Перегляд за Автор "Бондарець, Д. І."

Зараз показано 1 - 5 з 5
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Моніторинг заселеності штучних гніздівель дуплогніздниками на території НПП "Гомільшанськи ліси"
    (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014-04) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    У статті показано зростання заселеності штучних гніздівель від 46 (1985) до 63% (середній показник за 2006 – 2013 роки) дрібними птахами-дуплогніздниками та Driomus nitedula й Hymenoptera на території НПП «Гомільшанські ліси». Різноманіття птахів при цьому зменшилося: перестали гніздитися в штучних гніздівлях Passer montanus та Jynx turguilla, проте з’явилася Parus caeruleus. Заселення штучних гніздівель мало нерівномірний характер, проте кожного року переважали Ficedula albicollis, які спочатку збільшували частку заселення від 41 (2006 рік) до 61% (2009) й зберігали її досить високою – 57 та 55% упродовж 2010 – 2011 роки. В статье показано возрастание заселенности искусственных гнездовий от 46 (1985) до 63% (средний показатель за 2006 – 2013 годы) мелкими птицами-дуплогнездниками Driomus nitedula и Hymenoptera на территории НПП «Гомольшанские леса». Разнообразие птиц при этом уменьшилось: перестали размножаться в искусственных гнездовьях Passer montanus и Jynx turguilla, появилась на гнездовании Parus caeruleus. Заселение искусственных гнездовий имеет неравномерный характер, однако каждый год преобладали Ficedula albicollis, которые сначала увеличивали долю заселенности от 41 (2006 год) до 61% (2009), сохраняя ее высокой – 57 и 55% в 2010 – 2011 годы. This article shows to high populations of artificial nesting from 46 (1985) to 63% (average for 2006 – 2013) hollow-nesting birds, small birds, Driomus nitedula and Hymenoptera in the territory of NNP «Gomolsha forests». Variety of birds at the same time decreased in numbers: ceased to reproduce in artificial nesting Passer montanus and Jynx turguilla, appeared on nesting Parus caeruleus. Population artificial nesting has been uneven, but every year dominated Ficedula albicollis, which initially increased the share of the population of 41 (2006) to 61% (2009), while maintaining its high – 57 and 55% in 2010, 2011. We recommend the use of artificial nests reception taking off and re-placing them within a radius of 500 – 800 m, which makes maximum use of collared flycatchers as natural niche and settle into new territory.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ І ЧИСЕЛЬНІСТЬ МОДЕЛЬНИХ ВИДІВ ПТАХІВ-ДУПЛОГНІЗДНИКІВ НА ТРАНСФОРМОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ
    (Львівський державний університет імені Івана Франка, 2015) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.
    Встановлено щільність гніздування (далі ЩГ) птахів-дуплогніздників на досліджуваних територіях. Найбільша ЩГ відмічається для синиці великої, синиці блакитної та мухоловки сірої в умовах Національного природного парку «Гомільшанські ліси» (далі НПП «ГЛ»): 70,4±9,8, 28,4±2,4 та 42,0±2,4 пар/км² відповідно; для мухоловки білошийої, повзика та вільшанки. ЩГ в умовах ур. «Вакалівщина» становить 87,0±5,4, 50,0±6,5 та 85,0±2,7 пар/км² відповідно. З’ясовано домінуючі види в ієрархічній структурі угруповань: велика і блакитна синиці в НПП «ГЛ» (Іd становить 1,13 та 1,26) і у лісопарку (Іd=1,71 та 1,56 відповідно). Найбільш відвідуваним горизонтом за системою Бялловича є другий міжпологовий біогеогоризонт (далі БГГ) (16% від сумарного бюджету часу). Видом-домінантом за активністю в кленово-липових дібровах є мухоловка білошия (23,32% часу). Найширші просторові ніші притаманні синиці великій, синиці блакитній і повзику (Bs=0,78; 0,60; 0,76 відповідно). Диференціація просторових ніш у мухоловки сірої та синиці блакитної спостерігається у горизонтальній структурі біогеоценозу, а не у вертикальній. Найбільш активною