Перегляд за Автор "Кобзєва, І. О."
Зараз показано 1 - 12 з 12
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАнтропологічні повороти в філософській думці античності та середньовіччя(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-12-05) Кобзєва, І. О.У данній статті автор розкрив антропологічні повороти в філософській думці античності та середньовіччя. В данной статье автор раскрыл антропологические повороты в философской мысли античности и средневековья. In this article, the author revealed anthropological twists in the philosophical thought of antiquity and the middle ages.
- ДокументГармонійні аспекти калокагатії : історико-філософський аналіз(Київський університет імені Бориса Грінченка, Едельвейс, 2018) Кобзєва, І. О.У статті робиться спроба філософського аналізу гармонії та гармонійного розвитку людини, їхньої інтерпретації з Античності до наших днів. Життя людини проходить у вічних пошуках внутрішньої та зовнішньої гармонії. Автором статті аналізуються висловлювання найвидатніших філософів (Демокріта, Геракліта, Піфагора, Платона, Петра Даміані,Томи Аквинського, Діонісія, І.Канта, Л. Фойєрбаха, О.Ф. Лосєва та інш.), щодо гармонії та гармонійного розвитку людини. Обговорюється думка про те, що ідеал розвиненої гармонійної людини є змістовною основою античного ідеалу калокагатії протягом усієї історії розвитку і трансформації. В статье делается попытка философского анализа гармонии и гармоничного развития человека, их интерпретации с античности до наших дней. Жизнь человека проходит в вечных поисках внутренней и внешней гармонии. Автором статьи анализируются высказывания выдающихся философов (Демокрита, Гераклита, Пифагора, Платона, Петра Дамиани, Фомы Аквинского, Дионисия, И. Канта, Л. Фойербаха, А.Ф. Лосева и др.), По гармонии и гармоничного развития человека. Обсуждается мнение о том, что идеал развитой гармоничной человека является содержательной основой античного идеала калокагатии протяжении всей истории развития и трансформации. The article attempts to philosophically analyze the harmony and harmonious development of man, their interpretation from antiquity to the present day. Human life goes on in eternal search for inner and outer harmony. The author of the article analyzes the statements of eminent philosophers (Democritus, Heraclitus, Pythagoras, Plato, Peter Damiani, Thomas Aquinas, Dionysius, I. Kant, L. Feuerbach, A. F. Losev, etc.), on the harmony and harmonious development of man. It is argued that the ideal of a developed harmonious person is the substantive basis of the ancient ideal of kalokogatia throughout the history of development and transformation.
- ДокументКалокогатія : гармонія категорій «душа» і «тіло»(Видавничий дім «Гельветика», 2018-05) Кобзєва, І. О.Як видно з назви, описаної у статті, обговорюються погляди філософів Античності, Середньовіччя, Ренесанса, Просвітництва на калокагатію та її категорії «душа» і «тіло». Наведено характеристику калокагатії як найяскравішого виразу класичного ідеалу античності, яка має велику різноманітність і навіть суперечливість значень цього терміна. Це поняття було успадковане від античності і було змінено протягом Середньовіччя, коли більше уваги було приділено долі душі, а потім модифікувалося в епоху Відродження і Просвітництва, коли поступово відокремлювались категорії калокагатії «душа» і «тіло». Тіло і душа існують в постійній єдності, але в різні епохи відбувалося домінування однієї категорії над іншою чи їх ототожнення. Кожна з розглянутих категорій має свою повноту сенсу. Інтерес до калокагатії, як до гармонії душі та тіла, продовжує стимулювати філософське середовище до її наукового пізнання. Как видно из названия, описанной в статье, обсуждаются взгляды философов античности, Средневековья, Ренессанса, Просвещения на калокагатию и ее категории «душа» и «тело». Приведена характеристика калокагатии как яркого выражения классического идеала античности, которая имеет большое разнообразие и даже противоречивость значений этого термина. Это понятие было унаследовано от античности и были изменены в течение Средневековья, когда больше внимания было уделено судьбе души, а затем модифицировалось в эпоху Возрождения и Просвещения, когда постепенно отделялись категории калокагатии «душа» и «тело». Тело и душа существуют в постоянной единства, но в разные эпохи происходило доминирование одной категории над другой или их отождествления. Каждая из рассмотренных категорий имеет свою полноту смысла. Интерес к калокагатии, как к гармонии души и тела, продолжает стимулировать философскую среду к ее научного познания. As can be seen from the title described in the article, the views of the philosophers of antiquity, the Middle Ages, the Renaissance, the Enlightenment on kalokogatia and its categories "soul" and "body" are discussed. The description of kalokogatia as a vivid expression of the classical ideal of antiquity, which has a great variety and even contradictory meanings of this term, is given. This concept was inherited from antiquity and changed during the Middle Ages, when more attention was paid to the fate of the soul, and then was modified in the Renaissance and Enlightenment, when the categories of kalokagatiya "soul" and "body" were gradually separated. Body and soul exist in constant unity, but in different epochs, one category has been dominated or identified. Each of the categories considered has its own full meaning. The interest in kalokogatia, as the harmony of body and soul, continues to stimulate the philosophical environment to its scientific knowledge.
