Герой-селянин як образ «нової людини» у «Буковинській повісті» Ігоря Муратова

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020-06
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Міжнародний гуманітарний університет; Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
У пропонованій статті подається спроба аналізу образу героя-селянина як одного з домінантних образів-типів «нового героя» у «Буковинській повісті» відомого харківського митця Ігоря Муратова, що була написана в 50-х рр., коли письменники активно використовували настанови соцреалізму. Належність творчої спадщини І. Муратова до радянської доби зумовила поверховість прочитання прози митця, визначення його світоглядних та ідейно-естетичних позицій, реалізованих у творчості. Проте, незважаючи на, здавалося б, посутній критичний огляд прози письменника загалом і «Буковинської повісті» зокрема (за цей твір автор отримав Державну премію СРСР), сьогодні не має ґрунтовної розвідки, присвяченої аналізу прози митця в контексті соцреалістичного канону, проявом якого є «позитивний герой». Це й зумовлює новизну нашої роботи. Теоретико-методологічною основою розвідки стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників-літераторів, серед яких І. Басалаєв, М. Бердяєв, Ю. Борєв, Є. Добренко, О. Дяченко, К. Кларк, Т. Круглова, О. Пулинець, У. Федорів, В. Хархун та ін. У статті подається короткий аналіз критичних праць, присвячених дослідженню як поняття «новий герой» / «позитивний герой», так і тексту «Буковинської повісті». Розглянуто основні типи «нових героїв» і з’ясовано, що у творі Ігоря Муратова яскраво представлений тип героя-селянина, утіленням якого є головний герой повісті Танасій Карпюк. Також виділено і яскраво проілюстровано прикладами з тексту основні складники такого образу: походження (бідність, батрацтво, перебування за кордоном, прозріння), участь у діяльності активістів-підпільників, котрі поширювали ідеї комунізму, допомога героя-робітника у побудові «нового світу» й активна участь дітей у цьому, очікування і прихід радянських військ на Західну Україну, участь у Другій світовій війні (підпільна діяльність), звільнення західноукраїнських земель і побудова «колгоспу як “колективного селянського раю”». Також у розвідці розглянуто знакові ідеологічні атрибути (червоний прапор, радянська зірка), звернення героїв до «механізованої» метафорики та символіки (поява трактора, машинно-тракторних станцій), закцентовано увагу на характері й особливостях відповідного історичного часу, досліджено концепт праці як основний спосіб творення «нової людини». В предлагаемой статье дается попытка анализа образа героя-крестьянина как одного из доминантных образов-типов «нового героя» в «Буковинской повести» известного харьковского художника Игоря Муратова, написанная в 50-х гг., когда писатели активно использовали установки соцреализма. Принадлежность творческого наследия И. Муратова к советской эпохи обусловила этажность прочтения прозы художника, определение его мировоззренческих и идейно-эстетических позиций, реализованных в творчестве. Однако, несмотря на, казалось бы, существенный критический обзор прозы писателя в целом и «Буковинской повести» в частности (за это произведение автор получил Государственную премию СССР), сегодня не имеет основательной разведки, посвященной анализа прозы художника в контексте соцреалистического канона, проявлением которого является «положительный герой». Это и предопределяет новизну нашей работы. Теоретико-методологической основой разведки стали труды как отечественных, так и зарубежных исследователей литераторов, среди которых И. Басалаев, Н. Бердяев, Ю. Борев, Е. Добренко, А. Дяченко, К. Кларк, Т. Круглова, А. Пулинець, В. Федоров, В. Хархун и др. В статье дается краткий анализ критических работ, посвященных исследованию как понятие «новый герой» / «положительный герой», так и текста «Буковинской повести». Рассмотрены основные типы «новых героев» и выяснено, что в произведении Игоря Муратова ярко представлен тип героя-крестьянина, воплощением которого является главный герой повести Танасий Карпюк. Также выделены и ярко проиллюстрировано примерами из текста основные составляющие такого образа: происхождение (бедность, батрачество, пребывания за границей, прозрение), участие в деятельности активистов-подпольщиков, которые распространяли идеи коммунизма, помощь героя-рабочего в построении «нового мира »и активное участие детей в этом, ожидания и приход советских войск в Западную Украину, участие во Второй мировой войне (подпольная деятельность), освобождение западноукраинских земель и построение «колхоза как" коллективного крестьянского рая "». Также в разведке рассмотрено знаковые идеологические атрибуты (красный флаг, советская звезда), обращение героев к «механизированной» метафорики и символики (Появление трактора, машинно-тракторных станций), акцентировано внимание на характере и особенностях соответствующего исторического времени, исследованы концепт труда как основной способ создания «нового человека». In the proposed article attempts to analyze the image of the hero-peasant as one of the dominant images of the “new hero” in the “Bukovynian Novel” by the famous Kharkiv write Ihor Muratov, which was written in the 50th years of the XX century, when writers actively used socialist realism concept. I. Muratov’s creative heritage belongs to the Soviet period that is why at present there are no detailed researches of his prose, the definition of his worldview, ideological and aesthetic positions that realized in the works. However, despite the significant critical review of the writer’s prose “Bukovynian Novel” in particular (for this work the author received the USSR State Prize), at present, there is no substantial and complex research devoted to the analysis of the writer’s prose in the context of the socialist realism canon, the manifestation of which is a “positive hero”. This determines the originality of the presented paper. The theoretical and methodological basis of the article was the work of such Ukrainian and foreign researchers as I. Basalaiev, M. Berdiaiev, Yu. Boriev, Ye. Dobrenko, O. Diachenko, K. Klark, T. Kruhlova, O. Pulynets, U. Fedoriv, V. Kharkhun and others. The article gives a brief analysis of critical works devoted to the study of the concept of “new hero” / “positive hero” and the text of the “Bukovynian Novel”. The main types of “new heroes” are considered and it is found out that in Ihor Muratov’s novel the type of a hero-peasant is clearly represented, the embodiment of which is the main character of the story Tanasii Karpiuk. Also, the main features of the image are highlighted and illustrated by fragments (examples) from the text: origin (poverty, farm labourers, stay abroad, insight); participation in the activities of a clandestine organization, which spread the ideas of communism; the help of the hero-worker in building a “new world” and active participation of children in this; the expectations and arrival of Soviet troops in Western Ukraine; participation in the Second World War (activities of a clandestine organization); the liberation of the West Ukrainian lands and the “building” of a “collective farm as a collective paradise”. Also, the paper considered symbolic ideological attributes (red flag, Red Soviet star), heroes’ appeals to “mechanized” metaphorics and symbols (the appearance of a tractor, machine-tractor stations), focused on the nature and features of the corresponding historical time, and studied the concept of labor as the main way creating a “new man”.
Опис
Ключові слова
позитивний герой, «нова людина», герой-селянин, «новий світ», колгосп, ідеологія, «механізована» символіка, концепт праці, положительный герой, «новый человек», герой-крестьянин, "новый мир", колхоз, идеология, «механизированная» символика, концепт труда, positive hero, "new man", hero-peasant, "new world", collective farm, ideology, "mechanized" symbolism, labor concept
Цитування
Веретюк Т. В. Герой-селянин як образ «нової людини» у «Буковинській повісті» Ігоря Муратова / Т. В. Веретюк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія / Міжнар. гуманіт. ун-т ; [редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : МГУ ; Гельветика, 2020. – № 44. – C. 9–12.