ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК ТА СЕМАНТИЧНІ МЕЖІ НАПОЛЕОНІВСЬКОГО «ТЕКСТУ» РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Немає доступних мініатюр
Дата
2015
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Анотація
У дисертації вперше характер інтерпретації наполеонівського міфу в російській літературі осмислений як наполеонівський «текст», що є семантичною єдністю різножанрових творів і різностильових явищ та який має свої хронологічні межі, центрального героя і «внутрішній» сюжет. На основі маловідомих матеріалів висвітлено особливості сприйняття Наполеона в Росії та історія вивчення цього феномена в літературознавстві; охарактеризовано ґенезу наполеонівського міфу, який відмежовано від легенди; виокремлено його основні аспекти як «міфу про Спасителя»; з’ясовано його особливості як культурного міфу Нового часу; систематизовано теоретико-методологічні підходи до тлумачення «тексту» як літературознавчої категорії; окреслено хронологічні та семантичні межі наполеонівського «тексту», виявлено критерії його єдності; досліджено інтертекстуальні зв’язки всередині «тесту»; визначено основні етапи інтерпретації наполеонівського міфу в російській літературі XIX – початку XX ст., окреслено міфопоетичні риси його романтичного та неоромантичного прочитання, охарактеризовано форми полеміки з ним і відштовхування від нього у творах російського реалізму і постсимволізму, а також роль і місце цих форм у наполеонівському «тексті» російської літератури; здійснено реконструкцію особливостей сприйняття наполеонівського міфу в народному середовищі, досліджено формально-змістові джерела демонізації особистості Наполеона шляхом «підключення» до наполеонівського «тексту» різнорідних документальних свідчень; окреслено світоглядні проблеми, що виникли в наполеонівському «тексті» XIX – початку XX ст. як смислової структури підвищеної інтелектуальної напруги; визначено семантичні «вузли», до яких тяжіють усі твори російської літератури, що входять у цей «текст». Обрані хронологічні рамки дозволили реконструювати процес трансформації пам’яті про Наполеона на рівні художнього тексту. За це століття російська література пройшла кілька етапів розвитку, що є не лише сукупністю видатних творів, написаних у руслі певного літературного напрямку, але й пошуків відповідей на актуальні буттєві проблеми, і наполеонівський міф посідав тут важливе місце. В диссертации устанавливаются и уточняются особенности художественного освоения феномена Наполеона, становления и развития наполеоновского «текста» русской литературы. Проблема функционирования феномена Наполеона неоднократно становилась предметом научных рефлексий и каждый раз осмыслялась в различной плоскости. Утвердилась мысль о том, что в русской литературе сложился наполеоновский миф или его извод, «черная» и «светлая» наполеоновская легенды, разрабатывались наполеоновская тема, фабула, образ. Основанием для подобных умозаключений является сложная противоречивость феномена Наполеона, амбивалентность его действий, сила и многомерность воздействия на русское и европейское культурное сознание. В огромной наполеоновской литературе не поставлен вопрос о том, что в русской литературе наполеоновского мифа не существовало. Поэты, писатели, драматурги, публицисты воспринимали и своеобразно интерпретировали миф французский, активно распространявшийся во всех странах Европы. В отношении русской литературы речь может идти о такой форме реакции на этот «чужой», но тем не менее актуальный для нее миф, в которых личность и деятельность Наполеона получала самые различные, порой противоречивые истолкования, в то же время, объединенные общим смыслом. Этой форме отвечает понятие наполеоновского «текста» русской литературы. Именно в наполеоновском «тексте» фигура Наполеона становится специфическим и самоценным объектом художественного постижения и утверждается, как такое целостное единство, в котором все многообразное и противоречивое, нередко противопоставленное друг другу, сплавляется в семантическое единство. Наполеоновский «текст» обладает всеми свойствами такого типа текстов, в котором выделяются общие принципы отбора и систематизации содержащегося в нем материала: он обладает определенной историософской и онтологической проблематикой, имеет собственные семантические границы, очерчивающие своеобразную трактовку роли личности в истории, веры и безверия, индивидуализма и соборности, оппозицию Востока и Запада. Семантика наполеоновского «текста» отличается сложной многомерностью, но существует определенный вектор смыслового взаимодействия, обусловивший его рамку. Чтобы быть включенным в нее, произведение должно иметь проекцию в виде целостного образа. Этим