DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Купіна, І. О."

Перегляд за Автор "Купіна, І. О."

Зараз показано 1 - 20 з 36

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(Видавнича група "Наукові перспективи", 2022) Фроленкова, Н. О.; Купіна, І. О.
В статті досліджують специфічні особливості та умови адаптації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку до навчання в умовах війни. Зазначається, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України призвело до трансформацій в сфері освіти. Адаптація до навчання в умовах воєнного стану в закладах дошкільної освіти має відбуватися в умовах чіткого дотримання педагогами та вихователями вимог офіційних нормативних документів, включати в себе широке використання ігрових технологій навчання. В умовах воєнного стану заклади дошкільної освіти повинні не лише надавати можливість вихованцям здобувати необхідні знання, уміння, навички. Вони мають забезпечувати усвідомлення сімей себе в якості частини великого українського соціуму, надавати батькам та дітям педагогічну та психологічну підтримку. Важливу роль під час воєнного стану відіграють способи взаємодії закладу освіти з педагогічними працівниками, вихованцями, їхніми батьками. Встановлено, що навчання в умовах воєнного стану потребує нової специфіки психологічного супроводу учнів початкової школи. Особлива увага педагогічних працівників має бути прикутою до учнів молодшого шкільного віку, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. В даному контексті потрібно звертатись до досвіду української освітньої системи, який накопичився внаслідок окупації російською федерацією частини Донецької та Луганської областей після 2014 року. Визначено, що в зазначених умовах педагоги та вихователі повинні надавати ефективні освітні послуги, організувати ефективну взаємодію з усіма учасниками освітнього процесу. Доведено, що особливі труднощі в процесі адаптації до навчання виникають удітей, які, внаслідок активних бойових дій, стали вимушеними переселенцями, адже, окрім стресу, спричиненого війною, вони відчувають складнощі через виникнення нового соціального становища. The article examines the specific features and conditions of adaptation of children of preschool and primary school age to study in wartime. It is noted that the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine has led to transformations in the field of education. Adaptation to martial law in preschool education should take place in conditions of strict compliance by teachers and educators with the requirements of official regulations, include the widespread use of game learning technologies. Under martial law, preschool institutions should not only provide students with the opportunity to acquire the necessary knowledge, skills and abilities. They should ensure that families are aware of themselves as part of the great Ukrainian society, provide pedagogical and psychological support to parents and children. An important role during martial law is played by the ways of interaction of the educational institution with pedagogical workers, pupils and their parents. It is established that training in martial law requires a new specificity of psychological support of primary school students. Special attention of pedagogical workers should be paid to primary school students who have the status of internally displaced persons. In this context, it is necessary to refer to the experience of the Ukrainian educational system, which has accumulated as a result of the Russian occupation of parts of Donetsk and Luhansk regions after 2014. It is determined that in these conditions, teachers and educators must provide effective educational services, organize effective interaction with all participants in the educational process. It has been proven that children who have become displaced as a result of active hostilities have experienced special difficulties in adapting to learning, because, in addition to the stress caused by the war, they experience difficulties due to the emergence of a new social situation.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2022-10-25) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
Адаптація до навчання містить у собі низку характерних особливостей. На етапі становлення молодшого шкільного віку відбувається безпосереднє формування особистості як учасниці суспільних відносин. Освітні заклади – це базові інститути дитячої адаптації. Під час перебування в них дитина отримує необхідні навички взаємодії із соціумом, довкіллям, засвоює матеріал із навчальних предметів. Від успішності адаптації до навчання залежить майбутнє дитини, рівень її компетенцій, адже початкова шкільна освіта створює фундаментальні умови формування особистості на різних етапах життєдіяльності. Adaptation to learning contains a number of characteristic features. At the stage of formation of primary school age, the personality is directly formed as a participant in social relations. Educational institutions are the basic institutions of children's adaptation. During their stay, the child receives necessary skills of interaction with society, the environment, learns material from educational subjects. The future of the child depends on the success of adaptation to learning, the level of his competences, because primary school education creates fundamental conditions for the formation of personality at various stages of life.
ГРА ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДО ОВОЛОДІННЯ НАВИЧКАМИ ПИСЬМА
(Munich, Germany, 2023-01-11) Купіна, І. О.; Серікова, Т. Ю.
Одним з ефективних засобів розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є гра. Залучення гри в контекст урочних та позаурочних занять сприяє підвищенню якості патріотичного виховання людини-громадянина, інтегрованого в суспільство, особливо це актуально сьогодні. One of the effective means of children's development preschool and elementary school age is a game. Bringing the game into context curricular and extracurricular activities contribute to increasing the quality of patriotic education education of a person-citizen integrated into society, especially this relevant today.
Граничність кількості в семантиці фразеологічних одиниць
(Національний університет «Острозька академія», 2014-02-27) Купіна, І. О.
