Наукові публікації Ю. Д. Бойчука

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 108
  • Документ
    СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КАЗКОТЕРАПІЇ У ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Казачінер, О. С.; Бойчук, Ю. Д.; Галій, А. І.
    У публікації висвітлено особливості етапів становлення казкотерапії як одного з напрямів спеціальної педагогічної теорії і практики. Для досягнення мети використано теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, аналогія – для формулювання основної наукової проблеми дослідження, визначення її методологічних засад. Проведене дослідження дозволяє дійти висновку про те, що в історії розвитку казкотерапії традиційно виділяють чотири основних етапи: 1 етап – усна народна творчість; 2 етап – збір та дослідження казок та міфів; 3 етап – психотехнічний (використання казки як інструменту психодіагностики, корекції та розвитку особистості); 4 етап – інтегративний, пов’язаний із формуванням концепції комплексної казкотерапії. Щодо подальшого розвитку казкотерапії, то можна припустити, що цей напрям продовжуватиме становлення в усіх названих вище напрямах, оскільки казку можна використовувати і як матеріал для читання, ознайомлення з цікавими творами, їх аналізу, і для особистісного розвитку, і як діагностичний інструментарій, і з метою корекції різноманітних порушень. The publication highlights the peculiarities of the stages of the development of fairy-tale therapy as one of the areas of special pedagogical theory and practice. To achieve the goal, theoretical methods were used: analysis, synthesis, generalization, analogy - to formulate the main scientific problem of the research, to determine its methodological foundations. The conducted research allows us to come to the conclusion that in the history of the development of fairy-tale therapy, four are traditionally distinguished main stages: 1 stage – oral folk art; 2 stage – collection and research of fairy tales and myths; 3 stage – psychotechnical (using a fairy tale as a tool for psychodiagnostics, correction and personality development); 4 stage – integrative, related to the formation of the concept of complex fairy-tale therapy. As for the further development of fairy-tale therapy, it can be assumed that this trend will continue to develop in all the above-mentioned directions, since a fairy tale can be used as a material for reading, familiarization with interesting works, their analysis, and for personal development, and as a diagnostic toolkit, and with for the purpose of correcting various violations.
  • Документ
    КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
    (Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023-11-16) Казачінер, О. С.; Бойчук, Ю. Д.; Галій, А. І.
    У публікації визначено психолого-педагогічні та корекційні підходи, що застосовуються у казкотерапії і які б сприяли формуванню навичок здорового способу життя у дошкільників та молодших школярів. Формування у дитини дошкільного та молодшого шкільного віку навичок здорового способу життя постає одним із першочергових завдань сучасної педагогічної теорії та практики. Зазначено, що сприяти формуванню навичок здорового способу життя в дитячому віці як найбільш сензитивному до сприймання інформації може застосування методів казкотерапії. Саме казка чи казкова історія є тим інструментом, а головне – безпечним інструментом, завдяки якому дитина пізнає оточуючий світ. А якщо казка матиме корекційний, терапевтичний, дидактичний сюжет, то робота над цим сюжетом стане мотивуючим чинником дотримання здорового способу життя. The publication defines psychological-pedagogical and correctional approaches used in fairy-tale therapy that would contribute to the formation of healthy lifestyle skills in preschoolers and younger schoolchildren. Formation of healthy lifestyle skills in children of preschool and primary school age is one of the primary tasks of modern pedagogical theory and practice. It is noted that the use of fairy-tale therapy methods can contribute to the formation of healthy lifestyle skills in childhood as the most sensitive to the perception of information. It is a fairy tale or a fairy tale that is the tool, and most importantly, a safe tool, thanks to which the child gets to know the world around him. And if the fairy tale has a corrective, therapeutic, didactic plot, then working on this plot will become a motivating factor for maintaining a healthy lifestyle.
  • Документ
    ДІАГНОСТИКА ТРУДНОЩІВ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Казачінер, О. С.; Бойчук, Ю. Д.; Галій, А. І.