образом является фигура Наполеона. Она отличается внутренней противоречивой целостностью, во многом заданной французским мифом. Ясно намечены ее зрительные характеристики (треугольная шляпа, скрещенные на груди руки, серый сюртук), детали внешности по-разному акцентируются у целого ряда писателей, но остаются неизменными атрибутами; обозначена устойчивая поведенческая модель центрального персонажа. В русской литературе его действительные поступки не представлены подробно, в ней актуализируются те или иные аспекты его образа, прочтенного не как «Спаситель», а как отрицание традиционных христианских норм и запретов, совершение поступков, утверждавших индивидуализм и новые правила поведения, но без должных на то нравственных оснований. В работе рассматривается фрагмент этого «текста» с начала XIX в. по начало XX в., выбор рамок которого обусловлен движением сюжета «текста» – от идеализации Наполеона как полководца, героя до иронического снижения, утраты актуальности в начале прошлого века, когда романтическое мировидение окончательно вытесняется новым культурным сознанием формирующегося массового общества. Полисемантика сюжета этого «текста» отразила динамику русского художественного сознания на протяжение века от предромантизма до модернизма. Все это придает семантическую целостность и логическую связность рассматриваемому фрагменту наполеоновского «текста». The dissertation is the first attempt to comprehend the nature of the Napoleonic myth interpretation in the Russian literature as the Napoleonic “text”, which is a semantic unity of the works of different genres and of the events of different styles that has its own chronological borders, the main character and “inner” plot. On the basis of certain little-known materials some special aspects of Napoleon`s perception in Russia and the historical outline of this phenomenon literary studies are considered; the genesis of the Napoleonic myth separated from the legend is traced; its main aspects as a “myth about the Saviour” are defined; its special features of a modern cultural myth are established; the theoretical and methodological approaches to the “text” as a category of the literary studies are systematized; the chronological and semantic borders of the Napoleonic “text” are described and criteria for defining its unity are suggested; the intertextual relations within the “text” are examined; the main stages of the Napoleonic myth interpretation in the Russian literature at the turn of the 20th century are singled out, mythological and poetic features of its romantic and neoromantic interpretation are identified, forms of polemics with it and its rejection in the works of Russian realism and post-symbolism are traced, the role and the place of these forms in the Napoleonic “text” of the Russian literature are thrown light upon; specific popular perception of the Napoleonic myth is revealed, the formal content sources of the demonization of the Napoleon`s personality are examined by adding different documentary evidence to the Napoleonic “text”; the world outlook problems, which appeared at the turn of the 20th century in the Napoleonic “text” as the notional structure of increased intellectual strain, are specified; the semantic “clusters” to which all the works of the Russian literature included in this “text” are gravitating, are determined. The selected chronological frames made it possible to reconstruct the process of the transformation of the memory about Napoleon at the level of the text of fiction. During that century the Russian literature passed through several stages of its development. It was not only the unity of the eminent works written within the framework of a certain literary trend but also a search for the answers to the urgent topical problems, and the Napoleonic myth occupied an important place there.
Опис
Ключові слова
наполеонівський міф, наполеонівський «текст», легенда, міфологізація, семантичні межі, внутрішній сюжет, зорові характеристики, крос-жанрові форми інтертекстуальності, наполеоновский миф, наполеоновский текст, легенда, мифологизация, семантические границы, внутренний сюжет, зрительные характеристики, кросс-жанровые формы интертекстуальности, Napoleonic myth, Napoleonic “text”, legend, mythologization, semantic borders, inner plot, visual characteristics, cross-genre forms of intertextuality
Цитування
Тарарак О. В. Формування, розвиток та семантичні межі наполеонівського "тексту" російської літератури XIX - початку XX ст. : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.02 – рос. л-ра / О. В. Тарарак ; ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – Харків : [б. в.], 2015. – 39 с.