Стаття присвячена дослідженню категорії кількості, а саме граничності кількості в семантиці фразеологічних одиниць. У статті проаналізовано фразеологічні одиниці зі значенням граничності кількості, що утворюють фразеосемантичний сегмент. Статья посвящается исследованию категории количества, а именно предельности количества в семантике фразеологических единиц. В статье проанализировано фразеологические единицы со значением предельности количества, которые образовывают фразеосемантический сегмент. Article is dedicated to the study of the category of quantity, namely, the quantity limitations in the semantics of phraseological units. The article analyzes the phraseological units with quantity limits, which constitute phraseological segment.
Особливості фразеологічних одиниць зі значенням «граничність біологічного існування людини»
(Національний університет «Острозька академія» (НаУОА), 2018) Купіна, І. О.
У статті йдеться про особливості фразеологічних одиниць зі значенням «граничність біологічного існування людини», у межах фразеосемантичного поля «граничність» виділено фразеологізми, що називають граничність часу й мають у своєму складі семантичні елементи зі значенням символічного характеру (пов’язані з життям або смертю людини), фразеосемантичні групи, які утворюють фразеосемантичний сегмент, у якому представлено дієслівний категоріальний тип одиниць. Побудовано структурно-семантичні моделі. В статье говорится об особенностях фразеологических единиц со значением «предельность биологического существования человека», в рамках фразеосемантического поля «предельность» выделено фразеологизмы, что называют предельность времени и имеют в своем составе семантические элементы со значением символического характера (связанные с жизнью или со смертью человека), фразеосемантические группы, образовывающие фразеосемантический сегмент, в котором представлено вербальный категориальный тип единиц. Построены структурно-семантические модели.The article is devoted with the features of phraseology units with «the boundedness of biological existence of man», phraseological units are pointed out in the limits of the phraseosemantic field «the boundedness» that named as a time boundedness and its have semantic elements with the value of symbolic character in the composition, phraseosemantic groups that form a phraseosemantic segment where the verbal category type of units is presented.
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ
(Swiss Confederation: International Center of Scientific Research, 2023-11-03) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
Сьогодні в суспільстві постала нагальна проблема в межах країни – патріотизм її громадян, тема не нова, але має інші відтінки – дієвий патріотизм в умовах воєнного стану. Тяжкі випробування випали на долю нашої країни, усього українського народу. Проблема патріотичного виховання громадян нашої держави стала пріоритетним напрямом державної політики на початку ХХІ ст. У цей період затверджено низку програм та нормативних актів у галузі патріотичного виховання громадян, у яких визначено комплекс цінностей та орієнтацій, найбільш актуальних для цього напряму виховання молоді, механізм інформаційної взаємодії всіх суб’єктів виховання. Today, society has an urgent problem within the borders of the country - patriotism of its citizens, the topic is not new, but it has other shades - effective patriotism in conditions of martial law. Difficult tests fell on the fate of our country, the entire Ukrainian people. The problem of patriotic education of citizens of our country became a priority direction of state policy at the beginning of the 21st century. During this period, a number of programs and normative acts in the field of patriotic education of citizens were approved, in which a set of values and orientations, the most relevant for this direction of youth education, and a mechanism for informational interaction of all subjects of education were defined.
ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Купіна, І. О.; Гордієнко, В. В.
У публікації розглянуто педагогічний супровід дітей дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах воєнного стану в закладах дошкільної освіти, який повинен відбуватися в умовах чіткого дотримання педагогами вимог офіційних нормативних документів. В умовах воєнного стану дошкільнята є однією з незахищених верств суспільства. Стрес, небезпека, утрата близьких негативно впливають на адаптацію вихованців закладів дошкільної освіти до навчання, тим більше на дітей з інтелектуальними порушеннями. The publication deals with the pedagogical support of preschool children with intellectual disabilities under martial law in preschool education institutions, which should be carried out in strict compliance with the requirements of official regulatory documents. Under martial law, preschoolers are one of the most vulnerable groups in society. Stress, danger, loss of loved ones have a negative impact on adaptation of preschool children to learning, especially children with intellectual disabilities.
Проблеми інклюзії в сучасному освітньому просторі
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders", 2021-04-28) Купіна, І. О.; Шишенко, В. О.
