Перегляд за Автор "Калінкіна, К. О."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Емоційні чинники самотності людини
    (Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”; MDPC Publishing, 2022-10-11) Калінкіна, К. О.; Кузнєцов, М. А.
    У роботі досліджено прояв емоційних змінних (емоційні бар’єри страх, тривога) у переживанні самотності. Схильність до самотності та рівень її відчуття діагностувалися за допомогою опитувальника «Діагностика рівня суб'єктивного відчуття самотності» Д. Рассела, М. Фергюсона. Показники за шкалами цього опитувальника зіставлялися з показниками шкал емоційних змінних. Для цього діагностувалися: 1) наявність тривоги, яка може бути пов'язана з мовленням, спілкуванням і впевненістю; використовували опитувальник « Шкала Р. Еріксона для оцінки комунікативних мовних навичок» (адаптований В. А. Калягіним та Л. М. Мацько); 2) наявність емоційних перешкод у встановленні контактів; використовувався опитувальник « Діагностика емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні» В. В. Бойко; 3) страх виглядати смішним; використовувався опитувальник « Діагностика страху виглядати смішним» (адаптація опитувальника гелотофобії Є. А. Стефаненко, Є. М. Іванова). Тестування здійснювалося в он-лайн режимі з використанням гугл-форм. Обчислювалися коефіцієнти лінійної кореляції rxy К. Пірсона між показниками емоційних чинників, що сприяють появі та розвитку самотності та показниками рівня відчуття самотності. За підсумками дослідження було зроблено наступні висновки: Емоції ускладнюють взаємодії з партнерами на щоденній основі. Людині складно встановлювати нові контакти через тривогу в спілкуванні. Найголовнішим чинником самотності у цьому дослідженні виявилося соціальне реагування. Людина самотня, насамперед від того, що боїться бути осміяною іншими людьми. The paper examines the manifestation of emotional variables (emotional barriers, fear, anxiety) in the experience of loneliness. The tendency to loneliness and the level of its feeling were diagnosed using the questionnaire "Diagnosis of the level of subjective feeling of loneliness" by D. Russell, M. Ferguson. Indicators on the scales of this questionnaire were compared with indicators on the scales of emotional variables. For this, the following were diagnosed: 1) the presence of anxiety, which may be related to speech, communication and confidence; used the questionnaire "R. Erikson's scale for assessing communicative language skills" (adapted by V. A. Kalyagin and L. M. Matsko); 2) the presence of emotional obstacles in establishing contacts; the questionnaire "Diagnostics of emotional barriers in interpersonal communication" by V. V. Boyko was used; 3) fear of looking ridiculous; the questionnaire "Diagnostics of the fear of looking funny" was used (adaptation of the gelotophobia questionnaire by E. A. Stefanenko, E. M. Ivanova). Testing was carried out online using Google forms. K. Pearson's rxy linear correlation coefficients were calculated between indicators of emotional factors contributing to the emergence and development of loneliness and indicators of the level of loneliness. Based on the results of the study, the following conclusions were drawn: Emotions complicate interactions with partners on a daily basis. It is difficult for a person to establish new contacts due to anxiety in communication. Social responsiveness was found to be the most important factor in loneliness in this study. A person is lonely, first of all, because he is afraid of being laughed at by other people.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психологічні особливості самотньої особистості
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Калінкіна, К. О.
    У роботі досліджується формування схильності до самотності у контексті психоемоційних проблем суб’єкта. До числа таких проблем ми відносимо: 1) наявність емоційних бар’єрів у спілкуванні; 2) тривогу, яка супроводжує мовлення людини, її комунікацію з іншими людьми, а також спроби проявляти впевнену поведінку; 3) гелотофобію (тобто страх виглядати смішним). Перевіряється припущення щодо зв'язку показників психоемоційних проблем, а також схильності до самотності. Припущення підтвердилося, проте характер взаємозв'язків між показниками у молодої та дорослої вибірках досліджуваних виявився різним. З віком та розвитком людина перестає уникати спілкування через тривогу комунікативних навичок, при наявності розвинутих емоційних процесах людина має менше проблем з налагоджуванням контактів. Але є ймовірність, що зріла людина з віком втрачає впевненість та більш критично себе сприймає.The work examines the formation of a tendency to loneliness in the context of psycho-emotional problems of the subject. Among such problems, we include: 1) the presence of emotional barriers in communication; 2) anxiety that accompanies a person's speech, his communication with other people, as well as attempts to show confident behavior; 3) gelotophobia (fear of looking ridiculous). The assumption regarding the relationship between the indicators of psycho-emotional problems and the tendency to loneliness is tested. The assumption was confirmed, but the nature of the relationship between the indicators in the young and adult samples of the subjects was different. With age and development, a person stops avoiding communication due to the anxiety of communication skills, in the presence of developed emotional processes, a person has fewer problems with establishing contacts. However, there is a possibility that a mature person loses confidence with age and perceives himself more critically.