у кленово- липових дібровах є друга розмірна вагова ланка зоофагів (10,1–20,0 г). Установлена плотность гнездования (ПГ) птиц-дуплогнездников на исследуемых территориях. Наибольшая ПГ отмечается для большой и голубой синиц, серой мухоловки в условиях НПП «Гомольшанские леса» (70,4±9,8, 28,4±2,4 и 42,0±2,4 пар/км² соответственно), для мухоловки-белошейки, поползня и зарянки – в условиях ур. Вакаловщина, которая составляет 87,0±5,4; 50,0±6,5 и 85,0±2,7 пар/км² соответственно. Доминирующими видами в иерархической структуре группировок являются большая и голубая синицы в НПП «Гомольшанские леса» (Іd составляет 1,13 и 1,26) и в лесопарке (Іd=1,71 и 1,56 соответственно). Наиболее посещаемым горизонтом по системе Бялловича является второй межпологовый БГГ (16% от суммарного бюджета времени). Видом-доминантом по активности в кленово-липовых дубравах является мухоловка-белошейка (23,32% времени). Самые широкие пространственные ниши присущи большой и голубой синицам, поползню (Bs=0,78; 0,60; 0,76 соответственно). Дифференциация пространственных ниш у мухоловки серой и лазоревки наблюдается в горизонтальной структуре биогеоценоза, а не в вертикальной. Найдено, что наиболее активными в кленово-липовых дубравах являются представители зоофагов второй размерно-весовой ячейки (10,1–20,0 г). It was shown that the highest nesting density noted for great and blue tits, gray flycatchers under NNP «Homilshanski Forests» (70,4±9,8; 28,4±2,4 and 42,0±2,4 pairs/ km², respectively), for collared flycatcher, nuthatch and robins – under natural boundary Vakalovschina, which is 87,0±5,4; 50,0±6,5 and 85,0±2,7 pairs/km², respectively. The dominant species are great and blue tits in the NNP «Homilshanski forests» (Іd 1.13 and 1.26), and in the Forest Park (Іd=1.71 and 1.56, respectively). The most visited horizon in the system Byallovicha is the second threshold BGG (16% of the total time budget). The dominant species by activity in maple and linden oak forests is collared flycatcher (23,32% of the time). The subdominant species are robin (20,89%) and blue tit (19,97%). The most extensive spatial niches are great and blue tits, nuthatches (Bs=0,78; 0,60; 0,76 respectively). The differentiation of spatial niches of gray flycatcher and blue tits was observed in the horimaple-linden oak forests are the representatives zoophages of the second size and weight ofthe cell (10,1–20,0 g).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Розмір кладки та успішність розмноження синиці великої (Parus major) та блакитної (P. caeruleus) у парках м. Харків
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    Установлено середній розмір повної кладки синиці великої 8,9 ± 0,35 (n = 61) та синиці блакитної 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синиці великої більшу частину складають 10- (33,5%) та 9-яйцеві (16,7%) кладки. У синиці блакитної переважають 10-яйцеві (25,0%) кладки у Журавлівському гідропарку та 12-яйцеві (17,5%) – у парку імені М. Горького. Встановлено високу успішність розмноження у синиці великої (85,1%) та блакитної (84,0%). У середньому на одну пару синиці великої із гнізда злітає 5,1 ± 0,16 пташеняти, у синиці блакитної – 8,5 ± 0,38 пташеняти. Це свідчить про стабільність урбопопуляції. Протягом існування популяції у синиці великої виявлено залежність зменшення успішності розмноження: у Журавлівському гідропарку у рік розміщення штучних гніздівель із гнізд злетіло у середньому 6,7 ± 0,12 пташеняти на одну пару, упродовж чотирьох років ця величина зменшилась майже удвічі і становила 3,6 ± 0,15. У синиці блакитної такої залежності не виявлено. Найпродуктивнішими у синиці великої виявилися кладки третьої декади квітня (89,7%), що у середньому складає 8,9 ± 0,78 пташеняти на одну пару. Найуспішнішими є 10-яйцеві кладки, частка зльоту пташенят із яких становила 98,3%, що у середньому складає 9,8 ± 0,18 на одну пару. Установлено средний размер полной кладки синицы большой 8,9 ± 0,35 (n = 61) и синицы голубой 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синицы большой большую часть составляют 10- (33,5%) и 9-яйцевые (16,7%) кладки. У синицы голубой преобладают 10-яйцевые (25,0%) кладки в Журавлевском гидропарке и 12-яйцевые (17,5%) - в парке имени М. Горького. Установлена высокая успешность размножения у синицы большой (85,1%) и голубой (84,0%). В среднем на одну пару синицы большой из гнезда взлетает 5,1 ± 0,16 птенца, у синицы голубой - 8,5 ± 0,38 птенца. Это свидетельствует о стабильности урбопопуляции. На протяжении существования популяции у синицы большой выявлена зависимость уменьшения успешности размножения: в Журавлевском гидропарке в год размещения искусственных гнездовий из гнезд слетело в среднем 6,7 ± 0,12 птенца на одну пару, в течение четырех лет эта величина уменьшилась почти вдвое и составила 3 6 ± 0,15. У синицы голубой такой зависимости не обнаружено. Самыми большими у синицы оказались кладки третьей декады апреля (89,7%), что в среднем составляет 8,9 ± 0,78 птенца на одну пару. Наиболее успешными являются 10-яйцевые кладки, доля взлета птенцов из которых составляла 98,3%, что в среднем составляет 9,8 ± 0,18 на одну пару. The analysis of clutch size and breeding success of great tits and blue tits is conducted using 115 nests: 92 great tits and 23 blue tits. Nest boxes for small passerine birds were made in 2009–2013 and placed in the city parks in order to improve their ecological condition. Thus, the experimental plots were established in the Central park of culture and recreation named after M. Gorky in the number of 37 nest boxes in the area of about 5 ha; in the territory of Zhuravlevskiy hydropark in the amount of 30 units on two sites on each of 4 ha and 20 units on an area of 2 ha. 20 nest boxes were placed in the forest park along the central motorway of the city. All the nest boxes were placed by the group method (distance between nest boxes was about 10–15 m) at height to 3 m, and entrance diameter of 3 cm. The front wall in such nest boxes is taken out, thus facilitating their further verification carried out during the period from the first ten-day period of April till the second ten-day period of July up to ten times. It was shown that the average size of the full clutch for great tits amounted to 8.9 ± 0.35 (n = 61) and for blue tits 9.5 ± 0.33 (n = 12). The great tits has the largest proportion of 10 (33.5%) and 9 eggs (16.7%) in the clutch. For the blue tits the dominating figure was 10 egg (25.0%) in the clutch of Zhuravlevskiy hydropark and 12 eggs (17.5%) in the clutch in the Gorky park. We determined high success of reproduction for great tits (85.1%) and blue tits (84.0%). On average, per one pair of great tits and blue tits 5.1 ± 0.16 and 8.5 ± 0.38 chicks, respectively, flied the nests. The decreased parameter in breeding success during the existence of an artificial population of great tits was revealed. For example, in Zhuravlevskiy hydropark on average 6.7 ± 0.12 chicks per pair flied the nests during the year of placing the nest boxes. During four years, this value decreased almost by half and amounted to 3.6 ± 0.15 (P < 0.05). For blue tits this dependence was not found. The most productive clutches for great tits were clutches of the third ten-day period in April (89.7%), which on average amounted to 8,9 ± 0.78 chicks per pair. The most successful were ten egg clutches. Share of takeoff chicks amounted to 98.3%, which on average amounted to 9.8 ± 0,18 chicks per pair.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Терміни розмноження та розмір кладки у Parus major та P. caeruleus у Харківській та Сумській областях
    (Вісник Дніпропетровського університету імені Олеся Гончара, 2014) Бондарець, Д. І.; Чаплигіна, А. Б.