- ДокументЛюдина на шляху до краси з позицій філософії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Кобзєва, І. О.Прагнення до краси, невідʼємно від людини. Краса представляє собою одне з найбільш складних і обговорюваних питань філософської антропології. Автор розглядає красу людини через призму інтерес в філософії. Стремление к красоте, неотъемлемо от человека. Красота представляет собой одно из наиболее сложных и обсуждаемых вопросов философской антропологии. Автор рассматривает красоту человека через призму интерес в философии. This article is devoted to the research of the problem of actual for today the problem of the importance of multifaceted values of beauty in different historical epochs from the point of view of philosophy that shows the evolution in beauty. The desire for beauty is inseparable from the human. The mystery of beauty has been disturbing humanity for centuries. A lot of judgment about it has been made in history. Beauty is one of the most complex and debated issues of philosophical anthropology. Interested in the beauty problem, went beyond the bounds of aesthetics and is the key to finding a new status of human beauty in philosophy. Beauty is considered through the prism of the interests of philosophy. The most ancient civilizations left a preserved heritage, which captures the philosophical and aesthetic views of ancient peoples on the beauty. Initially the author addresses to the era of antiquity for the reason that it is antiquity that is the base of modern Europe. The rich cultural heritage which remained from ancient Greeks is a cradle of European civilization. Then there is a transition to the Middle Ages, the Renaissance, starting from the Renaissance, beauty is gradually freed from religion and ends with the study of beauty in modern civilization. The category of beauty is also considered as an element of the ancient kalokagathia. At the deepest level, people always strive to unite external and internal beauty. In the understanding of higher values, a person’s self-knowledge takes place. The beauty of a man not only reveals his essence to man, but also realizes human existence. The idea of which body to be considered beautiful does not remain unchanged over the centuries. And every century, and sometimes even every decade, makes its own adjustments to the concept of beauty.
- ДокументЛюдина на шляху до краси з позицій філософії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-12-10) Кобзєва, І. О.Прагнення до краси невідʼємно від людини. Краса представляє собою одне з найбільш складних і обговорюваних питань філософської антропології. Автор розглядає красу людини через призму інтересів філософії. Стремление к красоте неотъемлемо от человека. Красота представляет собой один из наиболее сложных и обсуждаемых вопросов философской антропологии. Автор рассматривает красоту человека через призму интересов философии. The desire for beauty is inseparable from man. Beauty is one of the most complex and debated issues of philosophical anthropology. The author considers the beauty of man through the prism of the interests of philosophy. The desire for beauty is inseparable from man.
- ДокументЛюдська тілесність в концепті ідеалу калокагатії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-05-17) Кобзєва, І. О.Автором було визначено людська тілесність в концепті ідеалу калокагатії. Автором было определено человеческая телесность в концепте идеала калокагатии. The author defined the human corporeality in the concept of the ideal of kalokogatia.
