Кафедра початкової і професійної освіти
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра початкової і професійної освіти за Автор "Dovzhenko, T."
Зараз показано 1 - 8 з 8
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументCHALLENGES AND PERSPECTIVES IN TRAINING TEACHERS FOR ELEMENTARY SCHOOL NON- FORMAL EDUCATION IN CONTEMPORARY CHINA(Rēzeknes Tehnoloģiju akadēmija, 2024-05-24) Wu, Yanlin; Dovzhenko, T.; Mkrtichian, O.China has seen significant changes in its educational landscape recently, with a growing focus on holistic education for primary school students. Alongside formal schooling, non-formal education has become increasingly important, seen as a vital supplement to traditional classroom learning. However, the Chinese government perceives the widespread enthusiasm among parents for non-formal education as a negative trend, hindering positive qualitative changes in formal education. There are concerns about the lack of control, particularly regarding ideological influence, educator training, and service quality within the non-formal education sector, which also involves substantial financial investment. This article, drawing from publicly available sources, assesses the current state of China's non-formal education sector and examines the measures undertaken by the government in the past five years to enhance the quality of educational services. Additionally, it explores the future prospects of non-formal education in China within the context of policies aimed at reducing student burdens and improving educational service quality. The focus of the study is on primary and elementary school students, as this age group constitutes the primary target audience for non-formal educational opportunities in modern China. Останнім часом у Китаї відбулися значні зміни в освітньому середовищі, дедалі більше уваги приділяється цілісній освіті для учнів початкової школи. Поряд з формальним навчанням все більшого значення набуває неформальна освіта, яка розглядається як важливий додаток до традиційного навчання в класі. Однак уряд Китаю сприймає поширений серед батьків ентузіазм щодо неформальної освіти як негативну тенденцію, що перешкоджає позитивним якісним змінам у формальній освіті. Є занепокоєння щодо відсутності контролю, зокрема щодо ідеологічного впливу, підготовки педагогів та якості послуг у секторі неформальної освіти, що також передбачає значні фінансові інвестиції. У цій статті, опираючись на загальнодоступні джерела, оцінюється поточний стан сектору неформальної освіти в Китаї та розглядаються заходи, вжиті урядом за останні п’ять років для підвищення якості освітніх послуг. Крім того, він досліджує майбутні перспективи неформальної освіти в Китаї в контексті політики, спрямованої на зменшення навантаження на студентів і покращення якості освітніх послуг. Основна увага дослідження зосереджена на учнях початкової та початкової школи, оскільки ця вікова група є основною цільовою аудиторією для можливостей неформальної освіти в сучасному Китаї.
- ДокументINCLUSIVE EDUCATION IMPLEMENTATION: THE EXPERIENCE OF THE FACULTY OF PRIMARY EDUCATION(H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2022) Dovzhenko, T.Considering the current reality, there are new requirements for the organization of the educational process in higher education institutions of Ukraine. Thus, the problems and ways of the implementation of inclusive education for students with special educational needs are becoming increasingly important. The purpose of the study is to substantiate theoretically the problems and ways of implementing inclusive education in Ukraine based on the experience of the Faculty of Primary Education of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Methodology. A retrospective analysis of the development of inclusive higher education in Ukraine has been used; it has been found that it is necessary to organize an inclusive environment and implement training for students with special educational needs in higher education institutions. The study was based on the Convention on the Rights of Persons with Disabilities, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 10, 2019 № 635 “On approval of the Procedure for the organization of inclusive education in higher education institutions”, educational programs on 013 Primary Education, and scientific and pedagogical works on conceptual approaches to the implementation of inclusive education; organization of training of persons with special educational needs; principles and functions of inclusive education, which indicated the need for inclusive education in higher education institutions. Results. The essence of the concept "inclusive education" has been defined. Problems of higher education of people with special needs have been described. The system of education of students with special needs has been determined. It is noted that art HUB for students and