У статті викладені актуальні проблеми інклюзії в освітньому просторі. Проаналізовано теоретичний матеріал крізь призму зазначеної тематики, схарактеризовано поняття «інклюзія», «інклюзивна освіта». Визначено напрями щодо усунення всіляких бар’єрів в освітньому просторі, що базуються на соціальному підході до особливих освітніх потреб, які знаходяться в основі інклюзії. Інклюзивна освіта як логічне продовження системи інтегрованої освіти пропонує нові методи, більш досконалі до організації начального процесу й узаємодії з кожною дитиною. Одним із важливих чинників у розвитку ідеї інклюзії є прийняття цього явища педагогами. Доведено, що освітня інклюзія не повинна акцентувати тільки на дидактичних і виховних заходах, бо більш важливою є спільна повсякденна діяльність звичайних і нетипових людей поза формальним освітнім процесом. Найціннішим є формування дружніх відносин між ними, адже інклюзивна освіта – це багатогранний процес, у якому переплетені психолого-педагогічні, соціальні, культурні, економічні, правові та інші аспекти. Розширення інклюзивного освітнього простору сьогодні сприяє реалізації цивільних прав на отримання гідної освіти людям з особливими потребами. В статье изложены актуальные проблемы инклюзии в образовательном пространстве. Проанализирован теоретический материал сквозь призму указанной тематики, охарактеризованы понятия «инклюзия», «инклюзивное образование». Определены направления по устранению всевозможных барьеров в образовательном пространстве, основанных на социальном подходе к особым образовательным потребностям, которые находятся в основе инклюзии. Инклюзивное образование как логическое продолжение системы интегрированного образования предлагает новые методы, более совершенные к организации учебного процесса и взаимодействия с каждым ребенком. Одним из важных факторов в развитии идеи инклюзии является принятие этого явления педагогами. Доказано, что образовательная инклюзия не должна акцентировать только на дидактических и воспитательных мероприятиях, потому что более важно совместная повседневная деятельность обычных и нетипичных людей вне формального образовательного процесса. Ценным является формирование дружественных отношений между ними, ведь инклюзивное образование – это многогранный процесс, в котором переплетены психолого-педагогические, социальные, культурные, экономические, правовые и другие аспекты. Расширение инклюзивного образовательного пространства сегодня способствует реализации гражданских прав на получение достойного образования людям с особыми потребностями. The article describes the most pressing problems of inclusion in the educational space. The theoretical material is analyzed through the prism of this topic, the concepts of «inclusion» and «inclusive education» are characterized. The main directions for eliminating various barriers in the educational space based on a social approach to special educational needs that are at the heart of inclusion are identified. Inclusive education as a logical continuation of the integrated education system offers new methods that are more perfect for organizing the educational process and interaction with each child. One of the most important factors in the development of the idea of inclusion is the acceptance of this phenomenon by teachers. It is proved that educational inclusion should not focus only on didactic and educational activities, because the joint of daily activities of ordinary and atypical people outside the formal educational process is more important. The most valuable thing is the formation of friendly relations between them, because inclusive education is a multi – faceted process in which psychological and pedagogical, social, cultural, economic, legal and other aspects are connected. The expansion of the inclusive educational space today contributes to the realization of civil rights to receive a decent education for people with special needs.
Психічний стан людини у фразеологічній репрезентації граничності
(ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет», 2018) Купіна, І. О.
У статті представлено результати дослідження фразеологічних одиниць (ФО) на позначення психічного стану людини в репрезентації граничності. Виявлено різні моделі стану людини, які об’єктивуються ФО. Наведено результати структурного-семантичного аналізу фразеологізмів, які свідчать про універсальність та розкривають специфічні риси вербалізації психічного стану людини, зосереджено увагу на особливостях маніфестації останнього одиницями фразеологічного рівня. В статье представлены результаты исследования фразеологических единиц (ФЕ) для обозначения психического состояния человека в репрезентации предельности. Выявлены различные модели состояния человека, которые объективированы ФЕ. Приведены результаты структурного-семантического анализа фразеологизмов, которые свидетельствуют об универсальности и раскрывают специфические черты вербализации психического состояния человека, сосредоточено на особенностях манифестации последнего единицами фразеологического уровня. The article presents the results of the researching of phraseological units (FU) on the designation of the mental condition of man in the representation of the boundary. Different models of the human condition, which are objectified by FU, are revealed. The results of structural-semantic analysis of phraseologisms, which testify to universality and reveal specific features of the verbalization of the mental state of man are shown, the focus is on the peculiarities of the manifestation of the last units of the phraseological level.
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ-ПАТРІОТА В КОНТЕКСТІ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) Купіна, І. О.
В статті розглянуто мовний компонент у процесі національно-патріотичного виховання в педагогічних закладах. Патріотичне виховання майбутнього вчителя не обмежується вивченням і збереженням нашої культурної самобутності. Ідеї останнього в контексті мовної політики значно глибші: ми маємо усвідомлювати відповідальність за репрезентацію національних позицій у світі на основах гуманізму, толерантності, ціннісних засад розвитку людства, що підтвердить прагнення нашого суспільства доєднатися до європейської та світової культури й розвиватися як її повноправний представник. The article deals with the language component in the process of national-patriotic education in pedagogical institutions. Patriotic education of future teachers is not limited to to the study and preservation of our cultural identity. The ideas of the latter in the the context of language policy are much deeper: we must be aware of responsibility for the representation of national positions in the world on the basis of humanism, tolerance, values of human development, which will confirm the desire of our society to join the European and world culture and develop as its full representative.
Різноаспектність дефініцій категорії граничності в мовному просторі
(Національний університет «Острозька академія» (НаУОА), 2016) Купіна, І. О.
