Перегляд за Автор "Калашник, М."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Засоби втілення образів споглядання у фортепіанних творах сучасних китайських композиторів
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2022) Калашник, М.
    У вітчизняному музикознавстві спостерігається підвищення інтересу до китайської музичної культури, зокрема фортепіанної музики. Остання досліджується в різноманітних аспектах: історико‐стильовому, жанровому, художньо‐образному, педагогічному, виконавському. Вивчення образів споглядання в різних видах мистецтва відбувається в контексті різноманітної проблематики, проте у відомих нам роботах ця проблема не мала проєкції на фортепіанну творчість китайських композиторів. Це зумовлює актуальність і новизну заявленої теми. Метою статті є дослідження засобів втілення споглядальних образів у фортепіанних творах сучасних китайських композиторів. У статті застосовано комплексний метод дослідження, в якому поєднані історичний, історико‐культурний, теоретичний, стильовий, жанровий, семантичний, функціональний методи. У висновках підкреслюється теза щодо особливостей китайського стилю фортепіанної музики, якому притаманна складна взаємодія традиційного художнього мислення і впливів західної фортепіанної культури. Ідея споглядання закладена в китайській культурі з давніх часів. Через творення мистецтва і його споглядання (рецепцію) людина здатна долучитися до світової гармонії. У фортепіанних творах образи споглядання втілюються за допомогою засобів, які були вироблені в тому числі і в європейській композиторській практиці. Складна взаємодія традиційного і іншокультурного вимагає від виконавців особливої чуйності у ставленні до нотного тексту, який приховує смислові підтексти. Програмні назви в такому випадку є першопоштовхом для виконавської інтерпретації. There is a growing interest in Chinese music culture, in particular piano music, in Ukrainian musicology. The latter is studied in various aspects: historical and stylistic, genre, artistic and figurative, pedagogical, and performing. The study of images of contemplation in various art forms takes place in the context of various issues, but in the works we know, this problem has not been projected onto the piano works of Chinese composers. This determines the relevance and novelty of the topic. The purpose of the article is to study the means of embodying contemplative images in the piano works of contemporary Chinese composers. The article uses a comprehensive research method that combines historical, historical and cultural, theoretical, stylistic, genre, semantic, and functional methods. The conclusions note that the Chinese style of piano music is characterized by a complex interaction of traditional artistic thinking (which is based on mentality, religious and philosophical attitudes and values) and the influences of Western piano culture. The idea of contemplation has been embedded in Chinese culture since ancient times: it has been cultivated in religious practices, emphasized in ancient religious and philosophical teachings, and embodied in traditional Chinese art. Through the creation of art and its contemplation (reception), a person is able to join the world harmony. The images of contemplation are diverse in their form of manifestation (related to nature, philosophy, religion, etc.), but their primary source is the desire to comprehend the harmony of the universe. In piano works, this semantic basis is embodied by means that have been developed in European compositional practice (the principle of ostinato, variant repetition, macro‐ostinato, etc.). The complex interaction of the traditional and the foreign requires performers to be especially sensitive to the musical text, which hides semantic overtones, in order to comprehend the fullness of the meanings and convey them to the audience. In this case, the program titles are the first impetus for the performer's interpretation.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ У ФОКУСІ МУЗИЧНОГО ТЕЗАУРУСА ВИКОНАВЦЯ
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2023) Калашник, М.; Зав’ялова, О.; Стахевич, О.
    У сучасній культурній ситуації граничного розширення інформаційного простору нагальним постає питання систематизації і зберігання знань, що здійснюється у тезаурусі, котрий містить системні уявлення про світ у цілому та його окремі складові, про певну галузь знань і види діяльності. Вивчення музичного тезауруса у різноманітті відгалужень, зокрема, тезауруса виконавця є актуальним і новаційним в контексті музикознавчих досліджень сьогодення. Особливої гостроти тема музичного тезауруса набуває у зв’язку з інтерпретацією синтетичних творів, що розгортає її також у площину музичної педагогіки. Отже, метою статті є обґрунтування ролі музичного тезауруса, зокрема професійно‐творчого тезауруса виконавця як особливого фокусу сприйняття і трансляції музичних творів синтетичного типу; систематизування каналів формування професійно‐творчого тезауруса виконавця. У статті застосовано аналітичний, історичний, семантичний, жанровий, комплексний методи дослідження. У висновках наголошується, що проблематизація тезауруса виконавця зумовлена потенційною складністю репертуарного фонду, в якому можуть міститись синтетичні твори (на основі синтезу жанрів, синтезу мистецтв та ін. видів синтезу), що вимагають більшого обсягу знань для вибудовування виконавської інтерпретації. Разом з тим це зумовлює важливість системи підготовки грамотних фахівців, які мусять мати знання, вміння і навички, необхідні для здійснення професійної діяльності. Отримані результати можуть бути корисними для практиків‐виконавців, педагогів, науковців. Перспективами дослідження є вивчення музичного тезауруса в аспекті вузької спеціалізації. In the modern cultural situation of extreme expansion of the information space, the question of systematization and storage of knowledge, which is carried out in a thesaurus, which contains systematic ideas about the world as a whole and its individual components, about a certain branch of knowledge and types of activity. The study of the musical thesaurus in a variety of branches, in particular, the performer’s thesaurus, is relevant and innovative in the context of musicological research of our time. The topic of the musical thesaurus acquires a special sharpness in connection with the interpretation of synthetic works, which also unfolds it into the plane of musical pedagogy. So, the purpose of the article is to substantiate the role of the musical thesaurus, in particular the professional and creative thesaurus of the performer as a special focus of perception and translation of musical works of a synthetic type; systematization of the channels of formation of the performer's professional and creative thesaurus. The article uses analytical, historical, semantic, genre, complex research methods. The conclusions emphasize that the problematization of the performer’s thesaurus is due to the potential complexity of the repertoire fund, which may contain synthetic works (based on the synthesis of genres, the synthesis of arts, and other types of synthesis), that require more of knowledge to build a performing interpretation. At the same time, this determines the importance of the system of training competent specialists who must have the knowledge, skills and abilities necessary to carry out professional activities. We are talking about a coherent system of professional knowledge, which is a musical thesaurus, which as a system is able to manage acquired skills and abilities. The formation of the musical thesaurus of performers should be a purposeful systematic pedagogical process that occurs through three conventionally identified directions: theoretical, historical and, synthesizing the previous two, practical. The obtained results can be useful for practitioners, teachers, and scientists. Prospects for further scientific research consist in the study of branches and varieties of the musical thesaurus on the example of the professional activities of performers (instrumentalists, vocalists), composers, as well asresearch scientistsin the aspect of comparative analysis.