university teachers with special educational needs in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University has been opened. It has been determined that there are elective subjects “Fundamentals of inclusive education” (for the 3rd year students) and “Features of working with an inclusive child” (for the 4th year students) in the educational program “Primary Education” at the Faculty of Primary Education of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The educational program "Primary education with methods of special education" for applicants for the first (bachelor's) level of higher education has been described. The examples of students’ working with an inclusive child are described. Conclusions. The process of successful integration of people with special needs in a higher education institution requires a systematic solution of many tasks. Creating an environment accessible to people with special needs is becoming an unconditional requirement for the development of higher education institutions and significantly affects the competitiveness of a modern IHE. Реалії сьогодення диктують нові вимоги до організації освітнього процесу в закладах вищої освіти України. З огляду на це проблеми і шляхи реалізації інклюзивного навчання для студентів, що мають особливі освітні потреби, набувають дедалі більшої актуальності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати проблеми і шляхи реалізації інклюзивного навчання, спираючись на досвід факультету початкового навчання ХНПУ Г. С. Сковороди. Методологія. Було використано ретроспективний аналіз розвитку вищої інклюзивної освіти в Україні; з’ясовано, що у закладах вищої освіти необхідною є організація інклюзивного середовища та реалізація навчання студентів, що мають особливі освітні проблеми. Матеріалом дослідження стали Конвенція про права осіб з інвалідністю, Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 635 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти», освітні програми зі спеціальності 013 Початкова освіта, а також науковопедагогічні праці щодо концептуальних підходів до впровадження інклюзивної освіти у ЗВО; організації навчання осіб з особливими освітніми потребами; принципів та функцій інклюзивної освіти, що вказують на необхідність організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти. Результати. Визначено сутність понять «інклюзивна освіта». Охарактеризовано проблеми вищої освіти осіб з особливими потребами. Визначено систему навчання студентів з особливими потребами. Зазначено, що у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди відкрито художньо-мистецький ХАБ для здобувачів освіти та викладачів університету з особливими освітніми потребами. Визначено, що на факультеті початкового навчання ХНПУ імені Г. С. Сковороди у складі освітньої програми «Початкова освіта» є вибіркові дисципліни «Основи інклюзивної освіти» (для студентів 3 курсу) та «Особливості роботи з інклюзивною дитиною» (для студентів 4 курсу). Охарактеризовано освітню програму «Початкова освіта з методиками спеціальної освіти» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Надано приклади залучення студентів до роботи з інклюзивною дитиною. Висновки. Процес успішної інтеграції осіб з особливими потребами в закладі вищої освіти вимагає системного вирішення багатьох завдань. Створення середовища, доступного для осіб з особливими потребами, стає безумовною вимогою до розвитку закладів вищої освіти та істотно впливає на конкурентоспроможність сучасного ЗВО.
- ДокументProject Learning as a Means of Development of Schoolchildren’s Cognitive Activity in Waldorf School(Asian Exercise and Sport Science Journal (AESA), 2020) Dovzhenko, T.; Ionova, O.; Kirychenko, S.; Luparenko, S.The article depicts the problem of project learning (types of projects, specific features and results of project learning) in Waldorf school as one of the schools, which are aimed at formation of creative, active, initiative and independent person who is able and willing to learn lifelong. The purpose of this article is to reveal project learning as a means of development of schoolchildren’s cognitive activity in Waldorf school. A complex of methods has been used for this study, namely: theoretical methods (analysis and synthesis of scientific, educational and methodical literature for comparison of different views on the researched problem, definition of conceptual and categorical apparatus) and empirical methods (questionnaire, survey, observation, conversation, dialogue, study of the results of educational activities of schoolchildren to identify the level of development of their cognitive activity). The aim of project learning in Waldorf school is to form various general and special skills and abilities. The tasks of project learning in Waldorf school are: to create preconditions for the mental development of schoolchildren; to form basic habits; to strengthen schoolchildren’s will