У статті висвітлено сприйняття змісту поняття «граничність», проаналізовано різноаспектність дефініцій фундаментальної категорії граничності в мовному просторі та її диференційні ознаки на різних рівнях категорійних структур – мовному й понятійному. Розкрито розуміння категорії граничності як функціонально-семантичної категорії, що відображає просторово-часові та кількісно-якісні відношення, навколо якої групуються різнорівневі засоби вираження семантики реальної границі, а в її основі – взаємодія фразеологічних одиниць. В статье освещено восприятие содержания понятия «предельность», проанализирована разноаспектность дефиниций фундаментальной категории предельности в языковом пространстве и ее дифференциальные признаки на разных уровнях категориальных структур – языковом и понятийном. Раскрыто понимание категории предельности как функционально-семантической категории, которая отражает пространственно-временные и количественно-качественные отношения, вокруг которой группируются разноуровневые средства выражения семантики реальной границы, а в ее основании – взаимодействие фразеологических единиц.In the article it was shown understanding the content of the concept boundary, it was analyzed the different aspect definitions of basic category boundary in the linguistic space, and its differentional features at different levels of categorical structures – linguistic and conceptual. It was solved understanding of category boundary, as functional-semantic category, that shows spatial-temporal and quantitative-qualitative connections, around this boundary are grouped multilevel means an expressing semantic of real border, and in its foundation-interaction phraseological units. It was revealed a lot of features this category. It was shown the various points of view scientists on the issue interpretation category of frontier. The article shows the main sources of research category boundary and their impacts on the development this concept in the language.
Семантико-прагматичний потенціал неофразеологічних одиниць на позначення граничності
(Міжнародний гуманітарний університет; видавничий дім «Гельветика», 2021) Купіна, І. О.
У статті детально проаналізовано неофразеологізми на позначення граничності та їхній семантико-прагматичний потенціал. Сьогодні під впливом політичних і загальнокультурних змін значно посилився й процес формування неофразеологізмів, що пояснюється проникністю лексико-фразеологічної системи, потенційною здатністю фразеологічних одиниць переходити з пасивного запасу в активний і навпаки, що визначається змінами в суспільстві, гнучкістю та універсальністю фразеологічних знаків як носіїв певної суспільно-політичної фонової інформації. Унаслідок дії екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників фразеологічний склад мови постійно змінюється, це має поступовий, безперервний характер. Опрацювання динаміки творення неофразеологізмів у проєкції фонових знань носіїв мови дає змогу дослідити складну взаємодію лінгвальних і соціальних чинників у процесі вторинної номінації, охарактеризувати специфіку фразеотвірних процесів, простежити, як трансформації денотативних компонентів семантичної структури узуальних фразеологічних одиниць пов’язані зі змінами орієнтирів суспільства. Тексти друкованих засобів масової інформації найбільш повно й комплексно репрезентують тенденції і процеси, що відбуваються в живому мовленні та проникають у систему загальнонаціональної української літературної мови. Сучасний публіцистичний стиль найоперативніше відображає рух мовної системи й формування нових тенденцій у розвитку мовної ситуації. Завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості та семантичної цілісності фразеологічні одиниці потенційно тяжіють до кількісної і якісної заміни компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають додаткової експресивності. Проведене дослідження мови сучасного публіцистичного тексту дає підстави для висновку про інтенсифікацію використання фразеологізмів у засобах масової інформації, що свідчить про зростання експресивності й індивідуалізації публіцистичного мовлення, а відтак і про розмивання меж стилів. Особливості функціонування неофразеологізмів на позначення граничності визначаються загальним екстралінгвальним контекстом сучасної української мови, істотними змінами в житті носіїв державної мови в теперішньому просторі. Компоненти інноваційної фразеологічної одиниці є важливими одиницями номінативного змісту аналізованих текстів, забезпечують їхню тематичну й змістову цілісність, посилюють їхній прагматичний вплив. В статье подробно проанализированы неофразеологизмы на обозначение предельности и их семантико-прагматический потенциал. Сегодня под влиянием политических и общекультурных изменений значительно усилился и процесс формирования неофразеологизмов, объясняющийся проницаемостью лексико-фразеологической системы, потенциальной способностью фразеологических единиц переходить из пассивного запаса в активный и наоборот, определяемый изменениями в обществе, гибкостью и универсальностью фразеологических знаков как носителей определенной общественно-политической фоновой информации. В результате действия экстралингвальных и интралингвальных факторов фразеологический состав языка постоянно меняется, это носит постепенный, непрерывный характер. Обработка динамики создания неофразеологизмов в проекции фоновых знаний носителей языка позволяет исследовать сложное взаимодействие лингвальных и социальных факторов в процессе вторичной номинации, охарактеризовать специфику фразеобразующих процессов, проследить, как трансформации денотативных компонентов семантической структуры узуальных фразеологических единиц связана с изменениями ориентиров общества. Тексты печатных средств массовой информации наиболее полно и комплексно представляют тенденции и процессы, происходящие в живой речи и проникающие в систему общенационального украинского литературного языка. Современный публицистический стиль наиболее оперативно отражает движение языковой системы и формирование новых тенденций в развитии языковой ситуации. Благодаря своим категориальным признакам разнооформленности и семантической целостности фразеологические единицы потенциально тяготеют к количественной и качественной замене компонентного состава. Фразеологизмы как экспрессивные единицы, подчиняясь в контексте авторским модификациям, приобретают дополнительную