Перегляд за Автор "Корнієнко, С."
Зараз показано 1 - 3 з 3
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументЗЕМЛЯ У ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ДО ПРОБЛЕМИ ВІДКРИТОСТІ – ЗАКРИТОСТІ КОРДОНІВ(Запорізький національний університет; Видавничий дім «Гельветика», 2024) Корнієнко, С.Стаття присвячена осмисленню Землі у добу глобалізації як складного багатовимірного феномену, буття якого супроводжується появою нових соціокультурних практик людини-дієвця. Відбувається переосмислення традиційних уявлень про сенс Землі. Земля виступає простором, де відбувається посилення взаємодії акторів світової спільноти, що загострює проблему збереження політичного суверенітету та аціональної ідентичності. Це потребує врахування можливих наслідків переформатування ідеї кордонів: від визнання Землі як єдиної батьківщини для усього людства до можливості виникнення простору, де може відбудитися формування нових форм тоталітаризму (економічного, політичного, культурного тощо). Людина стає спів-дієвцем Землі, поступово усвідомлюючи неможливість уникнення відповідальності за власні дії. Глобалізація засвідчує впровадження нових моделей поведінки, зразків культури, шляхом посилення їхньої трансляції, виводить проблему діалогу на новий, раніше невідомий рівень. Образ туриста, використаний З. Бауманом, постає метафорою сучасного інтеркультурного індивіда, який перебуває на перетині глобалізаційних потоків, проте «не зупиняється» в певній точці простору Землі. Ця нова реальність має значні соціокультурні, політичні, економічні, екологічні, тощо наслідки. Відкритість кордонів послаблює соціально-культурні та національні системи. Земля постає мережею, яка відтепер визначає межі щодо можливостей людей, створюючи нові цінності. Постає питання щодо можливості існування довготривалих зобов’язань. Земля втілює собою простір трансформаційних змін сучасних спільнот. Усунення кордонів або їх ілюзорність формують нову об’єктивну реальність тут-буття. Виникає нова конфігурація взаємозалежності людства: редукція кордонів посилює постійні зміни і трансформації, відкриті кордони сприяють інтенсивності поширення зв’язків. Національна або територіальна належність нівелюється; головними виступають схильності та загальні інтереси. Земля виступає мережевою організацією людства, простором нової інформаційно-комунікативної реальності, простором наднаціональних та транснаціональних утворень, діяльність яких не можна ігнорувати. Людство втягнуто в цей інтенсивний процес, який пришвидшується з кожним роком. Земля постає відкритим простором, який репрезентує множинні конфігурації, провокуючи значні зміни на всіх рівнях буття людини. Ця ситуація впливає на розуміння історичної тяглості світу, який постає лише теперішнім, що провокує значні виклики для прийдешніх поколінь. The article is devoted to the understanding of the Earth in the age of globalization as a complex multidimensional phenomenon, the existence of which is accompanied by the emergence of new sociocultural practices of by human agent. There is a rethinking of traditional ideas about the significance of the Earth. The Earth acts as a space where the interaction of actors of the world community is intensified, which exacerbates the problem of preserving political sovereignty and national identity. This requires taking into account the possible consequences of reconfiguring the concept of borders: from the recognition of the Earth as a single homeland for all mankind to the possibility of the emergence of a space where the formation of new forms of totalitarianism (economic, political, cultural, etc.) can take place. Man becomes a co-actor of the Earth, gradually realizing the impossibility of avoiding responsibility for his own actions. Globalization testifies to the introduction of new models of behavior, samples of culture, by strengthening their transmission, bringing the problem of dialogue to a new, previously unknown level. The image of a tourist, used by Z. Bauman, appears as a metaphor for a modern intercultural individual who stands at the intersection of globalization flows, but does not “stop” at a certain point in the Earth’s space. This new reality has significant socio-cultural, political, economic, environmental, etc. consequences. Open borders weaken socio-cultural and national systems. The Earth becomes a network that henceforth defines the limits of human possibilities, creating new values. The question arises about the possibility of long-term obligations. The Earth embodies the space of transformational changes of modern societies. The elimination of borders or their illusory nature forms a new objective reality of here-being. A new configuration of human interdependence is emerging: the elimination of borders enhances constant changes and transformations, open borders contribute to the intensity of the spread of connections. National or territorial affiliation is eliminated; inclinations and shared interests become paramount. The Earth acts as a network organization of humanity, the space of a new informational and communicative reality, the space of supranational and transnational entities whose activities cannot be ignored. Humanity is involved in this intense process, which is accelerating every year. The Earth appears as an open space that represents multiple configurations, provoking significant changes at all levels of human existence. This situation affects the understanding of the historical duration of the world, which appears only in the present, which provokes significant challenges for future generations.
- ДокументИзучаването и препотаването на български език в Таврия: предизвикателсва и перспективи(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Корнієнко, С.Българският език като предмет се изучава в Приморски многопрофилен регионален лицей (гр. Приморск, Запорожка област), но броят на часовете всяка година намалява. Това, разбира се, негативно влияе на подготовката на кандидат-студентите, които постъпват във висшите учебни заведения на България, защото за таврийските българи Приморският лицей е единственото учебно заведение, където децата имат възможност на достойно равнище да овладеят родния си език. Ако сравним изучаването на български език сега, в началото на ΧΧІ в. с изучаването му през осемдесетте години на ХХ в. — много десетилетия назад, може да се направи извод, че отдавна в Таврия българите са усвоявали езика си по-пълноценно, отколкото днес. У Приморському політехнічному регіональному ліцеї (м. Приморськ Запорізької області) вивчається болгарська мова як предмет, але з кожним роком кількість класів зменшується. Це, звичайно, негативно впливає на підготовку абітурієнтів, які вступають до вищих навчальних закладів Болгарії, адже для таврійських болгар Приморський ліцей є єдиним навчальним закладом, де діти мають можливість гідно навчатися. рівень володіння рідною мовою. Якщо порівняти вивчення болгарської мови зараз, на поч у ΧΧΙ столітті з його вивченням у 80-х роках 20 століття — багато десятиліть тому, можна зробити висновок, що дуже давно в Таврії болгари оволоділи своєю мовою повніше, ніж сьогодні. The Bulgarian language as a subject is studied at the Primorsky Polytechnic Regional Lyceum (city of Primorsk, Zaporozhye Region), but the number of classes decreases every year. This, of course, negatively affects the preparation of the candidate students who enter the higher educational institutions of Bulgaria, because for the Taurian Bulgarians, the Primorsky Lyceum is the only educational institution where children have the opportunity of a dignified level to master their native language. If we compare the study of the Bulgarian language now, at the beginning in the ΧΧΙ century with its study in the eighties of the 20th century — many decades ago, it can be concluded that a long time ago in Tavria, the Bulgarians mastered their language more fully than today.
- ДокументСтарославянските заемки в украинския книжовен език от ХІХ век в семантичен аспект(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Корнієнко, С.У доповіді представлено схему дослідження семантичного складу лексики, запозиченої зі старослов’янської мови. Також простежуються шляхи збагачення української літературної мови, розширення її стилістичних можливостей через введення у її склад старослов’янських лексем. В докладе представлена схема исследования семантического состава лексики, взятой из старославянского языка. Также прослеживаются пути обогащения украинского литературного языка, расширение его стилистических возможностей через введение в его состав старославянских лексем. The report presents a scheme of the study semantic structure of vocabulary borrowed from the Old Slavonic language. Traces are also traced enrichment of the ukrainian literary language, expansion its stylistic possibilities through the introduction of its composition old slavic lexemes.