МАТЕРІАЛИ ДО ЕКОЛОГІЇ БІЛОЇ ПЛИСКИ (MOTACILLA ALBA) В АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТАХ ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ
Завантаження...
Дата
2014
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Спілка молодих орнітологів
Анотація
Узагальнені дані по біотопному розподілу, фенології репродуктивного циклу та гніздуванню білої плиски, зібрані з 2000 до 2014 рр. у лісостеповій частині Харківської та Сумської областей. Щільність гніздування (пар/км²) зменшується в ряді: берегові та прибережні ландшаф ти (32,0 ± 1,9; 17 обліків), нагірні (25,0 ± 1,0; n = 27) та заплавні (10,0 ± 1,6; n = 17) діброви, агроценози (7,5 ± 1,6; n = 17), лучні ландшафти
(5 ± 1,2; n = 17). Збільшується щільність у сільських (27,0 ± 1,8; n = 24) та міських (17,0 ± 1,4; n = 20) ландшафтах. Навесні плиска прилітає в середньому 22.03 ± 9,6 дня (n = 27). Виліт пташенят починається із третьої декади травня. Висота гнізд над землею варіює від 0,5 до 4,8 м (n = 53; 3,0 ± 2,8). Гнізда розміщуються в різноманітних спорудах антропогенного походження. Розміри гнізд (n = 12), мм: D – 108,5 ± 5,6; d – 59,8 ± 2,6; H – 67,5 ± 5,0; h – 54,5 ± 2,2. У повній кладці в середньому 5,2 ± 0,1 яйця. Перші кладки (11.04–20.05; n = 22; 5,5 ± 0,1) достовірно більші, ніж другі (21.05–30.06; n = 12; 4,5 ± 0,1): t = 5.29; p < 0.001. Насиджує кладку переважно самка 13,3 ± 0,8 (12–14) діб. Розміри яєць (n = 74),
мм: 19,7 ± 0,2 × 14,7 ± 0,1. У кормовому раціоні пташенят виявлено 9 рядів безхребетних (37 проб, 87 екз.). Переважали Hymenoptera (39,1%), Lepidoptera (19,6%), Coleoptera (9,2%). Загальна успішність розмноження складає 74,0% продуктивність – 3,8 ± 0,1 підлетків на пару. Обобщенные данные по биотопного распределения, фенологии репродуктивного цикла и гнездованию белой трясогузки, собранные с 2000 до 2014 гг. в лесостепной части Харьковской и Сумской областей. Плотность гнездования (пар / км) уменьшается в ряду: береговые и прибрежные ландшафты (32,0 ± 1,9, 17 учетов), нагорные (25,0 ± 1,0; n = 27) и пойменные (10,0 ± 1,6; n = 17) дубравы, агроценозы (7,5 ± 1,6; n = 17), луговые ландшафты (5 ± 1,2; n = 17). Увеличивается плотность в сельских (27,0 ± 1,8; n = 24) и городских (17,0 ± 1,4; n = 20) ландшафтах. Весной трясогузка прилетает в среднем 22.03 ± 9,6 дня (n = 27). Вылет птенцов начинается с третьей декады мая. Высота гнезд над землей варьирует от 0,5 до 4,8 м (n = 53; 3,0 ± 2,8). Гнезда размещаются в различных сооружениях антропогенного происхождения. Размеры гнезд (n = 12), мм: D - 108,5 ± 5,6; d - 59,8 ± 2,6; H - 67,5 ± 5,0; h - 54,5 ± 2,2. В полной кладке в среднем 5,2 ± 0,1 яйца. Первые кладки (11.04-20.05; n = 22; 5,5 ± 0,1) достоверно больше, чем другие (21.05-30.06; n = 12, 4,5 ± 0,1): t = 5.29; p <0.001. Насиживает кладку преимущественно самка 13,3 ± 0,8 (12-14) дней. Размеры яиц (n = 74), мм: 19,7 ± 0,2 × 14,7 ± 0,1. В кормовом рационе птенцов выявлено 9 рядов беспозвоночных (37 проб, 87 экз.). Преобладали Hymenoptera (39,1%), Lepidoptera (19,6%), Coleoptera (9,2%). Общая успеваемость размножения составляет 74,0% производительность - 3,8 ± 0,1 подлетков на пару. Data about habitat preferences, phenology of reproductive cycle and nesting were summarized. They were collected from 2000 to 2014 in the forest-steppe of Kharkiv and Sumy regions. Nesting density (pairs/km²) decreased from onshore and coastal landscapes (32), upland (25) and floodplain oak forests (10) to farmland (7) and meadow landscapes (5). It increased in rural (27) and urban (17) landscapes, where the birds nested among residential and industrial buildings and in the park areas. White Wagtail arrived in the spring on average on 22.03 ± 9,6 days (n = 27, lim 7.03–11.04). Egg laying lasted from the second decade of April to early July. Fledglings left the nests from the third decade of May. Species is bicyclic. Over 85% of pairs had the second clutch. Height of nests above ground ranged from 0.5 to 4.8 m (n = 53; 3,0 ± 2,8). Measurements of nests (n = 12), mm: D – 108.5 ± 5.6; d – 59.8 ± 2.6; H – 67.5 ± 5.0; h – 54.5 ± 2.2. Full clutches had 4 (17.6%), 5 (44.1%) or 6 (38.2%) eggs, on average 5.2 ± 0.1 (n = 34). Its size decreased from 5.5 ± 0.3 (in April) and 5.6 ± 0.1 (in May) to 4.4 ± 0.2 in June. The number of eggs in first clutches (11.04–20.05; n = 22; 5.5 ± 0.1) was significantly higher than in second ones (21.05–30.06; n = 12; 4.5 ± 0.1): t = 5.29; p < 0.001. Eggs were incubated mainly by females during 12–14 days, on average 13.3 ± 0.8. The average size of eggs (n = 74), mm: 19.7 ± 0.2 × 14.7 ± 0.1. In the ration of nestlings we found 9 orders of invertebrates (37 samples, 87 specimens). Hymenoptera (39.1%), Lepidoptera (19.6%) and Coleoptera (9.2%) dominated. During the day (400 to 2000) six nestlings (aged 6–7 days) received 426 portions of food. Feeding was most intensive in the morning (400 to 700). In age of 12–13 days these nestlings received 242 food portions during the day. Fledglings left the nests in age of 12–16 days. The total breeding success made 74.0%, productivity – 3.8 ±0.1 fledglings per pair. Losses of offspring made 26.0%, during egg laying – 10.2%, incubation – 12.6%, feeding of nestlings – 3.2%. In most cases clutches were lost as a result of disturbance.
Опис
Ключові слова
біотоп, фенологія, розмноження, кладка, яйце, живлення, успішність розмноження, биотоп, фенология, размножение, кладка, яйцо, питание, успешность размножения, habita, fenology, breeding, clutch, egg, feeding, breeding success
Цитування
Чаплигіна А. Б. Матеріали до екології білої плиски (Motacilla alba) в антропогенних ландшафтах північного сходу України / А. Б. Чаплигіна // Беркут : укр. орнітолог. журн. – Чернівці, 2014. – Т. 23, вип. 2. – С. 71–78.