Перегляд за Автор "Золотько, А. А."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВыразительный потенциал глагольных форм в лирике Бориса Слуцкого(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Золотько, А. А.Теоретической основой исследования являются работы таких ученых, как В. П. Григорьев, И. И. Ковтунова, Е. А. Скоробогатова и др., которые утверждают, что особенности организации стихотворного текста создают возможности для формирования его имманентных характеристик. Такими характеристиками являются образность, действие закона единства и тесноты стихового ряда, стиховой ритм и композициональность. Традиционно считается, что для адекватного анализа художественного произведения необходимо учитывать все составляющие его элементы. В нашем исследовании внимание уделено единицам морфологического уровня. Рассмотрены глагольные формы с точки зрения их выразительного потенциала и участия в формировании поэтических смыслов в творчестве Бориса Слуцкого. Целью статьи было проследить, задействует ли поэт выразительные возможности глагольных форм, и выяснить, являются ли для него частотными такие способы актуализации морфологических форм и значений, как соположение, селекция и аттракция. Материалом для исследования послужили стихотворения Бориса Слуцкого разных лет. На основе анализа ряда отрывков стихотворений мы можем сделать вывод, что в своем творчестве поэт широко использует все общепоэтические средства для актуализации глагольных форм и значений. Теоретичною основою дослідження є такі вчені, як В. П. Григор'єв, І. І. Ковтунова, Є. А. Скоробогатова та ін., які стверджують, що особливості організації віршованого тексту створюють змогу формування його іманентні характеристики. Такими характеристиками є образність, дія закону єдності та тісноти віршового ряду, віршовий ритм та композиційність. Традиційно вважається, що для адекватного аналізу художнього твору необхідно враховувати всі його елементи. У нашому дослідженні увага приділено одиницям морфологічного рівня. Розглянуто дієслівні форми з погляду їх виразного потенціалу та участі у формуванні поетичних смислів у творчості Бориса Слуцького. Метою статті було простежити, чи включає поет виразні можливості дієслівних форм, і з'ясувати, чи є для нього частотними такі способи актуалізації морфологічних форм та значень, як сполучення, селекція та атракція. Матеріалом для дослідження послужили вірші Бориса Слуцького різних років. На основі аналізу низки уривків віршів ми можемо зробити висновок, що у своєму творчість поет широко використовує всі загальнопоетичні засоби для актуалізації дієслівних форм та значень. Theoretical basis of the research is the works of such scientists as V. Grigorev, I. Kovtunova, O. Skorobogatova and others, who assert that the specific features of poetic text organization give the opportunities to form its immanent characteristics. They are figurativeness, functioning of the law of unity and tightness of the poetry line, verse rhythm and compositionality. It is traditionally believed that for the adequate analysis of an artwork it is necessary to take into consideration the elements of all language levels. In our research the units of morphological level were examined. Verbal forms were studied from the aspect of their expressive potential and their ability to form poetic senses in Boris Slutskii’s lyrical works. The purpose of the article is to trace whether the poet uses expressive possibilities of verb forms and to learn if the methods of actualization of morphological forms and meanings (juxtaposition, selection and attraction) are frequently used. The material for the study was Boris Slutskii lyrics written in different years. A number of excerpts of his poems were analyzed. Thus, we can conclude that the poet widely uses all the general means of actualization.
- ДокументГРАМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПОЕЗІЇ ІВАНА МАЛКОВИЧА «КАТАРСИСИ» (ЧАСТИНА І)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Золотько, А. А.Одним із завдань лінгвістики та поетики є вивчення функціонування мовних одиниць різних рівнів у поетичному тексті. У цьому дослідженні ми звертаємо увагу на елементи граматичного рівня, оскільки їхні значення є стабільними і сприймаються носіями мови з незначними коливаннями семантичної амплітуди. Дієслово посідає значне місце у хронотопі художніх творів. Р. Якобсон запропонував термін «таксономія» для позначення особливого «відносного часу» поетичного тексту. Перевертень - це елемент тексту, який змінює своє значення залежно від ситуації або контексту і використовується для позначення слів, які можуть мати різні значення в різних контекстах. У статті показано важливу роль у створенні хронотропних ознак поеми І. Малковича «Катарсис» видо-часових форм дієслів, номінативних рядів, іконічних знаків та анафоричних повторів, які корелюють з іншими елементами тексту, зокрема з прикметниками, що опосередковано передають значення пролонгованої дії. «Перемикання» таксису в контекст приватних ліричних спогадів досягається за допомогою перемикачів. Зміна емоційного фону ліричних спогадів у цьому тексті зумовлена авторським добором дієслівних форм. One of the tasks of linguistics and poetics is to study the functioning of language units of different levels in a poetic text. In this study, we pay attention to the elements of the grammatical level since their meanings are stable and perceived by native speakers with minor fluctuations in semantic amplitude. The verb takes a significant place in the chronotop of fiction works. R. Jacobson proposed the term «taxis» to denote a particular «relative time» of a poetic text. A shifter is an element of a text that changes its meaning depending on the situation or context and is used to refer to words that can have different meanings in different contexts. The article shows the vital role in creating chronotropic attributes of I. Malkovich's poem «Catharsis» of the aspect and tense forms of verbs, nominative rows, iconic signs and anaphoric repetitions, which correlate with other text elements, specifically with adjectives that indirectly convey the meaning of prolonged action. The "switching" of the taxis into the context of private lyrical memories is achieved with the help of shifters. The change in the emotional background of lyrical memories in this text results from the author's selection of verb forms.
- ДокументЛЕКСИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА РЕАЛИЗАЦИИ МОНТАЖНОГО ПРИНЦИПА (НА МАТЕРИАЛЕ СТИХОТВОРЕНИЯ БОРИСА СЛУЦКОГО «СОН»)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Золотько, А. А.Источником эволюции поэтического языка есть что-то новое в эпохе. Появление монтажного принципа в литературе в начале ХХ века явилось следствием не только стремительного технического прогресса, но и исторических изменений в других сферах. Некоторые новые техники и приёмы, появившиеся в это время, вошли в поэтическую традицию и стали широко использоваться поэтами последующих поколений. Да, в индивидуальном стиле Б. Слуцкого прослеживаются черты, характерные для стиля поэта-футуриста В. Маяковского. Одной из таковых черт является монтажный принцип. Целью работы является анализ языковых средств как основы создания монтажа в стихотворении Б. Слуцкого "Сон". Исследование лексико-морфологического уровня этого стиха позволяет заключить, что монтажный принцип реализуется преимущественно на этом уровне. Наиболее значимыми морфологическими признаками для создания монтажа в этом лирическом тексте есть глагольные грамматические категории переходности, времени и способа. Противоотношение глагола к другой части речи в произведении нейтрализует его лексическое значение. Благодаря этому лирический текст приобретает глубинный эффект. Джерелом еволюції поетичної мови є щось нове в епосі. Поява монтажного принципу в літературі на початку ХХ століття стала наслідком не лише стрімкого технічного прогресу, а й історичних змін в інших сферах. Деякі нові техніки та прийоми, що з'явилися в цей час, увійшли в поетичну традицію і стали широко використовуватися поетами наступних поколінь. Так, в індивідуальному стилі Б. Слуцького простежуються риси, характерні для стилю поета-футуриста В. Маяковського. Однією з таких рис є монтажний принцип. Метою роботи є аналіз мовних засобів як основи створення монтажу у вірші Б. Слуцького "Сон". Дослідження лексико-морфологічного рівня цього вірша дозволяє зробити висновок, що монтажний принцип реалізується переважно на цьому рівні. Найбільш значущими морфологічними ознаками для створення монтажу в цьому ліричному тексті є дієслівні граматичні категорії перехідності, часу та способу. Протиставлення дієслова іншій частині мови у творі нейтралізує його лексичне значення. Завдяки цьому ліричний текст набуває глибинного ефекту. A source of poetic language evolution is something new in an epoch. The emergence of the montage principle in literature at the beginning of the ХХth century was the result not only of the rapid technological advances but also the outcome of historical changes in other spheres. Some new techniques and methods that appeared at that time entered the poetic tradition and became widely used by the poets of subsequent generations. Thus, there are some typical features in the individual style of B. Slutskii that are characteristic of poetfuturist V. Maiakovskii style. The montage principle is among these features. The goal of the work was to analyze the language means as a basis of creation montage in the poem of B. Slutskii «Dream». The study of the lexical and morphological level of this verse makes it possible to draw the conclusion that montage principle is realized mainly at this level. The most significant morphological features for creating montage in this lyric text are the verb grammatical categories of transitivity, tense and aspect. Juxtaposition of the verb with the other part of speech in the work neutralizes its lexical meaning. Due to this fact the lyric text acquires a profound effect.