    Синиці починають нестися за умови стійкого переходу середньодобової температури через +4 ºС. У синиці великої та синиці блакитної в умовах НПП «Гомільшанські ліси» максимальна кількість розпочатих кладок (середній розмір 12,3 ± 1,50 та 12,8 ± 1,75 яйця відповідно) спостерігається за +15 ºС, зі зростанням якої розмір кладки поступово зменшується. Виявлено розмір повних кладок синиці великої (n = 164) та синиці блакитної (n=38) у Сумській та Харківській областях. У синиці великої він варіює від 5 до 15 яєць, що у середньому становить в умовах НПП «Гомільшанські ліси» (ділянка 1) 10,8 ± 1,93, в ур. Вакалівщина (ділянка 2) – 9,3 ± 2,33 та у НПП «Гетьманський» (ділянка 3) – 9,1 ± 2,28, а у синиці блакитної – від 5 до 15 яєць, що у середньому становить 11,4 ± 2,09 (1), 9,3 ± 2,81 (2) та 10,5 (3) відповідно. Встановлено розмір кладок для синиці великої та синиці блакитної, який зустрічається найчастіше на кожній ділянці. У синиці великої найбільшу частку складають 11-яйцеві кладки (10,9%) (1), 11-яйцеві кладки (12,7%) (2), 9- та 10-яйцеві кладки (по 3,0%) (3). У гніздах синиці блакитної найчастіше зустрічаються 12-яйцеві кладки (21,1%) (1), на ділянках 2 та 3 не виявлено розмір кладки, який би переважав. Найбільшу кількість кладок синиця велика розпочала у другій декаді квітня (n = 28) (1) та у першій декаді травня (n = 25) (2), а синиці блакитні приступили до відкладання яєць у третій декаді квітня (n = 17) (1), у першій (n = 2) та другій (n = 2) декадах травня (2). У НПП «Гетьманський» переважана кількість кладок синицею великою та синицею блакитною розпочата в третій декаді квітня. Синицы начинают нестись при устойчивом переходе среднесуточной температуры через + 4 ° С. В синицы большой и синицы голубой в условиях НПП «Гомольшанские леса» максимальное количество начатых кладок (средний размер 12,3 ± 1,50 и 12,8 ± 1,75 яйца соответственно) наблюдается при 15 ° с, с ростом которой размер кладки постепенно уменьшается. Выявлено размер полных кладок синицы большой (n = 164) и синицы голубой (n = 38) в Сумской и Харьковской областях. В синицы большой он варьирует от 5 до 15 яиц, в среднем составляет в условиях НПП «Гомольшанские леса» (участок 1) 10,8 ± 1,93, в ур. Вакаловщина (участок 2) 9,3 ± 2,33 и в НПП «Гетманский» (участок 3) - 9,1 ± 2,28, а в синицы голубой - от 5 до 15 яиц, в среднем составляет 11,4 ± 2,09 (1), 9,3 ± 2,81 (2) и 10,5 (3) соответственно. Установлен размер кладок для синицы большой и синицы голубой, который встречается чаще всего на каждом участке. В синицы большой наибольшую долю составляют 11-яйцевые кладки (10,9%) (1), 11-яйцевые кладки (12,7%) (2), 9 и 10-яйцевые кладки (по 3,0%) (3). В гнездах синицы голубой чаще всего встречаются 12-яйцевые кладки (21,1%) (1) на участках 2 и 3 не обнаружено размер кладки, который бы преобладал. Наибольшее количество кладок синица большая начала во второй декаде апреля (n = 28) (1) и в первой декаде мая (n = 25) (2), а синицы голубые приступили к откладыванию яиц в третьей декаде {{1 }} апреля (n = 17) (1), в первой (n = 2) и второй (n = 2) декадах мая (2). В НПП «Гетманский» преобладание количество кладок синицей большой и синицей голубой начато в третьей декаде апреля. Under our supervision were on average 450 artificial nesting in different years. Studies were conducted in 2006–2014 in the conditions of oak forest in national natural park “Homilshanski forests” (Kharkiv region) (49°38' north latitude, 36°18' east longitude), pine forests in National natural park “Hetmansky” (50°22' north latitude, 35°01' east longitude) and broadleaf forest natural boundary Vakalivschyna (Sumy region) (51°01' north latitude, 34°55' east longitude). We investigated 164 layings of great tits and 38 laying of blue tits. Terms of breeding of birds were determined by the date of laying of the first egg. It was found that tits began to lay eggs at steady transition of the average daily temperature over +4 ºC. Maximum amount of started