Українські більшовички чи більшовички на Україні 1900–1920-ті роки

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
Анотація
В статті досліджено жінок і більшовизм у 1900–1920-х роках. На українських теренах основним формальним питанням є національна ідентифікація більшовичок у заданих географічних рамках. Жінки були присутні в усіх політичних силах, утім чітку українофільську позицію на більш-менш знакових посадах займала, за великим рахунком, лише полька Харитина Пекарчук (Тіна Книшенко / Ізбицька), та Маруся (Олександра Тимофіївна) Соколовська. А от більшовицький каркас на маргінесі будували кризові менеджерки в підпіллі як царському, так і під час постійних змін влади після Лютневої революції. Когорта свідомих українок серед громадських діячів другої половини ХІХ ст. широко відома, а головне малочисельна: графиня Єлизавета Іванівна Милорадович (Скоропадська 1832–1890) з Чернігівщини й Полтавщини, Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач / Драгоманова 1849–1930) з Полтавщини, Софія Федорівна Русова (Ліндфорс 1856–1940) з Чернігівщини. В статье исследованы женщины и большевизм в 1900–1920-х годах. На украинской территории основным формальным вопросом является национальная идентификация большевичек в заданных географических рамках. Женщины присутствовали во всех политических силах, впрочем четкую украинскую позицию на более или менее знаковых должностях занимала, по большому счету, только полька Харитина Пекарчук (Тина Кнышенко / Избицкая) и Маруся (Александра Тимофеевна) Соколовская. А вот большевистский каркас на обочине строили кризисные менеджеры в подполье как царском, так и во время постоянных изменений власти после Февральской революции. Когорта сознательных украинок среди общественных деятелей второй половины XIX в. широко известна, а главное малочисленна: графиня Елизавета Ивановна Милорадович (Скоропадская 1832–1890) с Черниговщины и Полтавщины, Елена Петровна (Ольга Петровна Косач / Драгоманова 1849–1930) с Полтавщины, София Федоровна Русова (Линдфорс 1856–1940) с Черниговщины. The article explores women and Bolshevism in the 1900s and 1920s. In Ukrainian territory, the main formal issue is the national identification of Bolshevik women within a given geographical framework. Women were present in all political forces, but only the Polish Haritina Pekarchuk (Tina Knyshenko/Izbitskaya) and Marusya (Aleksandra Timofeyevna) Sokolovska occupied a clear Ukrainian position in more or less prominent positions. But the Bolshevik frame on the sidelines was built by crisis managers in the underground, both tsaristically and during the permanent changes of power after the February Revolution. A cohort of conscious Ukrainian women among public figures of the second half of the nineteenth century is widely known and most importantly small in number: Countess Elizaveta Ivanovna Miloradovich (Skoropadskaya 1832–1890) from Chernihiv and Poltava, Elena Petrovna (Olga Petrovna Kosach/Dragomanova 1849–1930) from Poltava, Sophia Fedorova Rusova (Lindfors 1856–1940) from Chernihiv.
Опис
Ключові слова
більшовизм, національна ідентифікація більшовичок, гендер, большевизм, национальная идентификация большевичек, bolshevism, Bolshevik national identity, Gender
Цитування
Вороніна М. С. Українські більшовички чи більшовички на Україні 1900–1920-ті роки / М. С. Вороніна // STUDIA SLOBOZHANICA. Вісник виставково-музейного центру : Вип. 6. Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. "Слобожанський гуманітарій – 2020", Харків, 27 жовт. 2020 р. / Харків. нац. техн. ун-т с.-г. ім. П. Василенка. – Харків, 2020. – С. 19–26.