Перегляд за Автор "Кайгородцева, Б. О."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАБОЛІЦІОНІСТСЬКІ МОТИВИ В ПРАЦЯХ ЄВГЕНА СОЛОВЙОВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-06) Кайгородцева, Б. О.Аболіціоністський рух у Російській імперії 19 століття асоціюється, насамперед, зі скасуванням кріпосного права. Звільнення народу призвело до визволення особистості не лише економічно та соціально, а й духовно. Ці зміни в суспільстві вплинули на літературний процес, а разом з ним і на літературну критику. Одним із представників цього напрямку був Євген Соловйов (Андрійович). Він писав про ставлення різних літературних діячів до кріпосного права. Серед них були такі письменники, як Радищев, Пушкін, Герцен, Тургенєв, Толстой, Григорович та інші. Вони писали про проблеми простого народу, "мужика". Критик описує феномен "розкаяних дворян", до яких належали деякі письменники-поміщики. Надалі тема свободи була домінуючою для творчої інтелігенції. Скасування кріпацтва також внесло зміни в літературу, вивело її на принципово новий рівень, "послужило" народові, завдяки цим подіям з'являється літературний тип "нового героя", який виріс з "нової людини". The abolitionist movement in the Russian Empire of the 19th century is associated, first of all, with the abolition of serfdom. The liberation of the people led to the liberation of the individual not only economically and socially, but also spiritually. These changes in the society affected the literary process and, at the same time, literary criticism. One of the representatives of this field was Yevhen Solovyov (Andreevich). He wrote about various literary figures’ attitude to the serfdom. Among them were such writers as Radishchev, Pushkin, Herzen, Turgenev, Tolstoy, Grigorovich and others. They wrote about the problems of the common people, the “man”. The critic describes the phenomenon of “repentant nobles”, who included some landowner writers. In the future, the theme of freedom was dominant for the creative intellectuals. The abolition of serfdom also brought changes to literature, brought it to a fundamentally new level, and “served” the people.Thanks to these events, a literary type of “a new hero” that grew out of “a new person” appears.
- ДокументЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА Є. А. СОЛОВЙОВА: ДО ПОСТАНОВИ ПИТАННЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кайгородцева, Б. О.У публікації розглянуто основні літературно-критичні вподобання Євгена Андрійовича Соловйова, думки його прихильників та критиків, проаналізовано його літературно-критичну діяльність. Є. А. Соловйов – літературний критик, белетрист, історик літератури, педагог. ВІн творив під псевдонімами Мірський, Скриба, В. Смирнов, Андреєвич, Соловйов-Андреєвич. Під час дослідження використовувались такі методи: культурно-історичний, порівняльний аналіз, текстуальний аналіз. Зазначено, що фігура Є. А. Соловйова є досить неоднозначною фігурою в літературознавчих колах ХІХ століття. В його доробку є праці з літературної критики, белетристики, а також численні журнальні та газетні статті, в яких він вів переписку з неприхильними до його діяльності критиками та літературними діячами. Це дає нам змогу переконатися в тому, що Євген Андрійович був досить популярним в літературознавчих колах свого часу. The publication examines the main literary and critical preferences of Yevhen Andriyovych Solovyov, his opinions supporters and critics, his literary and critical activity was analyzed. E. A. Solovyov is a literary critic, fiction writer, literary historian, teacher. VIn worked under the pseudonyms Mirskyi, Skryba, V. Smirnov, Andreevich, Solovyov-Andreevich. During the research, the following methods were used: cultural-historical, comparative analysis, textual analysis. It is noted that the figure of E. A. Solovyov is a rather ambiguous figure in literary circles of the 19th century. His work includes works on literary criticism, fiction, as well as numerous magazine and newspaper articles articles in which he corresponded with critics and literary figures opposed to his work. This allows us to make sure that Yevhen Andriyovych was quite popular in the literary circles of his time.