layings was observed in great tits and blue tits in the conditions of the national natural park “Homilshanski forests” (average size – 12.3 ± 1.50 and 12.8 ± 1.75 eggs, respectively) at +15 ºC, with the size of laying gradually decreasing with higher temperatures. Sizes of full layings in great tits (n = 164) and blue tits (n = 38) in Sumy and Kharkiv regions were found. With regard to the great tit, it varies from 5 to 15 eggs being on average 10.8 ± 1.93 in the conditions of NNP “Homilshanski forests”,at natural boundary Vakalivschyna – 9.3 ± 2.33 and at NNP “Hetmansky” – 9.1 ± 2.28, while for blue tits it is equal to 5–15 eggs, i.e. 11.4 ± 2.09 on average in the conditions of NNP “Homilshanski forests”, at natural boundary Vakalivschyna – 9.3 ± 2.81 and at NNP “Hetmansky” – 10.5. Size of laying for great tits and blue tits, which prevails for each territory, has been established. The largest sizes for great tits are: 11-egg laying (10.9%) in the conditions of NNP “Homilshanski forests”, 11-egg laying (12.7%) dominating at the natural boundary Vakalivschyna and 9- and 10-egg laying (by 3.0%) at NNP “Hetmansky”. 12-egg laying (21.0%) was often found in the nests of blue tits in conditions of NNP “Homilshanski forests”, size of laying which would be dominating in blue tits at the natural boudary Vakalivschyna and NNP “Hetmansky” was not found. The largest number of laying by great tits was started at NNP “Homilshanski forests” in the second decade of April (n = 28), at natural boundary Vakalivschyna – in early May (n = 25), while blue tits started laying eggs at NNP “Homilshanski forests” in the third decade of April (n = 17), at natural boundary Vakalivschyna – in the first (n = 2) and second (n = 2) week in May. Overwhelming number of layings were started by great tits and blue tits at NNP “Hetmansky” in the third week of April.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Членистоногі у трофоценотичній структурі консорцій мухоловки білошийої в умовах лісових біогеоценозів Північно-Східної України
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Чаплигіна, А. Б.; Грамма, В. Н.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    Досліджено кормовий раціон пташенят і склад нідиколів (мешканців гнізд) мухоловки білошийої (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)), завдяки чому проаналізовано аутекологічні особливості птахів та їх специфічну кормову поведінку. Матеріали зібрано у травні – липні 2009–2014 рр. на території Північно-Східної України. Розглянуто функціонування трофоценотичної структури біогеоценозу за участі мухоловки білошийої як гетеротрофного ядра великого автотрофного угрупування. Описано топічні та трофічні зв’язки мухоловки з деревною рослинністю та комахами-фітофагами (листоїди, цикадки, вусачі). У кормовому раціоні пташенят мухоловки переважають представники надкласу Hexapoda (83%): Lepidoptera – 16 родин (24%), Hymenoptera – 12 родин (23%) та Coleoptera – 40 родин (16%). Охарактеризовано трофічні групи членистоногих у консорції мухоловок: фітофаги – 33%, зоофаги – 45%, паразити, кровососи, сапрофаги – 16%, некрофаги – 4%, копрофаги, кератофаги. Проаналізовано фауну членистоногих гнізд мухоловки білошийої. Гнізда птахів як гетеротрофний консорцій – місце існування безхребетних 293 таксонів, які належать до членистоногих (надкласу Hexapoda, класів Arachnida, Malacostraca та надкласу Мyriароda), інколи молюски. У трофоценотичній структурі населення гнізд мухоловки білошийої переважають представники Hexapoda (278 видів), де перше місце посідають зоофаги 127 видів, включаючи паразитів, а також таких гематофагів як Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera. На другому місці фітофаги (78 видів), сапрофаги та детритофаги (48 видів), некрофаги (27 видів). Виявлено постійні ектопаразитичні види мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровосисні личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризованы экологические особенности нидиколов, установлены их консортивные связи. Исследован кормовой рацион птенцов и состав нидиколов (жителей гнезд) мухоловки-белошейки (Ficedula albicollis (Temminck 1815)), благодаря чему проанализированы аутэкологические особенности птиц и их специфическое кормовое поведение. Материалы собраны в мае - июле 2009-2014 гг. на территории Северо-Восточной Украины. Рассмотрено функционирование трофоценотичной структуры биогеоценоза с участием мухоловки-белошейки как гетеротрофного ядра большой автотрофной группировки. Описаны топические и трофические связи мухоловки с древесной растительностью и насекомыми-фитофагами (листоеды, цикадки, усачи). В кормовом рационе птенцов мухоловки преобладают представители сверхкласса Hexapoda (83%): Lepidoptera - 16 семей (24%), Hymenoptera - 12 семей (23%) и Coleoptera - 40 семей (16%) . Охарактеризованы трофические группы членистоногих в консорции мухоловок: фитофаги - 33%, зоофаги - 45%, паразиты, кровососы, сапрофаги - 16%, некрофаги - 4%, копрофаги, кератофаги. Проанализирована фауна членистоногих гнезд мухоловки-белошейки. Гнезда птиц как гетеротрофный консорций - обитание беспозвоночных 293 таксонов, которые относятся к членистоногим (сверхкласса Hexapoda, классов Arachnida, Malacostraca и сверхкласса Мyriароda), иногда моллюски. В трофоценотичной структуре населения гнезд мухоловки-белошейки преобладают представители Hexapoda (278 видов), где первое место занимают зоофаги 127 видов, включая паразитов, а также такие гематофаги, как Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae Aphaniptera. На втором месте — фитофаги (78 видов), сапрофаги и детритофаги (48 видов), некрофаги (27 видов). Выявлены постоянные эктопаразитические виды мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровососущие личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризованы экологические особенности нидиколов, установлены их консортивные связи. The study is based on taxonomic and quantitative analysis of feed ration of nestlings and structure of nidikolas of collared flycatcher (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)). Ecological features and consortium relations of flycatchers and their specific feeding behavior were analyzed. Materials were collected in May – July 2009–2014 on the transformed territories of North-Eastern Ukraine. Functioning of trophic structure of biogeocenosis with the participation of flycatcher as a heterotrophic core of big autotrophic group was studied. Spatial and trophic relations of flycatcher with the woody vegetation and insect-phytophages (leaf beetles, leafhoppers, and barbels) have been described. In the feed ration of flycatcher nestlings the prevalence is given to representatives of Hexapoda (83%), including Lepidoptera (16 families, 24%), Hymenoptera (12 families, 23%) and Coleoptera (40 families, 15%). We characterize trophic groups of arthropods in the consortium of flycatchers: phytophages (33%), zoophages (45%), parasites, bloodsuckers, saprophages (16%), necrophages (4%), copro phages, keratophages. Fauna of arthropods of collared flycatcher nests was analyzed. Nests of birds as a heterotrophic consortium is the habitat of invertebrates with 293 taxons belonging to the Hexapoda, Arachnida, Malacostraca and Myriaroda, sometimes Mollusca. In the trophic structure of the population of flycatcher the representatives of Hexapoda dominate (278 species), where the first place is given to zoophages (127 species, 45%), including parasites (Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera). The second are phytophages (78 species, 28%), the third – decomposers (75 species, 27%), and the last presenting detritivores (48 species, 18%) and necrophages (27 species, 10%). Constant ectoparasitic species of flycatchers are Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Ecological features of nidikolas and their consortial relationships have been studied.