Перегляд за Автор "Дороніна, О. В."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументПідготовка педагогічного персоналу до надання освітніх послуг особам похилого віку в Австралії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Дороніна, О. В.У дисертації науково обґрунтовано теоретичні аспекти та досвід з підготовки педагогічного персоналу до надання освітніх послуг особам похилого віку в Австралії та визначено шляхи його творчого використання на теренах України. Проаналізовано систему формальної й неформальної освіти Австралії. Установлено, що у кожному із зазначених видів освіти передбачено можливості для осіб похилого віку, однак ця вікова категорія переважно обирає неформальну освіту. персоналу до надання освітніх послуг особам похилого віку в рамках формальної (освітні програми рівня магістра «Геронтологія Технологічного університету в Квінсленді та Університету Чарльза Стюарта, елективні курси, серед яких можна обрати дисципліну «Освітня геронтологія», «Сучасні питання геронтології», «Сучасні теорії Case Management», «Соціальна геронтологія» тощо) та неформальної освіти (педагогічні наради в рамках університетів третього віку; робота робочих груп університетів третього віку; індивідуальні бесіди із координаторами курсів; самоосвіта); визначено етапи розвитку підготовки педагогічного персоналу до надання освітніх послуг особам третього віку; охарактеризовано систему формальної та неформальної освіти Австралії та систему підготовки педагогічних кадрів у країні: представлено рівні вищої освіти відповідно до Австралійської рамки кваліфікації, моделі підготовки майбутніх педагогів, стандарти, яким мають відповідати освітньо-професійні програми для вчителів, уміння та зміст професійних знань вчителів-початківців, роль педагогічної практики для формування майбутніх спеціалістів; надано методичні рекомендації щодо творчого використання австралійського досвіду з питань підготовки педагогічного персоналу до надання освітніх послуг особам похилого віку в освітньому полі України. Уточнено зміст понять «формальна освіта», «неформальна освіта», «інформальна освіта». У науковий обіг введено нові факти, теоретичні ідеї та підходи до формування педагогів для надання освітніх послуг особам похилого віку, обґрунтовані теоретиками й практиками Австралії. Практичне значення дослідження полягає в тому, що систематизовані теоретичні ідеї й узагальнений практичний досвід формування педагогічного персоналу для надання освітніх послуг особам похилого віку в Австралії можна творчо використовувати в освітньому просторі України. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі розроблення програм педагогічних дисциплін («Педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Порівняльна педагогіка», «Історія педагогіки»), написання підручників, навчальних та навчально-методичних посібників. The dissertation scientifically substantiates the theoretical aspects and experience in training teachers to provide educational services to elderly people in Australia and identifies ways of how to creatively use it in Ukraine. Based on the comparison of views of Ukrainian and Australian teachers key concepts for research, including age, active aging, healthy aging are identified, the role of basic psychological theories (cognitivism, constructivism, behaviorism) in the education of the elderly are elucidated and the principles of active aging, approaches to the training of teaching staff to provide educational services to the elderly in the formal (educational programs of the master's degree in Gerontology, University of Queensland and Charles Stewart University, elective courses, among which you can choose the discipline "Educational Gerontology", "Modern Gerontology", "Modern theories of Case Management", "Social Gerontology", etc.) and non-formal education (pedagogical meetings within the universities of the third age; the work of working groups of universities of the third age; individual conversations with course coordinators; self-education) are discovered; stages of development of training of teaching staff to provide educational services to the elderly are identified; the system of formal and non-formal education in Australia and the system of teacher training in the country are described: the levels of higher education in accordance with the Australian Qualifications Framework, the model of future teachers, the standards to be met by teacher education programs, skills and content of professional teachers, the role of pedagogical practice for the formation of future professionals; methodical recommendations on the creative use of the Australian experience in training teachers to provide educational services to the elderly in the educational field of Ukraine are given. The meanings of the terms "formal education", "non-formal education", "informal education" are clarified. New facts, theoretical ideas and approaches to the formation of teachers for the provision of educational services to the elderly, based on theorists and practitioners of Australia, have been introduced into scientific circulation. The practical significance of the study is that systematized theoretical ideas and generalized practical experience in the formation of teaching staff to provide educational services to the elderly in Australia can be creatively used in the educational space of Ukraine. The results of the dissertation can be used in the process of developing programs of pedagogical disciplines ("Pedagogy", "Higher School Pedagogy", "Comparative Pedagogy", "History of Pedagogy"), writing textbooks and teaching aids.