    У публікації досліджено висвітлення особливостей підготовки магістрантів зі спеціальності 016.02 Спеціальна освіта. Олігофренопедагогіка до оволодіння професійною компетентністю щодо здійснення діагностики труднощів розвитку дитини. Рання діагностика порушень пізнавального, комунікативного, соціального, емоційно-вольового, фізичного розвитку дітей є надзвичайно складною і водночас необхідною діяльністю. Відповідно до чинної освітньої програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузі знань 01 Освіта / Педагогіка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди розроблено робочу та навчальну програми, а також силабус обов’язкової навчальної дисципліни «Діагностика труднощів розвитку дитини». Зазначено, що контент навчальної дисципліни можна запроваджувати у закладах вищої освіти в різних режимах навчання (онлайн, змішаний, офлайн). Це є надзвичайно актуальним та важливим у зв’язку з воєнним станом в Україні та необхідністю дотримання заходів безпеки. The publication examines the coverage of training features master's students in the specialty 016.02 Special education. Oligophrenopedagogy to mastering professional competence in the diagnosis of child development difficulties. Early diagnosis of disorders of cognitive, communicative, social, emotional-volitional, physical development of children is an extremely difficult and at the same time necessary activity. In accordance with the current educational program for the training of specialists of the first (bachelor) level of higher education, field of knowledge 01 Education / Pedagogy of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, a work and study program was developed, as well as a syllabus for the compulsory educational discipline "Diagnostics of child development difficulties ". It is noted that the content of the academic discipline can be to be implemented in higher education institutions in various modes of study (online, mixed, offline). This is extremely relevant and important in connection with the state of war in Ukraine and the need to observe security measures.
  • Документ
    Fighting Style of Qualified Veteran Boxers
    (H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, IP Zhanneta Kozna, 2023) Kozin, V. Yu.
    The monograph presents reveaingl the fighting style of veteran boxers based on the individual factor structure of psychophysiological and biomechanical indicators. The study involved 42 qualified veteran boxers (aged 45-50). A biomechanical analysis of the indicators of the movement speed of various points and the values of the joint angles while performing a direct blow by boxers has been used as a research method. The psychophysiological method has been used to determine the time of a simple and complex reaction under standard conditions and in various testing modes. Descriptive Statistics and Factor Analysis have been applied as methods of statistical analysis. Two main factors have been identified in the structure of the complex performance of qualified veteran boxers,. Factor 1 (55.063% of the total aggregate variance) is named "Speed". Factor 2 (44.937% of the total aggregate variance) stands for “Speed Endurance”. Individual factor structure, which is characterized by the distinctive factor "Speed and Coordination Endurance" by more than 80% as well as by the marked factor "Speed" by less than 30% is considered to be a particularity of the tempo style boxers. Individual factor structure, which is characterized by the intensity of the factor "Speed" by more than 80%, and by the distinctive factor "Speed and Coordination Endurance" by less than 30% is considered to be typical for the playing style boxers. The individual factor structure, which is characterized by the marked factor "Speed" by more than 50%, and by the intencity of the factor "Speed and Coordination Endurance" by less than 30% is seen to be peculiar to the strength style boxers. It is shown that the psychophysiological features of boxers of different fighting styles are reflected in the features of the direct strike technique. The lack of speed at the beginning of the movement in tempo style boxers is supplemented and compensated by the high speed of movement. Playing style boxers are characterized by a high speed of movement at the very beginning of the strike. Strength style boxers are characterized by the gradual development of movement speed. У монографії представлено виявлення стилю ведення бою боксерів-ветеранів на основі індивідуальної факторної структури психофізіологічних та біомеханічних показників. У дослідженні взяли участь 42 кваліфіковані боксери-ветерани (віком 45-50 років). Як метод дослідження використано біомеханічний аналіз показників швидкості переміщення різних точок і величин суглобових кутів при виконанні прямого удару боксерами. Психофізіологічний метод використовувався для визначення часу простої та складної реакції в стандартних умовах та в різних режимах тестування. В якості методів статистичного аналізу були застосовані описова статистика та факторний аналіз. У структурі комплексної працездатності кваліфікованих боксерів-ветеранів було виявлено два основні фактори. Фактор 1 (55,063% загальної сукупної дисперсії) отримав назву "Швидкість". Фактор 2 (44,937% загальної сукупної дисперсії) - "Швидкісна витривалість". Особливістю боксерів темпового стилю вважається індивідуальна факторна структура, яка характеризується виразним фактором "Швидкісно-координаційна витривалість" більш ніж на 80%, а також маркованим фактором "Швидкість" менш ніж на 30%. Для боксерів ігрового стилю характерна індивідуальна факторна структура, яка характеризується вираженістю фактора "Швидкість" більше ніж на 80%, а також вираженістю фактора "Швидкісно-координаційна витривалість" менше ніж на 30%, що є характерним для боксерів ігрового стилю. Для боксерів силового стилю характерна індивідуальна факторна структура, яка характеризується вираженістю фактора "Швидкість" більш ніж на 50%, а інтенсивністю фактора "Швидкісно-координаційна витривалість" - менш ніж на 30%. Показано, що психофізіологічні особливості боксерів різних стилів боротьби відображаються на особливостях техніки виконання прямого удару. Недостатня швидкість на початку руху у боксерів темпового стилю доповнюється і компенсується високою швидкістю пересування. Для боксерів ігрового стилю характерна висока швидкість пересування на самому початку удару. Для боксерів силового стилю характерний поступовий розвиток швидкості рухів.
