Перегляд за Автор "Костенко, О. В."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументЖ.-Ж. РУССО, Й. Г. ПЕСТАЛОЦЦІ ТА Ф. ФРЕБЕЛЬ У ІДЕЙНОМУ ПІДҐРУНТІ ТРУДОВОЇ ШКОЛИ ЗА Я. ЧЕПІГОЮ (ЗЕЛЕНКЕВИЧЕМ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-03) Костенко, О. В.У тезах розглянуто професійну та освітянську діяльність Якова Феофановича Чепіги, проаналізовано філософсько-педагогічні підвалини його ідей. На прикладі праці «Азбука трудового виховання й освіти» проілюстровано ідейний зв'язок трудової школи за Чепігою з педагогічною спадщиною просвітників. In this theses, the author examines the professional and educational activities of Y. Chepiga and analyzes the philosophical and pedagogical foundations of his ideas. On the example of the work “Alphabet of labor training and education”, the author illustrates the ideological connection between Chepiga’s labor school and the pedagogical heritage of the Enlightenment.
- ДокументМЕТОД КОДУВАННЯ ЗА GROUNDED THEORY METHODOLOGY В ПРОЦЕСІ ПРОЄКТУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ДИЗАЙНУ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-20) Костенко, О. В.У статті на основі вивчення міждисциплінарної методологічної та психолого-педагогічної літератури розкриваються основні етапи побудови дослідницького дизайну. Спираючись на закордонні методологічні розробки, подається опис методу кодування за Grounded Theory Methodology та окреслюються перспективи його застосування в історико-педагогічних дослідженнях. The article based on the study of interdisciplinary methodological literature reveals the main stages of construction of a research design. Relying on foreign methodological works, a description of the coding method according to Grounded Theory Methodology is given and the prospects of its application in historical and pedagogical research are outlined.
- ДокументПРОФЕСІЙНЕ VS ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕНОГО РОЗУМІННЯ ПРАЦІ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Костенко, О. В.У тезах розглянуто сприйняття праці у навчально-виховному процесі. Зазначено, що запозичене з доби Просвітництва та переосмислене в межах філософсько-педагогічної концепції української трудової (діяльної) школи розширене поняття праці володіє значним потенціалом. Доповнення професійного навчання елементами трудової школи обіцяє, змінивши мотиваційні установки та життєві орієнтири у бік творчого зростання та загального блага, підійняти якість професійного навчання та перетворити його в усвідомлену освітню потребу, що супроводжуватиме людину упродовж усього життя. The thesis examines the perception of work in the educational process. It is noted that the expanded concept of work, borrowed from the Age of Enlightenment and rethought within the framework of the philosophical and pedagogical concept of the Ukrainian labor (active) school, has significant potential. Supplementing vocational training with elements of a labor school promises, by changing motivational attitudes and life orientations in the direction of creative growth and the common good, to raise the quality of vocational training and turn it into a conscious educational need that will accompany a person throughout his life.
- ДокументПідвищення якості освітнього процесу в умовах дистанційного та змішаного навчання шляхом впровадження елементів трудового навчання та виховання(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Костенко, О. В.; Зеленська, Л. Д.Метою даної роботи є долучення до пошуку оптимальних шляхів до забезпечення якості освітнього процесу, зокрема в умовах дистанційного та/чи змішаного навчання. На основі вивчення історичного педагогічного досвіду «вічних» ідеї трудового навчання і виховання, піднятих до рівня усвідомленої педагогічної необхідності просвітниками XVIII ст. в Західній Європі та трансформованих у контексті нової трудової (діяльної) української школи початку ХХ ст., авторами тезисно окреслено можливості застосування елементів трудового навчання та виховання та їх позитивний вплив на якість сучасного освітнього процесу. The purpose of this work is to contribute to the search for optimal ways to ensure the quality of the educational process, in particular in the conditions of distance and/or mixed learning. Based on the study of the historical pedagogical experience of the "eternal" ideas of labor training and education, raised to the level of a conscious pedagogical necessity by the educators of the 18th century. in Western Europe and transformed in the context of the new labor (active) Ukrainian school at the beginning of the 20th century, the authors outline the possibilities of applying elements of labor training and education and their positive impact on the quality of the modern educational process.
- ДокументПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТРУДОВИХ НАВИЧОК І УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Видавничий дім «Гельветика», 2021) Зеленська, Л. Д.; Костенко, О. В.Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем формування трудових навичок та перших професійних уявлень у дітей дошкільного віку. У контексті пошуку шляхів реалізації Базового компонента дошкільної освіти на сучасному етапі схарактеризовано історичний досвід трудового виховання та навчання дошкільників у 20-ті роки ХХ століття. Зокрема, на основі вивчення нормативних документів з питань дошкільного виховання («Порадник по соціяльному вихованню» Головсоцвиху наркомосу Української Соціалістичної Радянської Республіки, 1925 рік; «Дошкільне виховання. Матеріяли до порадника» Народного Комісаріяту освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки, 1928 рік), спираючись на методи теоретичного узагальнення та порівняльного теоретичного аналізу, автори висвітлюють генезис системи дошкільного виховання у 20-ті роки ХХ століття, характеризують систему «соцвиху» у контексті дошкільної освіти, її основні принципи (прагматизм, колективізм та суспільно корисна праця). Основна увага приділяється аналізу напрямів і способів формування в дітей дошкільного віку трудових навичок. Окремо розглядаються заходи із профорієнтаційної роботи в дошкільних групах різного віку в досліджуваний період. Водночас у статті подається типологія дошкільних установ 20-х років ХХ століття, розкривається ситуація з охопленням державними дошкільними організаціями дитячого населення, висвітлюються підходи до розподілу дошкільників на групи за віком. Автори доходять висновку, що, незважаючи на загальну заідеологізованість та підпорядкованість дошкільної освіти ідеї побудови комунізму, практичне втілення ідей трудового виховання та навчання у визначений історичний період позитивно впливало на формування трудових навичок у дошкільників. Відзначається, що тогочасна профорієнтаційна робота характеризувалася раннім початком, рухом від простого до складного, систематичністю, зв’язком із реальним життям та формуванням у дітей позитивного ставлення до майбутньої професії. Переосмислюється історичний досвід минулого, його потенціал для конструктивного використання у практиці роботи дошкільних установ України сьогодення. The article is devoted to the coverage of one of the urgent problems of formation of labor skills and the first professional ideas by preschool children. In order to solve modern problems, the historical experience of labor education and training in the 1920’s of the twentieth century is analyzed. In particular, based on the analysis of normative documents on preschool education (“Guide to social education” of the People’s Commissariat of Education of the USSR, 1925, and “Preschool education. Materials to the guide” of the People’s Commissariat of Education of the USSR, 1928), based on methods of theoretical generalization and comparative theoretical analysis, the authors describe the historical context, the vision of the family at that time, and study the system of “socialist education” in the network of preschool institutions. The basic principles of the system of preschool education at that times, such as pragmatism, collectivism and socially useful work, are highlighted. The main attention is paid to the analysis of the formation of competencies, in particular labor competency, through work. Measures for career guidance work in preschool groups of that time are considered separately. In addition, the article presents the typology of preschool institutions in the 1920’s, reveals the situation with the coverage of children’s population by the state preschool organizations of that time and provides the reader with the information on the distribution of preschoolers into groups according to their age. The authors conclude that, in spite of an ideological bias and subordination to the idea of “communism building”, the practical implementation of the ideas of labor education and training in this historical period had a positive effect on the formation of labor skills in preschoolers. It is noted that the career guidance work of that time is characterized by early onset, motion from simple to complex, systematic, connection with real life and the formation of children’s positive attitude to the future profession. The historical experience and potential of the 1920’s for modern pedagogical practice in preschool institutions of Ukraine are being reconsidered. Key words: preschool children, labor skills, vocational guidance in preschool institution, labor education, 1920’s of XX century.
- ДокументРОЗУМІННЯ ТА МІСЦЕ ПРАЦІ У СУЧАСНІЙ КОНЦЕПЦІЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У НІМЕЧЧИНІ(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-08) Костенко, О. В.У даній роботі автор за допомогою методу якісного контент аналізу проводить дослідження сучасної концепції освіти дорослих в Німеччині з метою висвітлення розуміння та місця праці в ній. Вибірковий аналіз програмних документів та оригінальних наукових робіт показав, що праця як (1) власне трудова діяльність (робота) та (2) освітня практика (невід’ємна частина будь-якого навчального процесу) має риси сучасного «суспільства знань» з елементами проєктності, самовизначеності, креативу і т. п. In this article, the author uses qualitative content analysis to conduct a study of modern concepts of adult education in Germany with the aim to show the understanding and place of work in it. A selective analysis of program documents and original scientific works showed that work as (1) a proper labor activity and (2) educational practice (as an integral part of every educational process) has the features of the modern society of knowledge with elements of projectivity, self/determination and creativeness.
- ДокументІСТОРІЯ ПОНЯТЬ СЕРЕД СУМІЖНИХ МЕТОДОЛОГІЙ У НІМЕЦЬКОМУ СОЦІАЛЬНО-НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ. ВИСНОВКИ ДЛЯ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Костенко, О. В.У публікації розглянуто історію понять у німецькомовному соціально-науковому дискурсі, які виокремлюється серед інших методологій комплексним підходом та орієнтацією на вивчення процесу зміни понять та значень. Головним недоліком такого підходу є значна ресурсозатратність, як з погляду необхідних часових інвестицій з боку дослідника, так і зі сторони кількості необхідних артефактів та історичних документів. Проте результатом правильного застосування цієї методології стануть відповіді на питання «як саме» та «чому» відносно еволюції понять як дзеркала суспільних змін. Запропоновано варіант застосування (міждисциплінарних) методологій, генеративний потенціал. Цей підхід дає можливість поєднати дослідження історичного дискурсу в динаміці з основними факторами впливу. Дослідницькі питання, що можуть виникнути у даному зв’язку, допоможуть глибше зрозуміти еволюцію основних понять та проаналізувати процес становлення та розвитку понятійного апарату української педагогіки. The article examines the history of concepts in German-language social and scientific discourse, which stands out among other methodologies for its comprehensive approach and focus on the study of the process of changing concepts and meanings. The main disadvantage of this approach is its considerable resource intensity, both in terms of the time investment required by the researcher and the number of artefacts and historical documents needed. However, the correct application of this methodology will result in answers to the questions "how" and "why" regarding the evolution of concepts as a mirror of social change. The author proposes a variant of the application of (interdisciplinary) methodologies and their generative potential. This approach makes it possible to combine the study of historical discourse in dynamics with the main factors of influence. The research questions that may arise in this regard will help to better understand the evolution of basic concepts and analyse the process of formation and development of the conceptual apparatus of Ukrainian pedagogy.