- ДокументСПІЛЬНЕ НА ПОГЛЯДИ ЩОДО РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО ПИТАННЯ У ЛІТЕРАТУРНИХ ДІЯЧІВ ХІХ СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Кайгородцева, Б. О.У роботі представлено погляди на розвиток жіночого руху в літературі 19 століття. На прикладі проаналізованих художніх та публіцистичних творів літературно-критичних діячів спостерігаємо спільні погляди на культурно-історичний досвід вирішення проблеми жіночої емансипації та його розвиток. Ми розглянули твори, в яких головними героїнями є жінки з різними характерами та долями. Красива і добра Меланія зі «Зрізаної квітки» Володимира Барвінського покінчила життя самогубством. Горду і чутливу Валентину з роману Зінаїди Гіппіус «Златоцвіт» убив письменник Звягін. Окремо ми зупинилися на жінках з творів Івана Франка та Панаса Мирного. Кожен жіночий образ Івана Франка репрезентує окремий феміністичний аспект. Целіна Журавська з «Маніпулянтки» зображена як емансипована жінка, Анеля Ангарович з повісті «Для домашнього вогнища» заперечує традиційний образ берегині в жінці, Регіна Стальська з «Перехресних стежок» вбиває свого жорстокого чоловіка. Ми спостерігаємо нещасливу долю героїні з оповідання Панаса Мирного «Повія», три різні погляди на жіноче щастя зі «Школярів» (Орися, Варя і Галя), освічену та інтелігентну вчительку Олександру Погрібну з «Учительки». Героїня роману Михайла Павлика «Ребенчукова Тетяна» проходить шлях від нелюба до коханого чоловіка. У творі представлені судження різних літературних і критичних діячів, які мають спільні (жіночо-центричні) погляди на провідні події свого часу. The work presents opinions on the development of the women's movement in the literature of the 19th century. On the example of the analyzed fiction and journalistic works of literary and critical figures, we observe common views on the cultural and historical experience in solving the problem of women's emancipation and its development. We considered works in which the main characters are women with different characters and destinies. The beautiful and kind Melania from Volodymyr Barvinskyi's «Cut Flower» committed suicide. The proud and sensitive Valentina from Zinaida Gippius' novel «Zlatotsvit» was killed by the writer Zvyagin. Separately, we focused on women from Ivan Franko’s and Panas Myrny’s works. Each Ivan Franko’s female image represents a separate feminist aspect. Celina Zhuravska from «The Manipuliantka» is depicted as an emancipated woman, Anelya Angarovych from the novel «For the Home Hearth» denies the traditional image of a guardian in a woman, Regina Stalska from «Crossroads» kills her cruel husband. We observe the unfortunate fate of a heroine from Panas Myrny’s story «The Prostitute», three different views on women's happiness from «Skolyhnuv» (Orisa, Varya and Galya), educated and intelligent teacher Oleksandra Pogribna from «Teacher». The heroine of Mykhailo Pavlyk's «Rebenschukova Tetyana» goes from an unloved husband to a beloved one. The work present’s the judgments of various literary and critical figures with common (female-centric) views on the leading events of their time.
- Документ«ТЕМА МУЖИКА» В ЛІТЕРАТУРНІЙ КРИТИЦІ ХІХ СТОЛІТТЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Кайгородцева, Б. О.У публікації проаналізовано тему мужика в літературній критиці ХІХ століття. Зазначено, що літературна думка 19 століття відзначалась зацікавленістю до питання мужика. Його робили героєм літературних творів, намагалися звільнити та дати освіту, ідеалізували, зображували його побут та звичаї, жаліли, задля нього творили більшість письменників тієї доби, вважаючи його істинною аудиторією своїх літературних творів, носієм справжньої народної культури. The publication analyzes the subject of the peasant in literary criticism of the 19th century. It is noted that the literary thought of the 19th century was marked by an interest in the question of the peasant. They made him the hero of literary works, tried to liberate him and give him an education, idealized him, depicted his life and customs, pitied him, most writers of that time wrote for him, considering him the true audience of their literary works, the bearer of real folk culture.