- ДокументФеномен третього віку : термінологічні аспекти(Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2020) Дороніна, О. В.Стаття має на меті дослідити ґенезу поняття третього віку як феномену ХХ сторіччя та визначити важливість активного способу життя людей третього віку та його форми. У процесі написання статті використано такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз, узагальнення та ілюстративний метод. Наукова новизна роботи полягає у встановленні передумов до появи концепції третього віку та складанні портрету людини третього віку. У сучасному світі питання, пов’язані з демографічними процесами, є глобальними та не втрачають своєї актуальності. Люди похилого, або третього, віку є зростаючою демографічною групою. В умовах сьогодення, з’являється потреба в їхній адаптації до швидкоплинних потреб суспільства для того, щоб вони залишалися його активними учасниками. Визначається, що старіння є не тільки біологічним, а й соціальним процесом. Поява такої категорії як третій вік та була зумовлена критичним підходом до поділу віку за хронологічним критерієм та існуючих теорій відчуження людей похилого віку від суспільного життя. Автор вікової періодизації наголошує, що суб’єктивна оцінка свого віку є вирішальним чинником у активному старінні та зберіганні громадянської активності. Він вважає третій вік найважливішим періодом суб’єктивного віку.Визначаються існуючі проблеми, з якими можуть зіштовхнутися люди перед та після виходу на пенсію. На прикладі австралійської організації COTA, виділяються ключові моменти у всебічній підтримці людей похилого віку. Основоположні програми ООН та її спеціалізованих установ по відношенню до людей похилого віку наголошують на важливості включення питань старіння до національних програм розвитку країн. Акцентовано увагу на те, що університети третього віку є основною формою освіти людей третього віку та сприяють стимулюванню їх активності, суспільній інтеграції та поліпшенню якості життя. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що люди третього віку можуть сприяти покращенню стандартів життя в країні, принести користь державі на багатьох рівнях у подальшій перспективі, та приймати безпосередню участь у боротьбі з дискримінацією за віковою ознакою в усіх її формах. Статья имеет целью исследовать генезис понятия третьего возраста как феномена ХХ века и определить важность активного образа жизни людей третьего возраста и его формы. В процессе написания статьи использованы следующие общенаучные методы исследования, как анализ, обобщение и иллюстративный метод. Научная новизна работы заключается в установлении предпосылок к появлению концепции третьего возраста и составлении портрета человека третьего возраста. В современном мире вопросы, связанные с демографическими процессами, являются глобальными и не теряют своей актуальности. Пожилые, или третьего, возраста является растущей демографической группой. В условиях, появляется потребность в их адаптации к мимолетных потребностей общества для того, чтобы они оставались его активными участниками. Определяется, что старение является не только биологическим, но и социальным процессом. Появление такой категории как третий возраст и была обусловлена критическим подходом к разделению людей по хронологическому критерию и существующих теорий отчуждения пожилых людей от общественной жизни. Автор возрастной периодизации отмечает, что субъективная оценка своего возраста является решающим фактором в активном старении и хранении гражданской активности. Он считает третий возраст важнейшим периодом субъективного возраста. Определяются существующие проблемы, с которыми могут столкнуться люди до и после выхода на пенсию. На примере австралийской организации COTA, выделяются ключевые моменты во всесторонней поддержке пожилых людей. Основополагающие программы ООН и ее специализированных учреждений по отношению к старикам отмечают важность включения вопросов старения в национальные программы развития стран. Акцентировано внимание на то, что университеты третьего возраста является основной формой образования людей третьего возраста и способствуют стимулированию их активности, общественной интеграции и улучшению качества жизни. В результате проведенного исследования сделан вывод, что люди третьего возраста могут способствовать улучшению стандартов жизни в стране, принести пользу государству на многих уровнях в дальнейшей перспективе, и принимать непосредственное участие в борьбе с дискриминацией по возрастному признаку во всех ее формах. The article aims to explore the genesis of the concept of the third age as a phenomenon of the twentieth century and to determine the importance of an active lifestyle of the elderly and its form. In the process of writing the article, such general scientific research methods as analysis, generalization and illustrative method were used. The scientific novelty of the work lies in establishing the preconditions for the emergence of the concept of the third age and compiling a portrait of a third age person. In today's world, issues related to demographic processes are global and do not lose their relevance. Older people, or the elderly, are a growing demographic. In today's world, there is a need to adapt them to the fleeting needs of society in order for them to remain active participants. It is determined that aging is not only a biological but also a social process. The emergence of such a category as the third age and was due to a critical approach to the division of age by chronological criteria and existing theories of alienation of the elderly from public life. The author of age periodization emphasizes that the subjective assessment of one's age is a decisive factor in active aging and maintaining civic activity. He considers the third age to be the most important period of subjective age. Existing problems that people may face before and after retirement are identified. The example of the Australian organization COTA highlights key points in the comprehensive support of the elderly. The founding programs of the United Nations and its specialized agencies in relation to the elderly emphasize the importance of including aging in national development programs. Emphasis is placed on the fact that the universities of the third age are the main form of education for the elderly and promote their activity, social integration and improve the quality of life. The study concluded that the elderly can help improve living standards in the country, benefit the state at many levels in the future, and be directly involved in combating age discrimination in all its forms.