Харківський класичний університет і Харківський інститут народної освіти: проблеми спадкоємності (історіографічні сюжети): до 100‑річчя реформи університетської освіти в Україні

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Анотація
Мета статті – висвітлити еволюцію уявлень у радянській та сучасній історіографії про (не) сприйняття наукових традицій Харківського імператорського університету інститутом народної освіти ім. О. О. Потебні. Методи дослідження: проблемно-історіографічний, історико-генетичний, порівняльно-історичний; принципи системності та об’єктивності. Основні результати та наукова новизна: детально розглянуто, як змінювалися оцінки дослідників від заперечення самої необхідності засвоєння старих принципів діяльності вишів до сприйняття ХІНО спадкоємцем дореволюційного університету з частковим збереженням традицій. Проаналізовано висвітлення в історичній думці 20-х рр. XX – початку XXI ст. проблемних питань, пов’язаних із заснуванням і діяльністю Харківського інституту народної освіти ім. О. О. Потебні (далі – ХІНО).Особливу увагу приділено різноманіттю думок та оцінок сприйняття ХІНО традицій Харківського імператорського університету (далі Харківського університету). Автори дійшли висновку про часткове збереження традицій Харківського університету в роботі ХІНО завдяки успадкованій матеріальній базі, а головне – збереженому в основному професорсько-викладацькому складу, співробітників та частини дореволюційного студентства. В останньому випадку мова йде більше про 1921–1924 рр., коли повернулася до навчання частина студентів, що навчалася ще до реформування університету у 1920 р., і молодь не пролетарського походження становила суттєву частку студентського контингенту. Стаття присвячена 100-річчю найрадикальнішої в історії вітчизняних університетів реформи, наслідки якої та історичне значення викликають жваві дискусії серед фахівців. Практичне значення статті полягає у зміні пріоритетів при викладанні та популяризації історії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Оригінальність дослідження обумовлена незаангажованим розглядом широкого кола використаних історіографічних джерел (наукових праць та публіцистики). Тип статті : теоретична, дослідницька. Цель статьи – осветить эволюцию представлений в советской и современной историографии о (не) восприятии научных традиций Харьковского императорского университета институтом народного образования им. А. А. Потебни. Методы исследования: проблемно-историографический, историко-генетический, сравнительно-исторический; принципы системности и объективности. Основные результаты и научная новизна: подробно рассмотрено, как менялись оценки исследователей от отрицания самой необходимости усвоения старых принципов деятельности вузов к восприятию ХИНО наследником дореволюционного университета с частичным сохранением традиций. Проанализированы освещения в исторической мысли 20-х гг. XX – начале XXI в. проблемных вопросов, связанных с образованием и деятельностью Харьковского института народного образования им. А. А. Потебни (далее – ХИНО) Особое внимание уделено многообразию мнений и оценок восприятия ХИНО традиций Харьковского императорского университета (далее Харьковского университета). Авторы пришли к выводу о частичном сохранении традиций Харьковского университета в работе ХИНО благодаря унаследованной материальной базе, а главное сохраненном в основном профессорско-преподавательскому составу, сотрудникам и части дореволюционного студенчества. В последнем случае речь идет больше о 1921–1924 гг., когда вернулась к учебе часть студентов, что училась еще до реформирования университета в 1920 г., и молодежь не пролетарского происхождения составляла существенную долю студенческого контингента. Статья посвящена 100-летию радикальной в истории отечественных университетов реформы, последствия которой и историческое значение вызывают оживленные дискуссии среди специалистов. Практическое значение статьи заключается в изменении приоритетов при преподавании и популяризации истории Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Оригинальность исследования обусловлена ​​незаангажированным рассмотрением широкого круга использованных историографических источников (научных трудов и публицистики). Тип статьи: теоретическая, исследовательская. The purpose of the article is to highlight the evolution of ideas in Soviet and modern historiography about the (non) perception of the scientific traditions of Kharkiv Imperial University by the Institute of Public Education. OO Potebny. Research methods: problem-historiographical, historical-genetic, comparative-historical; principles of systematics and objectivity. Main results and scientific novelty: it is considered in detail how researchers' assessments have changed from denying the need to learn the old principles of higher education to the perception of HINO as the successor of the pre-revolutionary university with partial preservation of traditions. The coverage in the historical thought of the 20s of the XX-beginning of the XXI century is analyzed. problematic issues related to the establishment and operation of the Kharkiv Institute of Public Education. OO Potebny (hereinafter - HINO). Particular attention is paid to the diversity of opinions and assessments of the perception of HINO traditions of Kharkiv Imperial University (hereinafter Kharkiv University). The authors came to the conclusion about the partial preservation of the traditions of Kharkiv University in the work of HINO due to the inherited material base, and most importantly, preserved mainly the teaching staff, staff and part of the pre-revolutionary students. In the latter case, it is more about 1921–1924, when part of the students who studied before the reform of the university in 1920 returned to study, and young people of non-proletarian origin made up a significant part of the student body. The article is dedicated to the 100th anniversary of the most radical reform in the history of domestic universities, the consequences and historical significance of which provoke lively discussions among experts. The practical significance of the article lies in the change of priorities in teaching and popularizing the history of VN Karazin Kharkiv National University. The originality of the study is due to the unbiased consideration of a wide range of used historiographical sources (scientific papers and journalism). Article type: theoretical, research.
Опис
Ключові слова
університетські традиції, реформа вищої освіти, професорсько-викладацький склад, студентство, Харківський університет, Харківський інститут народної освіти, университетские традиции, реформа высшего образования, профессорско-преподавательский состав, студенчество, Харьковский университет, Харьковский институт народного образования, university traditions, higher education reform, teaching staff, students, Kharkiv University, Kharkiv Institute of public еducation
Цитування
Богдашина О. М. Харківський класичний університет і Харківський інститут народної освіти: проблеми спадкоємності (історіографічні сюжети): до 100‑річчя реформи університетської освіти в Україні / О. М. Богдашина, С. Л. Куделко // Universum Historiaeet Archeologiae = Універсум історії та археології / Дніпров. нац. ун-т ім. О. Гончара. – Дніпро, 2020. – Vol. 3 (28), Lib. 1. – С. 16–27.