and confidence in their abilities; to develop schoolchildren’s independence in learning; to promote the development of creative abilities and imagination of schoolchildren; to awaken schoolchildren’s active interest in learning and a sense of responsibility; to maintain schoolchildren’s desire and create the conditions for lifelong learning; to develop communication skills, etc. Project learning in Waldorf school involves keeping schoolchildren’s workbooks “by epoch”, conducting schoolchildren’s own research on various topics (often socially significant) and creation of game situations in the study of theoretical subjects and playing life situations. Project learning in Waldorf school enables schoolchildren to test themselves in various activities and contributes to the formation of practical skills, development of individuality, hard working, purposefulness and initiative, attention, memory and will. У статті висвітлено проблему проєктного навчання (типи проєктів, специфічні особливості та результати проєктного навчання) у вальдорфській школі як одній із шкіл, спрямованих на формування творчої, активної, ініціативної та незалежної людини, здатної та бажаючої вчитися протягом усього життя. Мета цієї статті - розкрити проєктне навчання як засіб розвитку пізнавальної діяльності школярів у вальдорфській школі. Для цього дослідження було використано комплекс методів, а саме: теоретичні методи (аналіз та синтез наукової, навчальної та методичної літератури для порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату) та емпіричні методи (анкетування, опитування , спостереження, бесіда, діалог, вивчення результатів навчальної діяльності школярів для виявлення рівня розвитку їх пізнавальної діяльності). Метою проєктного навчання у вальдорфській школі є формування різноманітних загальних та спеціальних умінь та навичок. Завданнями проєктного навчання у вальдорфській школі є: створення передумов для психічного розвитку школярів; формувати основні звички; зміцнити волю школярів та впевненість у своїх силах; розвивати самостійність школярів у навчанні; сприяти розвитку творчих здібностей та уяви школярів; пробудити в школярів активний інтерес до навчання та почуття відповідальності; підтримувати бажання школярів та створювати умови для навчання впродовж життя; розвивати навички спілкування тощо. Навчання за проєктом у вальдорфській школі передбачає ведення робочих зошитів школярів «за епохою», проведення власних досліджень школярів з різних тем (часто соціально значущих) та створення ігрових ситуацій при вивченні теоретичних предметів та ігрових життєвих ситуацій. Проєктне навчання у вальдорфській школі дозволяє школярам перевірити себе в різних видах діяльності та сприяє формуванню практичних навичок, розвитку індивідуальності, працьовитості, цілеспрямованості та ініціативи, уваги, пам’яті та волі. В статье освещена проблема проектного обучения (типы проектов, специфические особенности и результаты проектного обучения) в вальдорфской школе как одной из школ, направленных на формирование творческой, активной, инициативной и независимого человека, способного и желающего учиться в течение всей жизни. Цель этой статьи - раскрыть проектное обучение как средство развития познавательной деятельности школьников в вальдорфской школе. Для этого исследования был использован комплекс методов, а именно: теоретические методы (анализ и синтез научной, учебной и методической литературы для сравнения различных взглядов на исследуемую проблему, определение понятийно-категориального аппарата) и эмпирические методы (анкетирование, опросы, наблюдение, беседа, диалог , изучение результатов учебной деятельности школьников для выявления уровня развития их познавательной деятельности). Целью проектного обучения в вальдорфской школе является формирование различных общих и специальных умений и навыков. Задачами проектного обучения в вальдорфской школе являются: создание предпосылок для психического развития школьников; формировать основные привычки; укрепить волю школьников и уверенность в своих силах; развивать самостоятельность школьников в обучении; способствовать развитию творческих способностей и воображения школьников; пробудить у школьников активный интерес к обучению и чувство ответственности; поддерживать желание школьников и создавать условия для обучения в течение жизни; развивать навыки общения и тому подобное. Обучение по проекту в вальдорфской школе предполагает ведение рабочих тетрадей школьников «за эпохой», проведение собственных исследований школьников по различным темам (часто социально значимых) и создание игровых ситуаций при изучении теоретических предметов и игровых жизненных ситуаций. Проектное обучение в вальдорфской школе позволяет школьникам проверить себя в различных видах деятельности и способствует формированию практических навыков, развития индивидуальности, трудолюбия, целеустремленности и инициативы, внимания, памяти и воли.
