Цифрова компетентність майбутнього фахівця філологічного та природничого профілю

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2019
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Визначено дидактичний та освітній потенціал змістового модуля «Засоби цифрової підготовки» навчальної дисципліни «Педагогіка» для розвитку цифрових компетентностей студентів гуманітарних та природничих спеціальностей. Індекс цифрової компетентності у двох групах Г1 (природничий факультет) та Г2 (гуманітарний факультет) було визначено за допомогою вхідної та підсумкової діагностики, які розроблені згідно з рамкою цифрової компетентності DigComp 2.0 та методикою «Індекс цифрової компетентності» (Г. Солдатова та інші). Про ефективність зазначеного змістового модуля та його суттєвий вплив на розвиток цифрової компетентності студентів свідчать отримані результати: на рівні А1 (Початківець. Потрібно розвивати цифрові навички) – 14,3% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні А2 (Дослідник. Розуміє високий потенціал цифрових технологій, але ситуативно використовує цифрові інструменти для навчання) – 17,1% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні В1 (Інтегратор. Експериментує з цифровими інструментами в різних контекстах, інтегрує їх у своїй навчальній діяльності) – 20,1% Г1 та 23,7% Г2), на рівні В2 (Експерт. Цілеспрямовано добирає цифрові інструменти для певної ситуації) – 14,3% Г1 та 21,1% Г2. На рівні С1 (Лідер. Володіє певним набором цифрових інструментів та знає, як обрати найбільш ефективний у певній ситуації) –17,1% в групі Г1 та 15,8% в групі Г2. На рівні С2 (Новатор. Експериментує з високо інноваційними цифровими технологіями та розробляє свої) –17,1% в групі Г1 та 18,4% в групі Г2. Результати моніторингових досліджень дають всі підстави стверджувати, що розроблений змістовий модуль «Засоби цифрової підготовки» як складова навчальної дисципліни «Педагогіка» сприяє підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності студентів. При цьому бачимо суттєвіші відмінності між показниками студентів гуманітарних та природничих спеціальностей, що свідчить про те, що для гуманітаріїв потрібно збільшити кількість годин на вивчення зазначеного модуля або впровадити нову навчальну дисципліну.Определен дидактический и образовательный потенциал содержательного модуля "Средства цифровой подготовки" учебной дисциплины "Педагогика" для развития цифровых компетентностей студентов гуманитарных и естественных специальностей. Индекс цифровой компетентности в двух группах Г1 (естественный факультет) и Г2 (гуманитарный факультет) был определен с помощью входной и итоговой диагностики, разработанных в рамках цифровой компетентности DigComp 2.0 и методики «Индекс цифровой компетентности» (Г. Солдатова и другие). Об эффективности указанного содержательного модуля и его существенном влиянии на развитие цифровой компетентности студентов свидетельствуют полученные результаты: на уровне А1 (Начинающий. Нужно развивать цифровые навыки) – 14,3% студентов группы Г1 и 10,5% группы Г2; на уровне А2 (Исследователь. Понимает высокий потенциал цифровых технологий, но ситуативно использует цифровые инструменты для обучения) – 17,1% студентов группы Г1 и 10,5% группы Г2; на уровне В1 (Интегратор. Экспериментирует с цифровыми инструментами в разных контекстах, интегрирует их в своей учебной деятельности) – 20,1% Г1 и 23,7% Г2), на уровне В2 (Эксперт. Целенаправленно подбирает цифровые инструменты для определенной ситуации) – 14,3% Г1 и 21,1% Г2. На уровне С1 (Лидер. владеет определенным набором цифровых инструментов и знает, как выбрать наиболее эффективный в определенной ситуации) –17,1% в группе Г1 и 15,8% в группе Г2. На уровне С2 (новатор. экспериментирует с высоко инновационными цифровыми технологиями и разрабатывает свои) –17,1% в группе Г1 и 18,4% в группе Г2. Результаты мониторинговых исследований дают основания утверждать, что разработанный содержательный модуль «Средства цифровой подготовки» как составляющая учебной дисциплины «Педагогика» способствует повышению уровня сформированности цифровой компетентности студентов. При этом видим более существенные отличия между показателями студентов гуманитарных и естественных специальностей, что свидетельствует о том, что для гуманитариев нужно увеличить количество часов на изучение указанного модуля или внедрить новую учебную дисциплину.It was determined the didactic and educational potential of the content module “Means of digital trainingˮ of the discipline “Pedagogyˮ for the development of digital competencies of students of humanities and natural sciences. The digital competence index in two groups: G1 (Faculty of Natural Sciences) and G2 (Faculty of Humanities) was determined using input and final diagnostics, which were developed according to the digital competence framework 0DigComp 2.0. and the method of “Index of digital competenceˮ (G. Soldatova and others). The effectiveness of this content module and the significant impact on the development of digital competence of students show the results: at the level of A1 (Beginner. Need to develop digital skills) – 14.3% of students in group G1, and 10.5% in group G2; at the A2 level (Researcher. Understands the high potential of digital technologies, but single-handedly uses digital tools for learning) – 17.1% of students in group G1, and 10.5%of group G2; at B 1 level (Integrator. Experiments with digital tools in different contexts, integrates them in their educational activities) – 20.1% (G1) and 23.7% (G2), at level B2 (Expert. Purposefully selects digital tools for particular situations) – 14.3% (G1) and 21.1% (G2). C1 level (Leader. Has a certain set of digital tools and knows how to choose the most effective in a given situation) – 17.1% in group G1 and 15.8% in group G2. At C2 level (Innovator. Experiments with highly innovative digital technologies and develops its own) – 18.4% in G1 group and 17.1% G2 group. The monitoring results confirm that the developed content of module “Digital Training Toolsˮ as part of the discipline “Pedagogyˮ increases the digital competence level of students. At the same time, there are more significant differences between the indicators of students of humanities and natural sciences, which indicate that the humanities need to increase the number of hours to study this module or introduce a new discipline.
Опис
Ключові слова
цифрова компетентність, педагогіка, моніторинг, цифрові технології, цифрові інструменти, Інтернет, цифровая компетентность, педагогика, мониторинг, цифровые технологии, цифровые инструменты, Интернет, digital competence, pedagogy, monitoring, digital technologies, digital tools, Internet
Цитування
Доценко С. О. Цифрова компетентність майбутнього фахівця філологічного та природничого профілю / С. О. Доценко, Т. М. Собченко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [редкол.: О. О. Матвєєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків : ХНПУ, 2019. – Вип. 53. – С. 40–55.