экспрессивность. Проведенное исследование языка современного публицистического текста дает основания для вывода об интенсификации использования фразеологизмов в средствах массовой информации, что свидетельствует о росте экспрессивности и индивидуализации публицистической речи, а затем и о размывании границ стилей. Особенности функционирования неофразеологизмов на обозначение предельности определяются общим экстралингвальным контекстом современного украинского языка, существенными изменениями в жизни носителей государственного языка в нынешнем пространстве. Компоненты инновационной фразеологической единицы являются важными единицами номинативного содержания анализируемых текстов, обеспечивают их тематическую и содержательную целостность, усиливают прагматичное влияние. This article provides a detailed analysis of neo-phraseological expressions on the notion of boundaries and their semantic and pragmatic potential. Today, under the influence of political and general cultural changes, the process of neo-phrasemological formation has significantly increased, which is explained by the penetration of the lexical phraseological system, the potential ability of phraseological units to move from passive to active stock and vice versa, which is determined by changes in society, the fluidity and universality of phraseological signs as bearers of certain socio-political background information. The phraseological structure of the language constantly changes due to the influence of extralingual and intralingual factors, and is of a tangible, uninterrupted nature. The study of the dynamics of neo-phraseological creation in the course of the phonological knowledge of native speakers allows us to investigate the complex interplay of linguistic and social factors in the process of secondary nomination, to characterize the specificity of phraseological processes, to find out how transformations of denotative components of semantic structure of customary phraseological units are connected with changes in society’s orientations. The most complete and complex representation of trends and processes that take place in the living language and penetrate the system of general national Ukrainian literature language is provided by the texts of published mass media. The modern publicistic style is the fastest way of reflecting the evolution of the language system and the formation of new trends in the development of the language situation. The conducted research of the language of modern publicity text provides grounds for the conclusion about the intensification of phraseological usage in mass media, this indicates an increase in expressiveness and individuation of publicistic language, as well as a blurring of styles. The peculiarities of neo-phraseological units’ functioning are determined by the general extralingual context of the current Ukrainian language and by the historical changes in the life of the state language speakers in the present-day space. The components of the innovative phraseological unit are important units of nominative content of the analyzed texts, ensuring their thematic and symbolic consistency and enhancing their pragmatic impact.
Семантична структура фразеологічних одиниць зі значенням «граничність довкілля»
(Ужгородський національний університет; видавничий дім «Гельветика», 2021-08-31) Купіна, І. О.
Важливим у цій науковій розвідці є опис сутності такого складного явища, як фразеологічна семантика. Так, досліджувані фразеологічні одиниці виявляють семантичну спрямованість на людину та навколишнє середовище. У статті досліджено фразеологічні одиниці української мови із семантикою граничності довкілля. У фразеосемантичному полі виокремлено фразеосемантичну групу фразеологічних одиниць із семантикою граничності довкілля, проаналізовано фразеосемантичні блоки та фразеосинонімічні ряди. Наведено результати семантичного та структурного аналізу досліджуваних одиниць. Мова і культура існують у тісній узаємодії, оскільки мова є не тільки вербальною пам’яттю довкілля, але і його інтерпретатором, бо профілює особливі межі, зокрема внутрішній світ людини, менталітет народу, природу. Це чітко простежується у семантиці фразеологізмів, усебічне вивчення яких із урахуванням максимально доступної методології розкриває таємниці людської свідомості. Незважаючи на величезну кількість робіт, пов’язаних із фразеологічним фондом мови з позицій різного інструментарію, стійкі вирази за своєю суттю є невичерпним джерелом знань. Дослідження враховує антропоцентричну спрямованість лінгвістики. Завдяки такому підходу з’являється змога описувати значення фразеологічних одиниць із урахуванням лінгвокультурного досвіду. Сучасна фразеологічна наука характеризується достатньою розробленістю проблеми фразеологічного значення, що містить семантичну структуру фразеологізмів, організованість фразеологічного складу, взаємодію семантичних і граматичних властивостей фразеологізмів. Семантика фразеологічних одиниць зацікавлює специфікою їхнього виникнення та комплексною організацією значення. Мета дослідження – виявити елементи фразеологічного значення (внутрішню форму, образність, умотивованість), установити їхні характерні особливості, взаємозв’язки та взаємозалежність. Ці питання є актуальними, оскільки вчені ще не дійшли єдиного трактування сутності компонентів фразеологізмів і їхнього місця у семантиці. Представлена методика семантичного аналізу фразеологічного значення, виділені моделі його структурної організації. Важным в этой научной разведке есть описание сущности такого сложного явления, как фразеологическая семантика. Так, исследуемые фразеологические единицы обнаруживают семантическую направленность на человека и окружающую среду. В статье исследованы фразеологические единицы украинского языка с семантикой предельности окружающей среды. Во фразеосемантическом поле выделена фразеосемантическая группа фразеологических единиц с семантикой предельности окружающей среды, проанализированы фразеосемантические блоки и фразеосинонимические ряды. Приведены результаты семантического и структурного анализа исследуемых единиц. Язык и культура существуют в тесной взаимосвязи, поскольку язык является не только вербальной памятью окружающей среды, но и его интерпретатором, поскольку профилирует особенные черты, в частности внутренний мир человека, менталитет народа, природу. Это четко прослеживается в семантике