Фізико-математичний факультет

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/14

Перегляд

Перегляд Фізико-математичний факультет за Автор "Bashkir, О."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Training Future Teachers to Organize the Educational Process in the Conditions of Inclusive Education
    (Editura Lumen, Asociatia Lumen Lumen Publishing House, 2021) Sobchenko, Т.; Bashkir, О.; Panchenko, V.; Smolianiuk, N.; Osova, O.; Peretiaha, L.
    Метою статті є розробка методики підготовки майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному освітньому середовищі та впровадження його в освітній процес у педагогічному університеті. У педагогічному експерименті взяли участь 157 студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (ЕГ 152 студенти) та комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (КГ 54 студенти). Усі учасники дали інформовану згоду на участь у педагогічному експерименті. Мотиваційний критерій оцінювався за допомогою анкетування та тестування; змістовний критерій – «Діагностика готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в інклюзивному середовищі»; процедурно-поведінковий – метод завдання, ділові ігри; рефлексивний критерій – методи самооцінки, усне та письмове опитування. Розроблено критерії (мотиваційний, змістовий, процесуально-поведінковий, рефлексивний) та рівні їх сформованості (високий, середній, низький) для оцінки сформованої готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти. Експериментальне впровадження розробленої методики засвідчило позитивні результати щодо рівня сформованості готовності майбутніх вихователів. Розроблена методологія сприяла розвитку компетенцій учнів з інклюзивної освіти, сприяла модифікації навчального плану, прийняттю конкретних стратегій, які б відповідали потребам кожного учня, стимулювала позитивне ставлення учнів до інклюзії як освітнього явища. Целью статьи является разработка методики подготовки будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной образовательной среде и внедрение ее в учебный процесс педагогического вуза. В педагогическом эксперименте приняли участие 157 студентов Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды (студенты ЭГ 152) и МУ «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного совета (студенты КГ 54). Все участники дали информированное согласие на участие в педагогическом эксперименте. Мотивационный критерий оценивался с помощью анкетирования и тестирования; критерий содержания - «Диагностика готовности будущих учителей к организации учебного процесса в инклюзивной среде»; процедурно-поведенческий - метод задач, деловые игры; рефлексивный критерий - методы самооценки, устные и письменные опросы. Для оценки сформированной готовности будущих учителей к организации учебного процесса в условиях инклюзивного образования разработаны критерии (мотивационные, содержательные, процессуально-поведенческие, рефлексивные) и уровни их сформированности (высокий, средний, низкий). Экспериментальная реализация разработанной методики показала положительные результаты в уровне сформированности готовности будущих педагогов. Разработанная методология способствовала развитию у учащихся компетенций в области инклюзивного образования, способствовала изменению учебной программы, принятию конкретных стратегий, отвечающих потребностям каждого учащегося, и поощряла позитивное отношение учащихся к инклюзивности как образовательному феномену. The purpose of the article is to develop the methodology of training future teachers to organize educational process in inclusive educational environment and implement it in the educational process in pedagogical university. The pedagogical experiment involved 157 students of H. S. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University (EG 152 students) and of Municipal Establishment ‘Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy’ of the Kharkiv Regional Council (CG 54 students). All the participants gave the informed consent on taking part in the pedagogical experiment. The motivational criterion was evaluated applying questionnaires and testing; the content criterion – ‘Diagnosis of future teachers’ readiness to organize educational process in inclusive environment’; procedural and behavioural – task method, business games; reflexive criterion – self-evaluation methods, oral and written surveys. The criteria (motivational, content, procedural and behavioural, reflexive) and the levels of their formation (high, medium, low) were developed to evaluate the future teachers’ formed readiness to organize educational process in conditions of inclusive education. Experimental implementation of the developed methodology testified positive results in the level of formation of future educators’ readiness. The designed methodology promoted development of students’ inclusive education competencies, facilitated modification of the curriculum, adoption of specific strategies that meet the needs of every student, and encouraged students’ positive attitude towards inclusion as an educational phenomenon.