Кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії за Автор "Білокопитова, В. С."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ – ВАЖЛИВА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016-11-12) Білокопитова, В. С.Стаття присвячена одній з головних проблем сучасності – втраті біологічної стійкості екосистем в результаті надмірної експлуатації природного біорізноманіття. Це не відповідає вимогам збалансованого природокористування та призводить до біологічного забруднення флори, виснаження природних ресурсів і зникнення деяких видів. Необхідна зміна пріоритетів з економічних на екологічні. Такий підхід уповільнить деградацію природних угруповань, дозволить поліпшити стан довкілля, попередить експансію бур’янів у природні угрупування, збереже місця існування рідкісних видів рослин, дозволить підвищити естетичну цінність рекреаційних місць та мінімізувати забруднення води, повітря і ґрунтів. Статья посвящена одной из главных проблем современности – потере биологической устойчивости экосистем в результате чрезмерной эксплуатации природного биоразнообразия. Это не соответствует требованиям сбалансированного природопользования и приводит к биологическому загрязнению флоры, истощению природных ресурсов и исчезновению некоторых видов. Необходима смена приоритетов с экономических на экологические. Такой подход замедлит деградацию природных сообществ, позволит улучшить состояние окружающей среды, предупредит экспансию сорняков в естественные группировки, сохранит места обитания редких видов растений, позволит повысить эстетическую ценность рекреационных мест и минимизировать загрязнение воды, воздуха и почв.
- ДокументМетодичні рекомендації до практичних робіт з Географії грунтів для студентів географічних спеціальностей(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014) Білокопитова, В. С.У посібнику викладені основні питання розповсюдження географії ґрунтів та зміст завдань для практичних робіт з курсу “Географія ґрунтів”. Визначення поняття грунтів, значення грунтів для інших областей діяльності людського суспільства. Класифікація і характеристика грунтів. В пособии изложены основные вопросы распространения географии почв и содержание задач для практических работ по курсу "География почв". Определение понятия почв, значение почв для других областей деятельности человеческого общества. Классификация и характеристика почв. The manual outlines the main issues of the geography of soils and the content of tasks for practical work on the course "Geography of soils." The definition of the concept of soils, the significance of soils for other areas of human society. Classification and characterization of soils.
- ДокументМетодичні рекомендації до практичних робіт з геології : «Кристалографія. Мінералогія. Петрографія»(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2012) Білокопитова, В. С.Методичні рекомендації до практичних робіт з геології призначено для студентів, які навчаються на історичному факультеті в групах географічної спеціалізації. В рекомендаціях визначені поняття кристалографії, мінерології,петрографії, визначення і вивчення гірськіх порід,наданий необхідний теоретичний матеріал для самостійного вивчення розділу, перелічено основний термінологічний апарат, який необхідно засвоїти під час вивчення курсу, наведений зміст та хід виконання практичних робіт.Методические рекомендации к практическим работам по геологии предназначено для студентов, обучающихся на историческом факультете в группах географической специализации. В рекомендациях определены понятия кристаллографии, минерологии, петрографии, определение и изучение горных пород, предоставлен необходимый теоретический материал для самостоятельного изучения раздела, перечислены основной терминологический аппарат, который необходимо усвоить при изучении курса, приведен содержание и ход выполнения практических работ.Metodicheskiye rekomendatsii k prakticheskim rabotam po geologii prednaznacheno dlya studentov, obuchayushchikhsya na istoricheskom fakul'tete v gruppakh geograficheskoy spetsializatsii. V rekomendatsiyakh opredeleny ponyatiya kristallografii, Minerologi, petrografii, opredeleniye i izucheniye gornykh porod, predostavlen neobkhodimyy teoreticheskiy material dlya samostoyatel'nogo izucheniya razdela, perechisleny osnovnoy terminologicheskiy apparat, kotoryy neobkhodimo usvoit' pri izuchenii kursa, priveden soderzhaniye i khod vypolneniya prakticheskikh rabot.
- ДокументСАМООРГАНІЗАЦІЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016-11-12) Бережна, Н. М.; Білокопитова, В. С.Стаття присвячена самоорганізації складних систем. Розглядаючи розвиток як процес самоорганізації системи, автори виділяють в ньому дві основні фази: адаптацію, або еволюційний розвиток, і добір. Системи, що самоорганізуються, мають механізм безупинної пристосовності (адаптації) до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов, безупинного вдосконалення поведінки з урахуванням минулого досвіду. При дослідженні процесів самоорганізації автори виходять з припущення, що в системах, які розвиваються, структура і функція тісно взаємопов'язані. Система перетворює свою структуру для того, щоб виконати задані функції в умовах мінливого зовнішнього середовища. адаптація системи відбувається за рахунок надмірності елементів-ознак, за рахунок нагромадження інформації в системі про стан оточення. Надмірність забезпечує селекцію, добір найбільш оптимальних варіантів. Накопичена в зовнішньому середовищі інформація відбиває вплив зовнішнього середовища і реалізується (передається в систему) шляхом набуття відповідних властивостей (ознак) елементами системи (передається на рівні елементів). Добір відбувається в результаті взаємодії системи із середовищем, нагромадження інформації йде в зовнішньому середовищі (накопичується відібрана інформація). Зворотна інформація передається від системи в зовнішнє середовище в процесі її функціонування (на рівні підсистем). Ця інформація перетворюється у зовнішньому середовищі (йде добір). Кожен елемент системи розвивається за тією ж схемою, тобто може або загинути, або змінити свої кількісні або якісні характеристики. Статья посвящена самоорганизации сложных систем. Рассматривая развитие как процесс самоорганизации системы, авторы выделяют в нем две основные фазы: адаптацию, или эволюционное развитие и отбор. Системы, самоорганизующиеся, имеют механизм непрерывной приспособляемости (адаптации) к меняющимся внутренним и внешним условиям, непрерывного совершенствования поведения с учетом прошлого опыта. При исследовании процессов самоорганизации авторы исходят из предположения, что в системах, которые развиваются, структура и функция тесно взаимосвязаны. Система преобразует свою структуру для того, чтобы выполнить заданные функции в условиях меняющейся внешней среды. адаптация системы происходит за счет избыточности элементов-признаков, за счет накопления информации в системе о состоянии окружения. Избыточность обеспечивает селекцию, отбор наиболее оптимальных вариантов. Накопленная во внешней среде информация отражает влияние внешней среды и реализуется (передается в систему) путем приобретения соответствующих свойств (признаков) элементами системы (передается на уровне элементов). Отбор происходит в результате взаимодействия системы со средой, накопление информации идет во внешней среде (накапливается отобранная информация). Обратная информация передается от системы во внешнюю среду в процессе ее функционирования (на уровне подсистем). Эта информация превращается во внешней среде (идет отбор). Каждый элемент системы развивается по той же схеме, т. е. может либо погибнуть, либо изменить свои количественные или качественные характеристики.