фразеологизмов, всестороннее изучение которых с учетом максимально доступной методологии раскрывает тайны человеческого сознания. Несмотря на огромное количество работ, связанных с фразеологическим фондом языка с позиций разного инструментария, устойчивые выражения по своей сути являются неисчерпаемым источником знаний. Исследование учитывает антропоцентрическую направленность лингвистики. Благодаря такому подходу появляется возможность описывать значения фразеологических единиц с учетом лингвокультурного опыта. Современная фразеологическая наука характеризуется достаточной разработанностью проблемы фразеологического значения, содержащая семантическую структуру фразеологизмов, организованность фразеологического состава, взаимодействие семантических и грамматических свойств фразеологизмов. Семантика фразеологических единиц привлекает спецификой их возникновения и комплексной организацией значения. Цель исследования - выявить элементы фразеологического значения (внутреннюю форму, образность, мотивированность), установить их характерные особенности, взаимосвязи и взаимозависимость. Эти вопросы актуальны, поскольку ученые еще не пришли к единой трактовке сущности компонентов фразеологизмов и их места в семантике. Представленная методика семантического анализа фразеологического значения, выделены модели его структурной организации. It is important to describe the essence of such a complex phenomenon as phraseological semantics, as the studied phraseological units reveal their semantic conjugation to people and the surrounding environment. This article examines the phraseological units of the Ukrainian language with the semantics of borderline environment. In the phraseosemantic field the phraseosemantic group of phraseological units with the semantics of boundary environment is specified, the phraseosemantic blocks of the phraseosynonymic series are analyzed. The results of semantic and structural analysis of the studied units are presented. Language and culture have a close relationship because language is not only a verbal memory of the past, but also its interpreter, as it defines specific interfaces, in particular the inner world of people, the mentality of the people and nature. This is clearly seen in the semantics of the phraseology, a study of which with the maximum available methodology reveals the mysteries of human conscience. Despite the large number of works related to the phraseological stock of the language from the point of view of various tools, the stand-alone expressions are an inexhaustible source of knowledge. The study takes into account the anthropocentric orientation of linguistics. This approach makes it possible to describe the meaning of phraseological units from linguistic and cultural experience. Modern phraseological science is characterised by the sufficient development of the problem of phraseological meaning, which includes the semantic structure of phrases, the organisation of the phraseological structure, and the relationship between semantic and grammatical properties of phrases. The semantics of phraseological units attracts scientific interest due to the specificity of their origin and complex organization of meaning. The goal of the research is to find out the elements of phraseological meaning (inner form, figurativeness, motivation), to establish their features, interrelations and interdependence. These issues are relevant, as scientists have not yet come to a unified interpretation of the essence of these components and their place in the semantics of phraseology. The authors present the methodology of semantic analysis of phraseological meaning, models of its structural organization.
Семантична структура фразеологічних одиниць зі значенням «граничність інтенсивності дій людини»
(Видавничий дім «Гельветика», 2020-02) Купіна, І. О.
У статті досліджено фразеологічні одиниці (ФО) української мови із семантикою граничності інтенсивності дії людини. У фразеосемантичному полі (ФСП) виокремлено фразеосемантичну групу (ФСГ) фразеологічних одиниць із семантикою граничності інтенсивності дії людини, проаналізовано фразеосемантичні блоки (ФСБ) та фразеосинонімічні ряди (ФСР) із фразеологізмами на позначення різного ступеня вияву інтенсивності дії. Наведено результати семантичного та структурного аналізу досліджуваних одиниць. Одним із продуктивних дослідницьких аспектів сучасної лінгвістики є питання системності мовних одиниць, що корелює з вивченням та описом складників національної фразеологічної системи, один з елементів якої становить фразеосемантичне поле «граничність». ФСП «граничність» є цілісною системою з ієрархічною структурою, що має спільну сему «граничність», яка формує ядро поля (системоутворювальний чинник), а також диференційні й інтегральні семи. Фразеологічні одиниці фіксують способи й результати вербальної діяльності людини щодо експресивно-образної номінації явищ довкілля, отже, фрагмент фразеосистеми української мови, семантично представлений феноменом «граничність», відбиває етнокультурні особливості такої діяльності. ФО, як і слова, не існують у мові ізольовано, вони можуть утворювати лексико-фразеологічні, лексичні та фразеосемантичні групи. Крім того, що ФО утворюють ФСГ, наявні тісні зв’язки ФО і слів. Кожна лексико-фразеологічна парадигма є системою слів і ФО, об’єднаних семантичною ознакою, що знаходить у ній своє вираження, незалежно від категоріальної належності її конституентів. Категорія граничності тісно пов’язана з такими поняттями, як «границя», «міра», «інтенсивність». Граничність є крайньою кількісною межею міри, належить до царини інтенсивності, що її розуміють як ступінь вияву параметричних ознак предметів, кількісні зміни яких відбуваються в межах певної якості без її змін. Лінгвісти, досліджуючи засоби вираження граничної інтенсифікації, звернули увагу на різну семантику мовних одиниць на позначення граничності, яка залежить від специфіки комбінації в змістовій структурі лексичних одиниць інтегральної семи «грань» і диференційних сем, визначених характером вираженого лексичними одиницями категоріального значення. В статье исследованы фразеологические единицы (ФЕ) украинского языка с семантикой предельности интенсивности действия человека. В фразеосемантическом поле (ФСП) выделено фразеосемантическую группу (ФСГ) фразеологических единиц с семантикой предельности интенсивности действия человека, проанализированы