  • Документ
    Comparative characteristics of the functional state of future art teachers and other pedagogical specialties students
    (Health, sport, rehabilitation, 2022) Kozin, O.; Cretu, M.; Boychuk, Yu.; Kozina, Zh.; Korobeinik, V.; Sirenko, P.
    Purpose: to reveal the autonomic regulation peculiarities of the functional state based on indicators of the nervous and cardiovascular systems work of future fine arts and music teachers for the development of recommendations for the use of physical exercises. Material and methods: 812 students of pedagogical institutions of higher education of Ukraine took part in the study. During psychophysiological testing, the following indicators were determined for each test: reaction time, number of errors. The shorter the reaction time, the higher the mobility of nervous processes. The lower the number of errors in the reaction test of choosing two elements out of three, the higher the stability of nervous processes. Orthostatic reactions were determined by the results of heart rate in the lying position and in the standing position. Parametric processing methods (Student's method for comparing average values) and hierarchical cluster analysis were used. Results: Two groups of students - future teachers were identified: with a predominance of the sympathetic department of the autonomic nervous system and with a predominance of the parasympathetic department of the autonomic nervous system. The largest number of students with predominance of the parasympathetic department of the autonomic nervous system was found among students – future teachers of creative specialties (faculty of arts). Students of the Faculty of Arts have significantly longer latency time of visual-motor reaction compared to representatives of other faculties. This indicates a lower mobility of nervous processes of students of the Faculty of Arts in comparison with students of other faculties. Along with this, future art teachers have significantly fewer errors in the test for choosing 2 elements out of 3. This indicates greater stability of nervous processes in future teachers – representatives of art compared to other future teachers. Conclusions: Students – future teachers of creative specialties (faculty of arts) have the more stability and less mobility nervous system in combination with the autonomic nervous system parasympathetic department predominance. That is why endurance exercises that do not require frequent switching of attention are suitable for them. Such exercises include walking, slow running, swimming et. all. Exercises should be performed for at least one hour. They will also be suitable for exercises with the activation of visual perception. Мета: виявити особливості вегетативної регуляції функціонального стану на основі показників роботи нервової і серцево-судинної систем майбутніх викладачів з образотворчого мистецтва і музики для розробки рекомендацій щодо застосування фізичних вправ. Матеріал і методи: В дослідженні взяли участь 812 студентів педагогічних університетів України. При психофізіологічному тестуванні за кожним тестом визначались наступні показники: час реакції, кількість помилок. Чим менше час реакції, тим вища рухливість нервових процесів, Чим менша кількість помилок в тесті реакції вибору двох елементів з трьох, тим вища сила та стійкість нервових процесів, Ортостатичні реакції визначались за результатами ЧСС в положенні лежачі та в положенні стоячи. Застосовувались параметричні методи обробки (метод Стьюдента для порівняння середніх значень) та ієрархічний кластерний аналіз. Результати: Виявлено дві групи студентів – майбутніх педагогів: з переважанням симпатичного відділу вегетативної нервової системи та з переважанням парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Найбільша кількість студентів з переважанням парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи виявлена серед студентів – майбутніх педагогів творчих спеціальностей (факультет мистецтв). У студентів факультету мистецтв достовірно більший латентний час зорово-моторної реакції у порівнянні з представниками інших факультетів. Це свідчить про меншу рухливість нервових процесів студентів факультету мистецтв у порівнянні зі студентами інших факультетів. Разом з цим у майбутніх викладачів мистецтва достовірно менша кількість помилок в тесті на вибір 2-х елементів з 3-х. Це свідчить про більшу стійкість нервових процесів у майбутніх педагогів – представників мистецтва у порівнянні з іншими майбутніми педагогами. Висновки: У студентів – майбутніх педагогів творчих спеціальностей (факультет мистецтв) більше стійкість нервової системи та менша рухливість у поєднанні з переважанням парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Саме тому їм підходять вправи на витривалість, які не вимагають частого перемикання уваги. До таких вправ належить ходьба, повільний біг, плавання та інші. Вправи повинні виконуватись не менш, ніж одну годину. Також їм підійдуть вправи з активізацією образного сприйняття.