Вміст важких металів в організмах герпетобіонтних членистоногих тварин на території полігонів твердих побутових відходів міста Харкова

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація
Мета дослідження: визначити ступінь забруднення біотичної складової екосистеми полігонів твердих побутових відходів Харківщини за допомогою чутливих до антропогенних змін герпетобіотних членистоногих. Методи. Видовий склад герпетобіонтів визначено методом пасток Барбера. Трапляємість видів оцінена за методикою А. В. Селіховкіна. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії визначено вміст важких металів (Pb, Cd, Cr, Ni) у отриманій від герпетобіонтів золі. Результати. Дослідження є першою ланкою вивчення питання акумуляції важких металів комахами, як складової трофічних ланцюгів. Визначено видовий склад герпетобіонтних членистоногих – 21 вид з 15 родин. На території Роганського полігону 15 видів з 12 родин, а Дергачівського –12 видів з 8 родин. Проведено зонування території за ступенем трансформації ландшафту та визначено структуру розміщення видового складу герпетобіонтів відповідно до зон. Визначено основні закономірності зональної диференціації видів на техногенно порушених територіях. В результаті оцінки трапляємості видів на досліджуваних територіях виокремлено 7 домінантних видів на двох полігонах, в організмах яких визначено вміст важких металів. Визначено, що ландшафтні умови та екологічна ситуація впливає на видовий склад герпетобіонтної фауни прямим чином, що стверджує монодомінантність видів на обох полігонах. Висновки. Зональне розміщення та чисельність дослідженої фауни на двох полігонах відрізняється, що свідчить про високу чутливість її до різних умов середовища. Кількісні показники важких металів в організмах членистоногих свідчать про потенційну безпеку цих тварин на полігонах ТПВ для їх консументів. Цель исследования: определить степень загрязнения биотической составляющей экосистемы полигонов твердых бытовых отходов (далее ТБО) Харькова с помощью чувствительных к антропогенным изменениям герпетобионтных членистоногих. Методы. Видовой состав герпетобионтов определен методом ловушек Барбера. Встречаемость видов оценена по методике А. В. Селиховкина. Методом атомно-абсорбционной спектрометрии определено содержание тяжелых металлов (Pb, Cd, Cr, Ni) в золе полученной от герпетобионтив. Результаты. Исследование является первым звеном изучения вопроса аккумуляции тяжелых металлов беспозвоночными, как составляющей трофических цепей. Определен видовой состав герпетобионтных членистоногих - 21 вид из 15 семей. На территории Роганского полигона 15 видов из 12 семейств, а Дергачевского -12 видов из 8 семейств. Проведено зонирование территории по степени трансформации ландшафта и определена структура размещения видового состава герпетобионтив согласно зон. Определены основные закономерности зональной дифференциации видов на техногенно нарушенных территориях. В результате оценки встречаемости видов на исследуемых территориях выделены 7 доминантных видов на двух полигонах, в организмах которых определено содержание тяжелых металлов. Установлено, что ландшафтные условия и экологическая ситуация влияют на видовой состав герпетобионтной фауны прямым образом, что подтверждает монодоминантность видов на двух полигонах. Выводы. Зональное размещение и численность исследованной фауны на двух полигонах отличается, что свидетельствует о высокой чувствительности ее к различным условиям среды. Количественные показатели тяжелых металлов в организмах членистоногих свидетельствуют о потенциальной безопасности этих животных на полигонах ТБО для их консументов. Purpose. To determine the contamination level of biotic components of the ecosystem of municipal solid waste landfills in the Kharkiv region by sensitive to anthropogenic changes herpetobiotic arthropods. Methods. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined by the Barber's traps method. The occurrence of species was evaluated according to the method of A.V. Selikhovkin. The content of heavy metals (Pb, Cd, Cr, Ni) in the ash obtained from herpetobionts was determined by atomic absorption spectrometry.Results. The research is the first link of the accumulation of heavy metals by mosquitoes as a component of trophic chains. The species composition of herpetobiotic arthropods was determined - 21 species from 15 families. On the territory of Rogan landfill 15 species from 12 families, and Dergachv -12 species from 8 families. The zoning of the territory according to the degree of landscape transformation was carried out and the structure of the species composition of herpetobionts according to the zones was determined. The basic regularities of zonal differentiation of species in technogenic disturbed territories are determined. As a result of assessing the occurrence of species in the study areas, 7 dominant species were identified at two landfills, in the bodies of which the content of heavy metals was determined. The landscape conditions and ecological situation influences the species composition of the herpetobiontic fauna in a direct way, which confirms the monodominant nature of the species on both landfills. Conclusions. Zonal accommodation and the number of studied fauna on two landfills is different, that indicates their high sensitivity to various environmental conditions. Multiple indicators of heavy metals in the organisms of invertebrate’s organisms indicate the potential safety of these animals on the landfills for their consumers.
Опис
Ключові слова
полігони ТПВ, важкі метали, герпетобіонтні безхребетні, біоіндикація, полигоны ТБО, тяжелые металлы, герпетобионтные членистоногие, биоиндикация, andfills, heavy metals, herpetobiontic arthonogous, biodiversity
Цитування
Вміст важких металів в організмах герпетобіонтних членистоногих тварин на території полігонів твердих побутових відходів міста Харкова / Я. Ю. Дементєєва, Л. Ю. Андрусенко, О. Ю. Мухіна, Н. П. Чепурна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Сер.: Екологія. Харків : ХНУ, 2021. – Вип. 24. – С. 117–125.