фразеосемантические блоки (ФСБ) и фразеосинонимические ряды (ФСР) с фразеологизмами для обозначения различной степени проявления интенсивности воздействия. Приведены результаты семантического и структурного анализа исследуемых единиц. Одним из продуктивных исследовательских аспектов современной лингвистики является вопрос системности языковых единиц, который коррелирует с изучением и описанием составляющих национальной фразеологической системы, один из элементов которой составляет фразеосемантическое поле «предельность». ФСП «предельность» является целостной системой с иерархической структурой, имеет общую сему «предельность», которая формирует ядро поля (системообразующий фактор), а также дифференциальные и интегральные семы. Фразеологические единицы фиксируют способы и результаты вербальной деятельности человека по экспрессивно-образной номинации явлений окружающей среды, следовательно, фрагмент фразеосистемы украинского языка, семантически представлен феноменом «предельность», отражает этнокультурные особенности такой деятельности. ФЕ, как и слова, не существуют в языке изолированно, они могут образовывать лексико-фразеологические, лексические и фразеосемантические группы. Кроме того, что ФЕ образуют ФСГ, имеются тесные связи ФЕ и слов. Каждая лексико-фразеологическая парадигма является системой слов и ФЕ, объединенных по семантическому признаку, что находит в ней свое выражение, независимо от категориальной принадлежности ее конституентов. Категория предельности тесно связана с такими понятиями, как «граница», «мера», «интенсивность». Предельность является крайней количественной чертой меры, принадлежит к области интенсивности, которую понимают как степень проявления параметрических признаков предметов, количественные изменения которых происходят в пределах определенного качества без ее изменений. Лингвисты, исследуя средства выражения предельной интенсификации, обратили внимание на различную семантику языковых единиц для обозначения предельности, которая зависит от специфики комбинации в содержательной структуре лексических единиц интегральной семы «грань» и дифференциальных сем, определенных характером выраженного лексическими единицами категориального значения. Phraseological units of the Ukrainian language with the semantics of the borderline of intensive human action are revealed in the article. The phraseosemantic group identifies a phraseosemantic group of phraseological units with the semantics of the intensity of human action, phraseosemantic blocks and phraseosynonymous series with phraseologisms are analyzed to indicate the different degree of manifestation of the intensity of action. The results of semantic and structural analysis of the studied units are presented. One of the productive research aspects of modern linguistics is the question of the systematicity of linguistic units, which correlates with the study and description of the components of the national phraseological system, one of whose elements is the phraseosemantic field of «borderline». The phraseosemantic field of «borderline» is a holistic system with a hierarchical structure, which has a common «boundary», which forms the core of the field (system-forming factor), as well as differential and integral circuits. Phraseological units capture the ways and results of human verbal activity in expressing the nominative environmental phenomena, so the fragment of the phraseological system of the Ukrainian language, semantically represented by the phenomenon of «borderline», reflects the ethno-cultural peculiarities of such activity. Phraseological units, as well as words, do not exist in the language in isolation, they can form lexico-phraseological, lexical and phraseosemantic groups. In addition to phraseological units forming phraseological groups, there are close links between phraseological units and words. Each vocabulary and phraseology paradigm is a system of words and phraseological units combined by a semantic trait. The borderline category is closely related to such concepts as «border», «measure», «intensity». Limitability is the extreme quantitative limit of a measure, it refers to the realm of intensity, which is understood as the degree of manifestation of parametric features of objects whose quantitative changes occur within a certain quality without changing it. Linguists, exploring the means of expression of the boundary intensification, drew attention to the different semantics of linguistic units on the notation of limiting, which depends on the specificity of the combination in the semantic structure of lexical units of the integrated circuit «border» and differential circuits defined by the character of the expressed lexical.
Синтаксичний аспект у системі формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів
(Видавництво ХНПУ, 2019) Купіна, І. О.
У статті проаналізовано синтаксичний аспект у системі формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів, спрямований на з’ясування специфіки вияву співвідношення речення із ситуативно-актуалізованими завданнями мовлення. В статье проанализирован синтаксический аспект в системе формирования коммуникативной компетентности будущих педагогов, направленный на выяснение специфики проявления соотношения предложения с ситуативно-актуализированными задачами речи. The syntactic aspect in the system of the formation of communicative competence of future teachers is analyzed, aimed at clarifying the specifics of the manifestation of the relationship of the sentence with the situationally-actualized tasks of speech, the reason of implemention the proposal.
СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
(ГО «Європейська наукова платформа» (Вінниця, Україна), ТОВ «International Centre Corporative Management» (Відень, Австрія), 2022-12) Купіна, І. О.; Бабич, М. О.
Необхідність осмислення окремих проблем лінгвокультурології зумовлена пожвавленням інтересу до висвітлення ролі людського чинника в мові, тісно пов’язаного з внутрішнім та зовнішнім світом індивідуума, з етносом, його культурою, світоглядом, менталітетом. The need to understand certain problems of linguistic and cultural studies caused by the revival of interest in highlighting the role of the human factor in language, closely connected with the inner and outer world of the individual, with the ethnic group, his culture, outlook, mentality.