- ДокументТілесність у філософсько-антропологічних вимірах(Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка, 2018) Кобзєва, І. О.У статті досліджена людська «тілесність», а також взаємозвʼязок тілесного і духовного начал. Тілесність представлена як багатовимірний атрибут людини і як загально універсальна категорія, у філософсько-антропологічній значущості, рівна категорії духовності. Проведено дискурс-аналіз розвитку, порівняння статусу і ролі поняття «тілесності» у філософських, естетичних і соціальних системах історичних епох західної культури. В статье исследована человеческая «телесность», а также взаимосвязь телесного и духовного начал. Телесность представлена как многомерный атрибут человека и как общеуниверсальная категория, в философско-антропологической значимости, равная категории духовности. Проведения дискурс-анализ развития, сравнения статуса и роли понятия «телесности» в философских, эстетических и социальных системах исторических эпох западной культуры. The article explores human "physicality" as well as the relationship between physical and spiritual beginnings. Physicality is represented as a multidimensional attribute of man and as a general universal category, in philosophical and anthropological significance, equal to the category of spirituality. Conducting a discourse analysis of the development, comparison of the status and role of the concept of "corporeality" in the philosophical, aesthetic and social systems of historical eras of Western culture.
- ДокументФеномен людського тіла як антропологічний об'єкт філософського дискурсу(Vinohrady, 2018) Кобзєва, І. О.Стаття присвячена антропологічному аналізу сучасної проблеми людського тіла, актуальному для багатьох сучасних філософських досліджень. Особливу увагу приділено надможливостям людини. Людина постає горизонтом антропологічної граничності у рамках філософського дискурсу. Тіло, як атрибут спортивної, психологічної та екстремальної діяльності розкривається шляхом виявлення його філософських характеристик. Зазначено, що людина не може завжди бути на грані своїх надможливостей. Статья посвящена антропологическом анализа современной проблемы человеческого тела, актуальном для многих современных философских исследований. Особое внимание уделено сверхвозможностей человека. Человек предстает горизонтом антропологической предельности в рамках философского дискурса. Тело, как атрибут спортивной, психологической и экстремальной деятельности раскрывается путем выявления его философских характеристик. Отмечено, что человек не может всегда быть на грани своих сверхвозможностей. The article is devoted to an anthropological analysis of the modern problem of the human body, relevant for many modern philosophical studies. Particular attention is paid to human superpowers. Man appears to be the horizon of anthropological extreme within the framework of philosophical discourse. The body as an attribute of sports, psychological and extreme activities is revealed by identifying its philosophical characteristics. It is noted that a person cannot always be on the verge of his superpowers.
- ДокументФілософська концепція досконалої людини Г. С Сковороди(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Кобзєва, І. О.Г. С.Сковорода намагався крізь призму християнського погляду на набуття досконалості людиною, трактувати вислови античних філософів. Сам він всебічно проводить ідею вдосконалої людини, її шлях сходження до Бога, який є єством внутрішньої людини. Г. С.Сковорода пытался сквозь призму христианского взгляда на приобретение совершенства человеком, трактовать высказывания античных философов. Сам он всесторонне проводит идею совершенстве человека, его путь восхождения к Богу, который является существом внутреннего человека. G. S. Skovoroda tried to interpret the statements of ancient philosophers through the prism of the Christian view of the acquisition of perfection by man. He himself comprehensively carries out the idea of the perfection of man, his way of ascension to God, who is the being of the inner man.
- ДокументФілософське осмислення калокагатії(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018) Кобзєва, І. О.У статті проаналізовано і вивчено філософський зміст давньогрецького поняття "калокагатія", його історичне становлення і можливість використання в наступні історичні періоди. Дослідження виявило випадки вживання цього поняття в корпусі текстів Сократа, Платона, Аристотеля. Зроблено аналіз смислового контексту слововживання "калокагатії". В статье проанализированы и изучены философский смысл древнегреческого понятия "калокагатия", его историческое становление и возможность использования в последующие исторические периоды. Исследование выявило случаи употребления этого понятия в корпусе текстов Сократа, Платона, Аристотеля. Сделан анализ смыслового контекста словоупотребления "калокагатии". The article analyzes and studies the philosophical meaning of the ancient Greek concept of "kalokagathy", its historical formation and the possibility of use in subsequent historical periods. The study revealed cases of the use of this concept in the corpus of texts of Socrates, Plato, Aristotle. The analysis of the semantic context of the usage of "kalokagatii".
