування тестοвих завдаʜь при навчанні англійської мови. Виклики сьогодення сприяють активному проведенню тестуваʜня із застосовуванням комп’ютерних технологій, опануванню формату дистанційного навчання, тому викладач повинен уміло використовувати автоматизовані системи тестуваʜня у своїй роботі. The thesis deals with the methods of diagnosing the quality of knowledge in learning English. Therefore, tests are powerful tools for learning and are considered to be important purposes at any level of education. They help to check and assess whether the student is learning what is expected. Well designed test can motivate students and help them focus on their academics efforts. The using of test tasks becomes especially relevant when learning English. Today's challenges encourage active conducting testing using computer technologies, mastering the distance learning format, so the teacher must skillfully use automated testing systems in the work.
- ДокументІнтермедіальність креолізованих англомовних політичних інтернет-мемів(Міжнародний гуманітарний університет, 2023) Лобзова, С. Л.Статтю присвячено дослідженню англомовних креолізованих політичних Інтернет-мемів в інтермедіальному аспекті. Креолізований Інтернет-мем постає в роботі як комплексний феномен віртуального спілкування, що являє собою цілісну, завершену мультимодальну одиницю, в якій комунікативна ситуація подана з використанням декількох модусів – вербального та візуального/пікторального. Інтернет-меми поділяють такі дистинктивні ознаки, як вірусність, здатність до редуплікації, актуальність, інтермедіальність та пародійний ефект. Особливого значення в семіотичній структурі політичного мему набувають прецедентні феномени (вербальні та / або пікторальні), апеляція до яких допомагає створити ефект травестування його «героя»: інтермедіальна природа мемів ґрунтується на пародійних алюзіях, що залучають відсилку до добре знайомих подій, персонажів сучасної культури, загальновідомих історичних фактів та персоналій тощо. На прикладі креолізованих мемів про колишню першу леді Сполучених Штатів Америки Меланію Трамп робота виявляє види інтермедіального тезаурусу як складової частини креолізованих Інтернет-мемів та описує їхню специфіку. Алгоритм аналізу інтермедіальності англомовних Інтернет-мемів про Меланію Трамп є комплексним і складається з трьох етапів – відбір репрезентативного матеріалу, пошук вербальних та/або пікторальних прецедентних феноменів, що набувають статусу цитатних і використовуються для створення англомовних креолізованих мемів про Меланію Трамп, та виявлення складових інтермедіального тезаурусу англомовних креолізованих мемів про Меланію Трамп з їхньою подальшою інтерпретацією на предмет функцій, що вони виконують. Дослідження корпусу англомовних креолізованих Інтернет-мемів про Меланію Трамп дозволило класифікувати інтермедіальні (цитатні) елементи на вербальні, іконічні та гетерогенні. The paper surfaces the results of the scientific research whose object is verbal and graphic means of English-language creolized Internet-memes creation, subject – their sign specificity and the peculiarities of their interpretation based on the activation of intermedial signs. Intermediality is viewed as an umbrella term, which incorporates the notions of intertextuality (the ability of verbal texts to penetrate into one another), intericonicity (the ability of one graphic/ pictorial sign to enter another) and interaudiality (the ability of one audial sign to be introduced into another). Taking into account the object of this study it focuses on the investigation of intertextual and intericonic thesaurus – verbal and graphic elements that are quoted in English-language creolized Internet memes about Melania Trump. The latter are defined as means of online dissemination of ideas, semiotically complicated due to the usage of verbal and extralinguistic codes. The sampling includes 50 English-language creolized memes about Melania Trump extracted from the Internet with 3 representational cases described in the paper. To handle the sample a complex procedure was employed. It included the description of the semiotic structure of the memes, singling out verbal and/or pictorial precedent phenomena that acquire the status of quotes in the Internet-memes about Melania Trump, and the revealing of the functions of the sampled intermedial thesaurus. As a result of the procedure we registered three types of English-language creolized Internet-memes about Melania Trump: those that entail verbal intermedial thesaurus; iconic intermedial thesaurus; heterogeneous (verbal + iconic) intermedial thesaurus. Their analysis enables us to conclude that they are mainly based on the travesty of such precedent phenomena that are aimed at interpreting the stereotypes which presuppose not the processing of culture code or compilation of intellectual efforts but the so called precedent names of the present moment – relevant only within a short period of time.