СУПРОВІД КУРАТОРОМ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ У ЗВО
(International Science Group, 2022-12-20) Міщенко, О. А.; Купіна, І. О.
У тезах акцентується увага на патріотичному вихованні молоді, яке на теренах Слобожанщини неможливо уявити без постаті Григорія Савича Сковороди. Проаналізовано досвід кураторів академічних груп ХНПУ імені Г. С. Сковороди. The theses emphasize the patriotic upbringing of youth, which cannot be imagined on the territory of Slobozhanshchyna without the figure of Hryhoriy Savich Skovoroda. The experience of curators of academic groups of H.S. Skovoroda KhNPU was analyzed.
Теоретичні засади дослідження семантичного поля "граничність"
(ORT Publishing (Germany), The Center for Scientific Research "Solution" (Ukraine), 2019-02-28) Купіна, І. О.
У статті зазначено, що мова є формою існування знань, що накопичуються в людській пам‘яті у вигляді відповідних структур. Знання, які акумулюються мовною системою, відображають ставлення людини до об‘єктивного світу, опосередковуючись за допомогою психічних чуттів. Це є підґрунтям для формування в мові системних відношень зі своєрідною складною ієрархією семантичних рівнів. У межах кожного семантичного ряду після наведених структурних моделей подано матеріал за опорним (стрижневим) компонентом, що є образним стрижнем внутрішньої форми фразеологізму. Структурно-семантичне моделювання фразеологізмів описано як утворення синонімічних ФО за структурно-семантичним інваріантом при відносному збереженні його форми й семантики. В статье указано, что язык является формой существования знаний, которые накапливаются в человеческой памяти в виде соответствующих структур. Знания, которые аккумулируются языковой системой, отражают отношение человека к объективному миру, опосредствуясь с помощью психических чувств. Это является основой для формирования в языке системных отношений со своеобразной сложной иерархией семантических уровней. В рамках каждого семантического ряда, после приведенных структурных моделей, представлен материал по опорным (стержневым) компонентом, является образным стержнем внутренней формы фразеологизма. Структурно-семантическое моделирование фразеологизмов описано как образование синонимических ФЛ по структурно-семантическим инвариантам при относительном сохранении его формы и семантики. The article states that language is a form of existence of knowledge that accumulate in human memory in form of relevant structures. The knowledge that is accumulated by the linguistic system reflects a person’s attitude to the objective world, mediated through mental feelings. This is the basis for the formation in the language of systemic relations with a kind of complex hierarchy of semantic levels. Within the framework of each semantic series, after the given structural models, the material on the supporting (core) component is presented, which is the figurative core of the internal form of phraseology. Structural-semantic modeling of phraseological units is described as the formation of synonymous PL on structural-semantic invariants with relative preservation of its form and semantics.
Українська мова (за професійним спрямуванням)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Купіна, І. О.
Робочий зошит «Українська мова (за професійним спрямуванням)» призначений для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» всіх напрямів підготовки. Матеріал структуровано за трьома модулями, що містять дев’ятнадцять тем. Мета: систематизація, узагальнення та закріплення знань з усіх розділів курсу, а також становлення і розвиток професійної мовнокомунікативної компетенції. Рабочая тетрадь «Украинский язык (по профессиональному направлению)» предназначена для соискателей образовательной степени «бакалавр» всех направлений подготовки. Материал структурирован по трем модулями, содержащими девятнадцать тем. Цель: систематизация, обобщение и закрепление знаний по всем разделам курса, а также становление и развитие профессиональной мовнокомуникативной компетенции. The workbook «Ukrainian language (for professional direction)» is designed for applicants for the educational degree of "bachelor" in all areas of training. The material is structured in three modules containing nineteen topics. Purpose: systematization, generalization and consolidation of knowledge in all sections of the course, as well as the formation and development of professional language and communication competence.
Українська мова (за професійним спрямуванням)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Купіна, І. О.
Матеріали охоплюють загальні методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», політику навчальної дисципліни, програмні компетентності, сформовані відповідно до освітніх програм, пререквізити і постреквізити навчальної дисципліни, контроль і оцінку результатів навчання, види контролю, матеріали до практичних занять, що складаються з тем і блоків завдань. Материалы охватывают общие методические рекомендации по учебной дисциплине «Украинский язык (по профессиональному направлению)», политику учебной дисциплины, программные компетентности, сформированные в соответствии с образовательными программами, пререквизиты и постреквизиты учебной дисциплины, контроль и оценку результатов обучения, виды контроля, материалы к практическим занятиям, состоящие из тем и блоков задач. The materials include general guidelines for the discipline "Ukrainian language (for professional direction)", the policy of the discipline, program competencies formed in accordance with educational programs, prerequisites and postrequisites of the discipline, control and evaluation of learning outcomes, types of control, materials for practical classes consisting of themes and task blocks.

Перегляд за Автор "Купіна, І. О."

Результатів на сторінку

Параметри сортування