- ДокументROLE OF THE COMPETENCY-BASED APPROACH IN THE PROCESS OF FUTURE ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS’ PROFESSIONAL GROWTH(Premier Publishing, 2019) Dovzhenko, T.; Nebytova, I.The article considers the role of the competency-based approach in the process of future elementary school teachers’ professional growth. On the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature, the essence of the concepts of "competence", "competency", "competency-based approach" has been determined. The views of well-known scholars on the competency-based approach introduction in the educational process have been noted. The features of the competency-based approach in the professional training of future specialists have been analyzed and summarized. Based on scholars’ scientific achievements, the role of the competency-based approach in the process of future elementary school teachers’ professional growth has been determined and theoretically substantiated. It has been proved that the relevance of this research is to study in detail the influence of the competency-based approach on the process of future elementary school teachers’ professional growth, since this approach is the key to the successful professional growth of future teachers and their formation as highly educated and competitive specialists. У статті розглянуто роль компетентнісного підходу у професійному зростанні майбутніх вчителів початкових класів. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури складено сутність понять "компетентність", "компетентнісний підхід". Відзначено погляди відомих науковців щодо впровадження підходу, орієнтованого на компетентності, у навчальний процес. Проаналізовано та узагальнено особливості компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутніх фахівців. На основі наукових досягнень науковців визначено та теоретично обґрунтовано роль компетентнісного підходу в процесі професійного зростання майбутніх вчителів початкової школи. Доведено, що актуальність цього дослідження полягає у детальному вивченні впливу компетентнісного підходу на процес професійного зростання майбутніх учителів початкових класів, оскільки цей підхід є запорукою успішного професійного зростання майбутніх учителів та їх формування як високоосвічених і конкурентоспроможних фахівців. статье рассмотрена роль компетентностного подхода в профессиональном росте будущих учителей начальных классов. На основе анализа психолого-педагогической литературы составлен сущность понятий "компетентность", "компетентностный подход". Отмечены взгляды известных ученых по внедрению подхода, ориентированного на компетентности, в учебный процесс. Проанализированы и обобщены особенности компетентностного подхода в профессиональной подготовке будущих специалистов. На основе научных достижений ученых определены и теоретически обоснованы роль компетентностного подхода в процессе профессионального роста будущих учителей начальной школы. Доказано, что актуальность данного исследования заключается в детальном изучении влияния компетентностного подхода на процесс профессионального роста будущих учителей начальных классов, поскольку этот подход является залогом успешного профессионального роста будущих учителей и их формирование как высокообразованных и конкурентоспособных специалистов.
- ДокументSome issues of teacher professional development in the cientific and pedagogical project “Intellect of Ukraine” under russian aggression(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Gavrysh, I.; Dovzhenko, T.; Shyshenko, V.The article summarizes the experience of solving one of the most pressing problems of continuing teacher education under martial law — increasing teachers’ readiness to develop students’ ability to learn within the framework of the scientific and pedagogical project “Intellect of Ukraine.” The results of the survey of 4752 teachers of the “Intellect of Ukraine” project classes (April 2022 and 2023) clearly show that there is a contradiction between the significant increase in the share of independent work in the students’ learning load under martial law and the insufficient training of Ukrainian teachers to use effective technologies for developing students’ ability to learn as a key competence. It is substantiated that the module “Technology of formation of the key competence of learning skills as a priority area for the implementation of the competence-based approach in education in wartime and post-war times” should be included in the educational program of the annual in-service training courses for teachers of the project classes “Intellect of Ukraine” (30 hours). The content of the module includes the following topics: the relevance of the problem under consideration, normative, theoretical and methodological as well as practical issues of its solution. It is proved that it is expedient to prepare teachers for the implementation of a systemic model of mastering students’ ability to learn, which organically combines the subject and thematic, interdisciplinary and educational models. In 1 – 11th grade project classes of “Intellect of Ukraine”, this key competence is developed during the study of subjects in all educational areas (the interdisciplinary model), morning meetings and communication lessons (the educational model), as well as during the study of the discipline “Studying Together” (the subject and thematic model). The systemic component of this model is the subject “Studying Together”, which is a part of the curriculum of 1–9 project classes “Intellect of Ukraine” and is an integral part of the curriculum. It is concluded that mastering by teachers of the technology of forming the ability to learn, which is based on a systemic model and aimed at developing students’ motivation for learning and cognitive activity, the desire for lifelong learning, the formation of rational reading skills, the ability to apply behavioural models based on moral values and positive thinking, will help to improve the quality of general secondary education in the conditions of war and the post-war period. Узагальнено досвід розв’язання однієї з найактуальніших проблем безперервної педагогічної освіти в умовах воєнного стану — підвищення готовності вчителів до формування у дітей уміння вчитися у рамках науково-педагогічного проєкту «Інтелект України». На основі аналізу результатів анкетування 4752 вчителів проєктних класів «Інтелект України» (квітень 2022 р. та 2023 р.) виявлено уперечність між значним збільшенням частки самостійної роботи в навчальному навантаженні учнів в умовах воєнного стану та недостатньою підготовкою українських учителів до використання ефективних технологій формування у здобувачів освіти уміння вчитися як ключової компетентності. Обґрунтовано доцільність включення до освітньої програми щорічних курсів підвищення кваліфікації вчителів проєктних класів «Інтелект України» (30 годин) модуля «Технологія формування ключової компетентності уміння вчитися як пріоритетний напрям реалізації компетентнісного підходу в освіті в умовах воєнного та післявоєнного періодів». Зміст навчального модуля охоплює питання актуальності проблеми, нормативні, теоретико-методологічні та практичні аспекти її вирішення. Доведено доцільність підготовки вчителів до реалізації системної моделі опанування учнями умінням вчитися, яка органічно поєднує предметно-тематичну, міжпредметну та виховну моделі. У 1 – 11-х проєктних класах «Інтелект України» формування цієї ключової компетентності здійснюється під час вивчення навчальних предметів усіх освітніх галузей (міжпредметна модель), проведення ранкових зустрічей і годин спілкування (виховна модель), а також під час вивчення дисципліни «Навчаємося разом» (предметно-тематична модель). Системотворним компонентом цієї моделі є предмет «Навчаємося разом», який входить до інваріантної частини навчальних планів 1 – 9 проєктних класів «Інтелект України». Зроблено висновок, що опанування вчителями технології формування уміння вчитися, яка базується на системній моделі та спрямована на розвиток у учнів мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, прагнення до освіти впродовж життя, формування навичок раціонального читання, здатності застосовувати моделі поведінки, орієнтовані на моральні цінності та позитивне мислення, сприятиме підвищенню якості загальної середньої освіти в умовах війни та післявоєнного періоду.
- ДокументTheoretical aspects of the development of future primary school teachers’ creativity in the process of professional training(European institute of further education, 2023) Dovzhenko, T.; Nebytova, I.; Shyshenko, V.The article deals with theoretical aspects of the development of future primary school teachers’ creativity in the process of professional training: the development of future primary school teachers’ creativity as a psychological and pedagogical problem has been characterized, the features of professional training for the development of future primary school teachers’ creativity have been revealed. During the work on the article such methods of pedagogical research as analysis of philosophical, psychological and pedagogical literature, study and generalization of the topical pedagogical experience and scientific and methodological literature on the problem of the research, hypothesis, pedagogical modeling have been used. In the future, we are planning to organize experimental work on the verification of certain pedagogical conditions. У статті розглянуто теоретичні аспекти розвитку креативності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки: схарактеризовано розвиток креативності майбутніх учителів початкових класів як психолого-педагогічну проблему, розкрито особливості професійної підготовки до розвитку креативності майбутніх учителів початкових класів. Під час роботи над статтею використано такі методи педагогічного дослідження, як аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, вивчення та узагальнення актуального педагогічного досвіду та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, висунення гіпотези, педагогічне моделювання. У подальшому планується організація дослідно-експериментальної роботи з перевірки визначених педагогічних умов.