- ДокументПОДТЕКСТ СТИХОТВОРЕНИЯ БОРИСА СЛУЦКОГО «БЕЛЫЕ РУКИ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Золотько, А. А.Данная статья посвящена исследованию лингвистических средств формирования подтекста в стихотворении Бориса Слуцкого "Белые руки". Исследование опирается на теоретические труды А. А. Потебни, А. Н. Веселовского и других ученых, посвятивших свои исследования интерпретации поэтического текста. В статье акцентируется внимание на морфологию стихотворения, изучение которого дает возможность глубже понять подтекст поэтического произведения. Годы творчества Бориса Слуцкого относятся к советскому периоду, в течение которого существовала строгая нравственная цензура, как в литературной, так и в повседневной среде. Из-за этого поэты были вынуждены скрывать истинный смысл своих произведений за маской аллегории. Несмотря на то, что Борис Слуцкий традиционно считается поэтом, чье творчество свободно от любовных мотивов, мы нашли некоторые доказательства того, что это суждение не совсем верно. Языковые элементы анализируемого текста, в их сочетании, создают основу для актуализации внутренней формы, которая расширяет круг референтов, создавая определенный подтекст произведения. В статье мы последовательно доказываем, что стихотворение содержит эротические коннотации связанные с женской сексуальностью. Ця стаття присвячена дослідженню лінгвістичних засобів формування підтексту у вірші Бориса Слуцького "Білі руки" Дослідження спирається на теоретичні праці А. А. Потебні, А. М. Веселовського та інших вчених, які присвятили дослідженню інтерпретації поетичного тексту. У статті акцентується на морфологію вірша, вивчення якого дає можливість глибше зрозуміти підтекст поетичного твору. Роки творчості Бориса Слуцького відносяться до радянського періоду, протягом якого існувала сувора моральна цензура, як у літературному, так і у повсякденному середовищі. Через це поети змушені були приховувати справжній зміст своїх творів за маскою алегорії. Незважаючи на те, що Борис Слуцький традиційно вважається поетом, чия творчість вільна від любовних мотивів, ми знайшли деякі докази того, що це судження не зовсім правильно. Мовні елементи аналізованого тексту, у тому поєднанні, створюють основу для актуалізації внутрішньої форми, яка розширює коло референтів, створюючи певний підтекст твору. У статті ми послідовно доводимо, що вірш містить еротичні конотації пов'язані з жіночою сексуальністю. This article is devoted to the study of the linguistic means of formation of subtext in the poem "White Hands" by Boris Slutsky. The study is based on the theoretical works of A.A. Potebnja, A.N. Veselovsky and other scholars, who devoted their researches to the interpretation of the poetic text. The article focuses attention on the morphological level of the poem, the study of which provides an opportunity for a deeper understanding of the subtext of the poetic work. The years of Boris Slutsky's work date back to the Soviet period, during which there was strict moral censorship, both in the literary and in the daily environment. Because of this, artists were forced to hide the true meaning of their works behind a mask of allegories. Despite the fact that Boris Slutsky is traditionally considered a poet whose work is free of love motifs, we found some evidence that this judgement is not entirely correct. The linguistic elements of the analyzed text, in their combination, create the basis for the actualization of the inner form, which expands the range of references, creating a certain subtext of the work. In the article, we successively prove that the poem contains erotic connotations connected with female sexuality.
- ДокументПРИЙОМИ МОРФОЛОГІЙНОЇ АКТУАЛІЗАЦІЇ У ЗБІРЦІ П. ТИЧИНИ «СОНЯШНІ КЛАРНЕТИ» (ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-15) Золотько, А. А.У публікації досліджено поетичну мову Павла Тичини. Проаналізовано першу редакцію збірки «Соняшні кларнети», де зберіглось авторське написання деяких слів і застосування пунктуаційних знаків. Виокремлено такі прийоми актуалізації морфологійних одиниць, як співпозиція і повтор прийменників. The publication examines the poetic language of Pavlo Tychyna. The first edition of the collection "Solar Clarinets" was analyzed, where the author's spelling of some words and the use of punctuation marks have been preserved. Such methods of actualization of morphological units as collocation and repetition of prepositions are singled out.
- ДокументІНДИВІДУАЛЬНО-МОВЛЕННЄВІ ЗАСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ «СВОБОДА» В ЛІРИЦІ Б. СЛУЦЬКОГО(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-06) Золотько, А. А.Метою статті є дослідження індивідуальних вербальних засобів творення поетичних повідомлень у віршах Бориса Слуцького, тематика і проблематика яких пов'язана з осмисленням різних проявів поняття "свобода" в житті людини. Оскільки поезія є сферою особливого функціонування одиниць національної мови, граматичні одиниці максимально реалізують свій експресивний потенціал саме в умовах поетичного тексту. В основу дослідження покладено методику, запропоновану O. Скоробогатовою, згідно з якою існує три способи актуалізації граматичних значень у поетичних текстах: зіставлення, атракція та селекція. У дослідженні було проаналізовано 40 поетичних творів, у яких присутнє ключове слово "свобода". Поетичні роздуми про свободу вербалізуються у віршах Бориса Слуцького через зіставлення поняття "свобода" з іншими поняттями дійсності (через порівняння і протиставлення), а також поєднання його в номінативних рядах з іншими поняттями. Було встановлено, що основним прийомом актуалізації граматичних значень у вибраних віршах є зіставлення, а також наведено випадки відбору граматичних одиниць. The aim of this article is to study the individual verbal means of creating poetic messages in the poems by Boris Slutskiy, the themes and problems of which are associated with the reflection on the various manifestations of the notion of «freedom» in human life. As poetry is the sphere of special functioning of units of national language, grammatical units fulfill their expressive potential to a maximum degree in the conditions of a poetic text. The study is based on the method proposed by O. Skorobohatova according to which there are three ways of actualisation of grammatical meanings in the poetic texts: juxtaposition, attraction and selection. A survey was made of 40 pieces of poetry, in which the key word «freedom» is present. Poetic reflections on freedom are verbalized in the poems of Boris Slutskiy by comparing the notion of «freedom» with other notions of reality (through comparisons and contrasts), as well as combining it in nominative rows with other notions. It was found that the main method of actualization of grammatical meanings in the selected poems is juxtaposition, as well as cases of selection of grammatical units are presented.