- ДокументФілософсько-антропологічні витоки концепції калокогатії : Спарта та Афіни(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2017) Кобзєва, І. О.У статті висвітлюються філософсько-антропологічні витоки античної калокагатії в грецьких державах : Спарта та Афіни. В Греції виховання людини було спрямоване на розумовий, фізичний і музичний розвиток, це була єдність «гімнастичного» і «мусичного». Дві ці структурні складові були класичною рівновагою тіла і духу, ідеалом «калокагатії» – краси і добра, злитих в людині воєдино. Умовою для калокагатії, в афінському і спартанському полісах, було належати до громадянського суспільства і наявність відповідного дозвілля. У різні історичні періоди розвитку, філософський сенс і зміст поняття «калокагатія» зазнає різних модифікацій і вельми відрізнялося один від одного. Афінське суспільство намагається спростувати концепцію, яка говорить, що калокагатія аристократичний ідеал. В статье освещаются философско-антропологические истоки античной калокагатии в греческих государствах: Спарта и Афины. В Греции воспитания человека было направлено на умственное, физическое и музыкальное развитие, это было единство «гимнастического» и «мусическое». Две эти структурные составляющие были классической равновесием тела и духа, идеалом «калокагатии» - красоты и добра, слитых в человеке воедино. Условием для калокагатии, в афинском и спартанском полисах, было принадлежать к гражданскому обществу и наличие соответствующего досуга. В разные исторические периоды развития, философский смысл и содержание понятия «калокагатия» терпит различных модификаций и весьма отличалось друг от друга. Афинское общество пытается опровергнуть концепцию, которая говорит, что калокагатия аристократический идеал. The article highlights the philosophical and anthropological origins of ancient Kalokogatia in the Greek states: Sparta and Athens. In Greece, the education of man was directed at mental, physical and musical development, it was the unity of "gymnastic" and "musical". Two of these structural components were the classic balance of body and spirit, the ideal of "kalokogatia" - the beauty and goodness, merged in man together. The condition for kalokogatia, in the Athenian and Spartan policies, was to belong to civil society and to have adequate leisure. In different historical periods of development, the philosophical meaning and content of the concept of "kalokogatia" undergoes various modifications and is very different from each other. Athenian society tries to refute the concept, which says that Kalogokathy is an aristocratic ideal.
- ДокументФілософсько–антропологічні виміри калокагатії Середньовіччя(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, видавництво «Гілея», 2018) Кобзєва, І. О.Аналізується і вивчається філософсько–антропологічні погляди про красу, прекрасне, благо і добро в епоху Середньовіччя, як змістовну складову грецької калокагатії. Акцентуються змістовні моменти цих понять, особливо краси, які становлять істинний їх сенс. Що саме ці поняття означали для середньовічної людини? Розглядається філософський світогляд таких мислителів Середньовіччя як бл. Августина, Діонісія Ареопагіта (Псевдо–Діонісій), Фоми Аквінського. В цілому виявлено, що епоха Середньовіччя сформувала власне уявлення калокагатії, краси, прекрасного, добра і блага. Анализируется и изучается философско-антропологические взгляды о красоте, прекрасное, благо и добро в эпоху Средневековья, как содержательную составляющую греческой калокагатии. Акцентируются содержательные моменты этих понятий, особенно красоты, которые составляют истинный их смысл. Что именно эти понятия значили для средневекового человека? Рассматривается философское мировоззрение таких мыслителей Средневековья как ок. Августина, Дионисия Ареопагита (Псевдо-Дионисий), Фомы Аквинского. В целом выявлено, что эпоха Средневековья сформировала собственное представление калокагатии, красоты, прекрасного, добра и блага. The philosophical and anthropological views on beauty, the beautiful, the good and the good in the Middle Ages, as a meaningful component of Greek kalokogatia, are analyzed and studied. Emphasis is placed on the substantive moments of these concepts, especially the beauty that make up their true meaning. What exactly did these concepts mean to the medieval man? The philosophical worldview of such medieval thinkers as ca. Augustine, Dionysius of the Areopagite (Pseudo-Dionysius), Thomas Aquinas. On the whole, it is revealed that the Middle Ages formed their own representation of kalokogatia, beauty, beauty, good and good.