- ДокументTheory and Practice of Future Teacher’s Training for Work in New Ukrainian School(OKTAN PRINT s.r.o., 2020) Andriievska, V.; Baidala, V.; Balatsynova, A.; Bashkir, O.; Bilousova, L.; Borysenko, N.; Boychuk, Y.; Burlachenko, N.; Byhar, A.; Chernovol-Tkachenko, R.; Danylyuk, S.; Kramska, Z.; Krapivnyk, G.; Kravets, V.; Kryshchuk, B.; Kupina, I.; Kuzmina, O.; Lebedyk, L.; Lebid, O.; Loiik, H.; Luparenko, S.; Pisotska, M.; Malykhina, E.; Marionda, I.; Marmaza, O.; Martyniuk, A.; Masiuk, O.; Meshko, H.; Meshko, O.; Mohammad Ameri, S.; Naboka, O.; Nahachevska, Z.; Pits, I.; Nebytova, I.; Ostrovska, N.; Рartola, V.; Peklina, G.; Peretyaha, L.; Petryshyn, L.; Pinskiy, O.; Plis, V.; Popova, O.; Prokop, I.; Prokopenko, A.; Prokopenko, I.; Prokopenko, I.; Pylypiv, O.; Radziievska, O.; Sultanova, N.; Rohalska-Yablonskaa, I.; Romanyshyna, O.; Rybalko, L.; Sapozhnikov, V.; Sapozhnikova, D.; Savchenko, S.; Semenovych, K.; Shcheblykina, T.; Shpak, V.; Shyshenko, V.; Syvokhop, E.; Sivak, N.; Skhirta, M.; Smolуanyuk, N.; Sobchenko, T.; Starikova, L.; Stepanenko, V.; Strelnikov, V.; Temchenko, O.; Tkachenko, L.; Tkachov, A.; Tkachov, S.; Tkachova, N.; Tokarieva, A.; Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Domina, V.; Turishcheva, L.; Tytarenko, L.; Ushmarova, V.; Volkova, N.; Vorozhbit-Horbatiuk, V.; Yepikhina, M.; Yermakova, T.; Yershova-Babenko, I.; Yesman, I.; Yurkiv, Y.; Dorozhko, I.; Zelenska, L.; Zhadko, O.; Zhelanova, V.; Zhukov, V.; Zhyrska, H.; Zolotukhina, S.; Zozulia, K.; Dovzhenko, T.; Dzhezheley, O.; Dzhus, O.; Emets, A.; Fentsуk, O.; Filatova, L.; Fomina, L.; Gepenko, L.; Gerasimova, N.; Gerasymova, I.; Grechanyk, О.; Grygorash, V.; Guzenko, N.; Havrysh, I.; Horovenko, O.; Ionova, O.; Kabatska, O.; Kabus, N.; Kalina, K.; Kaplun, S.; Karaman, O.; Karpova, M.; Kazachiner, O.; Kazakova, N.; Khlebnikova, T.; Kikinezhdi, O.; Kin, O.; Kiz, O.; Kniaz, H.; Korinna, H.; Koroliova, L.; Kovalenko, O.; Kovalenko, V.The monograph is dedicated to substantiation of future teacher’s training for work in New Ukrainian school, which is an important problem of reforms in modern education in Ukraine. The study of the authors presents the theory, methods and generalized experience in teacher’s training on a new basis. The authors have generalized the new approaches to teacher’s training, ways, conditions and methods of introduction of them into practice of higher pedagogical education. They have revealed the new concepts, which are important for updating the content and methods of future teacher’s training, the new and improved methods of organizing the educational process on a new basis. The new experience in teacher’s training, which was experimentally verified and tested in theprocess of future teachers’ training, has been broadly generalized. The monograph is based on the Concept of the New Ukrainian School, current legislation on education, higher and general secondary education in Ukraine. It can be recommended for training teachers, students and applicants for bachelor’s and master’s degrees, post-graduate students, research and teaching staff of institutions of higher pedagogical education and for a wide range of scholars and teachers. Монографія присвячена обґрунтуванню підготовки майбутніх учителів до роботи в новій українській школі, що є важливою проблемою реформ сучасної освіти в Україні. У дослідженні авторів на новій основі представлена теорія, методи та узагальнений досвід підготовки вчителів. Автори узагальнили нові підходи до навчання вчителів, шляхи, умови та методи впровадження їх у практику вищої педагогічної освіти. Вони розкрили нові концепції, важливі для оновлення змісту та методів навчання майбутнього вчителя, нові та вдосконалені методи організації навчального процесу на нових засадах. Новий досвід підготовки вчителів, який був експериментально перевірений та перевірений у процесі підготовки майбутніх учителів, широко узагальнений. Монографія базується на Концепції Нової української школи, чинному законодавстві про освіту, вищу та загальну середню освіту в Україні. Це може бути рекомендовано для підготовки викладачів, студентів та здобувачів ступеня бакалавра та магістра, аспірантів, науково-викладацького складу вищих педагогічних навчальних закладів, а також для широкого кола науковців та викладачів. Монография посвящена обоснованию подготовки будущих учителей к работе в Новой украинской школе, что является важной проблемой реформ современного образования в Украине. В исследовании авторов на новой основе представлена теория, методы и обобщенный опыт подготовки учителей. Авторы обобщили новые подходы к обучению учителей, пути, условия и методы внедрения их в практику высшего педагогического образования. Они раскрыли новые концепции, важные для обновления содержания и методов обучения будущего учителя, новые и усовершенствованные методы организации учебного процесса на новых принципах. Новый опыт подготовки учителей, который был экспериментально проверенный и проверенный в процессе подготовки будущих учителей, широко обобщенный. Монография базируется на Концепции новой украинской школы, действующем законодательстве об образовании, высшее и среднее образование в Украине. Это может быть рекомендовано для подготовки преподавателей, студентов и соискателей степени бакалавра и магистра, аспирантов, научно-преподавательского состава высших педагогических учебных заведений, а также для широкого круга ученых и преподавателей.
