Сучасна університетська освіта Німеччини як об'єкт неоліберальних технократичних реформ

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2018
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Класичний приватний університет
Анотація
Автор статті повідомляє про неоднозначність результатів реформування університетської освіти ФРН на сучасному етапі. На адресу цих реформ у німецькому академічному середовищі луна­ють гострі критичні зауваження як з боку реформаторів, так і з боку консерваторів. З одного боку, реформатори незадоволені глибиною реформ, темпами реформування, впровадження в систему вищої школи механізмів ринкової саморегуляцїї й, урешті-решт, актуальним рівнем конкурентоспро­можності німецьких університетів на глобальному ринку освітніх і наукових послуг, постачальни­ками яких є сучасні професійні університети. Консерватори, навпаки, стурбовані повним розривом з ідеалом класичного університету, загрозою втрати університетською освітою свого наукового характеру, звуженням спектру спеціальностей, гонитвою за результатами, а також небезпекою руйнації університету як інституції. Автор наполягає на тому, що реформування університетської освіти повинно мати на меті поліпшення якості освіти, умов праці вчених, викладачів і студентів ,стимулювання пізнавальної діяльності як єдиного інструмента розвитку науки й формування особи­стості вчених і студентів. Автор зазначає, що ситуація, що склалася у сфері реформування універ­ситетської освіти Німеччини, змушує замислитися над проблематикою проведення реформ україн­ських університетів. Багато в чому ситуація в цих ЗВО Німеччини має багато спільного із ситуацією в університетах України : українські університети є значною мірою державними установами, мають обмежену автономію, хронічно страждають від недофінансування, а тому досить часто не мають видатних досягнень у галузі науки й викладання. Актуальні реформи спрямовані не на підвищення конкурентоспроможності українських університетів і формування студентської, викладацької та наукової еліти, а передусім на скорочення кількості університетів і, як наслідок, економію державних витрат на їх утримання. Автор уважає, що в умовах кризи української економіки такі заходи цілком виправдані, але є велика небезпека того, що українська вища школа в результаті процедур акреди­тації, атестації і тривалого недофінансування втратить свій науковий та освітній потенціал. Автор статьи сообщает о неоднозначности результатов реформирования университетского образования ФРГ на современном этапе. В адрес этих реформ в немецком академической среде звучат острые критические замечания как со стороны реформаторов, так и со стороны консерваторов. С одной стороны, реформаторы недовольны глубиной реформ, темпами реформирования, внедрение в систему высшей школы механизмов рыночной саморегуляции и, наконец, актуальным уровнем конкурентоспособности немецких университетов на глобальном рынке образовательных и научных услуг, поставщиками которых являются современные профессиональные университеты. Консерваторы, наоборот, обеспокоены полным разрывом с идеалом классического университета, угрозой потери университетским образованием своего научного характера, сужением спектра специальностей, погоней за результатами, а также опасностью разрушения университета как института. Автор настаивает на том, что реформирование университетского образования должно иметь целью улучшения качества образования, условий труда ученых, преподавателей и студентов, стимулирование познавательной деятельности как единого инструмента развития науки и формирования личности ученых и студентов. Автор отмечает, что ситуация, сложившаяся в сфере реформирования университетского образования Германии, заставляет задуматься над проблематикой проведения реформ украинских университетов. Во многом ситуация в этих ЗВО Германии имеет много общего с ситуацией в университетах Украины: украинские университеты являются в значительной степени государственными учреждениями, имеют ограниченную автономию, хронически страдают от недофинансирования, а потому зачастую не имеют выдающихся достижений в области науки и преподавания. Актуальные реформы направлены не на повышение конкурентоспособности украинских университетов и формирования студенческой, преподавательской и научной элиты, а прежде всего на сокращение количества университетов и, как следствие, экономию государственных расходов на их содержание. Автор считает, что в условиях кризиса украинской экономики такие меры вполне оправданы, но существует опасность того, что украинская высшая школа в результате процедур аккредитации, аттестации и длительного недофинансирования потеряет свой научный и образовательный потенциал. The author of the given article informs on ambiguity of reforming results of the German higher education system at the present stage. The criticism to address of carried out reforms sounds both on the part of reformers, both on the part ofconservatives. Reformers are not satisfied with reforming rates, introduction ofmarket self-control mechanisms into the German higher education system, with results of marketization in the activity of higher schools and of their research centers. They are disappointed by an insufficient increase of the competitiveness level of German higher schools in the global market of granting educational and scientific services. Conservatives are also concerned with full break with the Humboldt ideals of university, education and scientific activity, with narrowing of a profession spectrum, with chase of results. The author insists that higher education system reforming should have as its object the education quality improvement and the improvement ofworking conditions ofscientists, teachers and students, the cognitive activity stimulation as a unique tool of science development and ofthe scientist and studentperson formation. The current situation in the reformingGerman university education makes us think about the problems of reforming Ukrainian universities. In many respects, the situation in German university education has much to do with the situation in Ukraine: Ukrainian universities are largely state institutions, have limited autonomy, are chronically underfunded, and therefore often do not have outstanding achievements in science and teaching. Current reforms are not aimed at increasing the competitiveness of Ukrainian universities and the formation of a student, teaching and scientific elite,but, above all, reducing the number of universities. Under the conditions of the Ukrainian economy’s crisis, such measures are fully justified, but there is a great danger that Ukrainian higher education will lose its scientific and educational potential as a result ofaccreditation, certification procedures and ongoing underfunding
Опис
Ключові слова
професійне навчання студентів, формування наукової еліти, оцінювання якості освіти, наукове виробництво знань, технократична реформа, вища школа, профессиональное обучение студентов, формирование научной элиты, оценки качества образования, научное производство знаний, технократическая реформа, высшая школа, vocational training of students, formation of scientific elite, evaluation of education quality, scientific manufacture ofknowledge, technocratic reform, higher school
Цитування
Черкашин С. В. Сучасна університетська освіта Німеччини як об'єкт неоліберальних технократичних реформ / С. В. Черкашин // Педагогіка формування творчої особливості у вищій і загальноосвітній школах / Класич. приват. ун-т ; редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) [та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2018. – №. 60. – Т. 2 – С. 196–201.