- ДокументUnique Personal Teaching Methods as a Social and Pedagogical Phenomtnon of Elementary Education in China(LUMEN Publishing House, LUMEN Research Center in Social and Humanistic Sciences, 2020-05-22) Dovzhenko, T.; Filatova, L.; Shyshenko, V.; Syra, I.Using of unique personal teaching methods (UPTM) at schooling always considered to be a sign of identity and elitism of educational process in a particular country. UPTM, on the one hand, are more consistent with the needs of the country and society in preparing the younger generation. On the other hand, this is the possibility of a narrow specification of the educational process. Also the dissemination and interchange of UPTM contributes to the processes of pedagogical globalization. The first two aspects of UPTM as a social and pedagogical phenomenon are related to their proximity to non-formal education methods, which are more sensitive to changes to social picture and demands of the society and, to a large extent, make the process of formal education more interesting. Peculiarity of the elementary education system of China as a pedagogical environment lies not in the producing, but in borrowing of UPTM as a phenomenon. However, defining the UPTM as a means of own education system (and elementary education in particular) updating and modernizing, China takes only those methods that have been tested in abroad education system, the results and the final product can be seen and tested. Also a certain UPTM can be presented to the formal education system of the PRC only after at least 5 years` testing in non-formal education in China. Використання унікальних методів особистого навчання (УМОН) під час навчання в школі завжди вважалося ознакою ідентичності та елітарності навчального процесу в конкретній країні. УМОН, з одного боку, більше відповідає потребам країни та суспільства у підготовці молодого покоління. З іншого боку, це можливість вузької специфікації навчального процесу. Також розповсюдження та взаємообмін УМОН сприяє процесам педагогічної глобалізації. Перші два аспекти УМОН як соціально-педагогічного явища пов'язані з їх близькістю до методів неформальної освіти, які більш чутливі до змін соціальної картини та вимог суспільства і, значною мірою, роблять процес формальним освіта цікавіше. Особливість системи початкової освіти Китаю як педагогічного середовища полягає не у виробництві, а в запозиченні УМОН як явища. Однак, визначаючи УМОН як засіб оновлення та модернізації власної системи освіти (і, зокрема, початкової освіти), Китай використовує лише ті методи, які були апробовані в системі освіти за кордоном, результати та кінцевий продукт можна побачити та перевірити. Також певний УМОН може бути представлений системі офіційної освіти КНР лише після тестування неформальної освіти в Китаї принаймні 5 років. Использование уникальных методов личного обучения (УМЛО) во время учебы в школе всегда считалось признаком идентичности и элитарности учебного процесса в конкретной стране. УМЛО, с одной стороны, больше соответствует потребностям страны и общества в подготовке молодого поколения. С другой стороны, это возможность узкой спецификации учебного процесса. Также распространения и взаимообмен УМЛО способствует процессам педагогической глобализации. Первые два аспекта УМЛО как социально-педагогического явления связаны с их близостью к методам неформального образования, которые более чувствительны к изменениям социальной картины и требований общества и в значительной степени делают процесс формальным образование интереснее. Особенность системы начального образования Китая как педагогической среды заключается не в производстве, а в заимствовании УМЛО как явления. Однако, определяя УМЛО как средство обновления и модернизации собственной системы образования (и, в частности, начального образования), Китай использует только те методы, которые были апробированы в системе образования за рубежом, результаты и конечный продукт можно увидеть и проверить. Также определенный УМЛО может быть представлен системе официального образования КНР только после тестирования неформального образования в Китае не менее 5 лет.