Кафедра теорії та методики викладання суспільно-правових дисциплін

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 87
  • Документ
    ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОПЕТЕНТНОСТІ В КУРСІ «ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ»: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Солошенко, О. М.
    У публікації проаналізовано формування громадянської компетентності в курсі «Громадянська освіта і методика викладання». Наведено основні громадянські компетентності, які є інструментом для розширення можливостей розвитку особистості в суспільстві, стимулювання її мотивації, автономії та відповідальності, що визначені в Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Зазначено, що громадянська компетентність як здатність реалізовувати на практиці відповідальність, спільно виробляти рішення й брати участь у його реалізації, толерантність до різних етнокультур та релігій, гармонійне поєднання своїх інтересів із потребами та вимогами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів, в актуалізації та реалізації власного потенціалу, здатності до саморозвитку формується при вивченні навчальної дисципліни «Громадянська освіта і методика викладання». The publication analyzes the formation of civic competence in the course "Civic education and teaching methods". The basic civic competences are presented, which are a tool for expanding the opportunities for the development of the individual in society, stimulating his motivation, autonomy and responsibility defined in the Concept of Development of Civic Education in Ukraine. It is noted that civic competence is the ability to realize responsibility in practice, jointly make a decision and participate in its implementation, tolerance for different ethnic cultures and religions, harmonious combination of one's interests with the needs and demands of society, participation in the functioning of democratic institutions, in the actualization and implementation of one's own potential, the ability to self-development is formed when studying the educational discipline "Civic education and teaching methods".
  • Документ
    ПРОФЕСІЯ ВЧИТЕЛЯ – ДОЛЯ ДЕРЖАВИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Плахтєєва, В. І.
    У публікації розглянуто студентський конкурс «Професія вчителя – доля держави», який щорічно проводиться в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, що започаткував І. Ф. Прокопенко (ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди 1980–2020 рр.) із метою залучення студентської молоді до висвітлення ролі вчителя в сучасній Україні, його ролі у вихованні та формуванні підростаючого покоління. Зазначено, що професія вчителя, безумовно, є долею держави і має велике значення для її розвитку, оскільки саме вчитель формує цінності й готує молоде покоління до майбутнього, саме вчитель рухає Україну вперед. Вчителі впливають на освіту, культуру, соціальний розвиток та майбутнє країни. Забезпечення соціального визнання, підтримки, розвитку, стимулювання вчителів в інвестування в освіту є важливими стратегічними завданнями для кожної держави, оскільки вони визначають її потенціал та конкурентоспроможність у глобальному світі. Тільки шляхом підтримки та вдосконалення професії вчителя ми зможемо забезпечити якісну освіту, стабільний розвиток та процвітання країни. The publication examines the student competition "The teaching profession is the fate of the state", which is held annually at the H. S. Skovorody Kharkiv National Pedagogical University, which was started by I. F. Prokopenko (rector of H. S. Skovorody KhNPU from 1980 to 2020) with the aim of involving student youth in highlighting the role of the teacher in modern Ukraine, his role in the education and formation of the younger generation. It is noted that the teaching profession is definitely the destiny of the state and is of great importance for its development, since it is the teacher who forms values and prepares the young generation for the future, it is the teacher who moves Ukraine forward. Teachers influence education, culture, social development and the future of the country. Ensuring social recognition, support, development, encouraging teachers to invest in education are important strategic tasks for every state, as they determine its potential and competitiveness in the global world. Only by supporting and improving the teaching profession will we be able to ensure quality education, stable development and prosperity of the country.
  • Документ
    СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ Г. С. СКОВОРОДИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Олійник, О. М.
    У публікації проаналізовано соціально-економічні погляди Г. С. Сковороди. Визначне місце в історії філософської, суспільно-політичної та економічної думки в Україні у XVIII належить Г. С. Сковороді (1722-1794) – філософу, поету, демократу, гуманісту і просвітнику. Аналіз праць Г. С. Сковороди свідчить про те, що рушійною силою розвитку суспільства вчений вважав етичну освіту людей. До суспільства не мають входити трутні, утриманці, кожен має знайти власне щастя у роботі. Зазначено, що Г. С. Сковорода, будучи високоосвіченою людиною, яка знала давні і нові мови, був у курсі популярних на той період ідей А. Сміта, зокрема його «економічної людини». Можна провести паралелі між ідеями цих двох учених. Так, Г. С. Сковорода пише: «Займаючись конкретним видом праці, людина стає корисною собі та громадськості», а А. Сміт в «Економічній людині» висловлює думку, що завдяки надаванню послуг один одному, обміну працею та плодами цієї праці, керуванню особистою вигодою людина найкраще сприяє інтересам суспільства. The publication analyzes the socio-economic views of H. S. Skovoroda. A significant place in the history of philosophical, socio-political and economic thought in Ukraine in the 18th century belongs to H. S. Skovorodi (1722-1794) – philosopher, poet, democrat, humanist and educator. The analysis of the works of H. S. Skovoroda shows that the scientist considered the ethical education of people to be the driving force of the development of society. Society should not include drones, dependents, everyone should find their own happiness in work. It is noted that H. S. Skovoroda, being a highly educated person who knew ancient and new languages, was aware of A. Smith's popular ideas at that time, in particular his "economic man". Parallels can be drawn between the ideas of these two scientists. For example, H. S. Skovoroda writes: "Engaging in a specific type of work, a person becomes useful to himself and the public," and A. Smith in "The Economic Man" expresses the opinion that thanks to the provision of services to each other, the exchange of labor and the fruits of this labor, management a person best contributes to the interests of society through personal gain.
  • Документ
    ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ І УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Бережна, С. В.
    У публікації проаналізовано цінності сучасної педагогічної освіти. Цінності є ядром культури кожного народу, нації, суспільства. Поняття «цінність» є предметом теоретичних досліджень багатьох гуманітарних наук – філософії, соціології, психології, педагогіки, етики, естетики, економіки, політології тощо. Зазначено, що цінності є системотворчим ядром діяльності та внутрішнього духовного життя людини. У педагогічній освіті сформована система цінностей допомагає об’єднати суспільство й особистість, залучаючи їх до системи суспільних відносин. The publication analyzes the values of modern pedagogical education. Values are the core of the culture of every people, nation, society. The concept of "value" is the subject of theoretical research in many humanitarian sciences - philosophy, sociology, psychology, pedagogy, ethics, aesthetics, economics, political science, etc. It is noted that values are the system-creating core of a person's activity and inner spiritual life. The system of values formed in pedagogical education helps to unite society and the individual, involving them in the system of social relations.
  • Документ
    ФІЛОСОФІЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І СУЧАСНИЙ АКСІОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Бережна, С. В.
    У публікації розглянутоі ціннісні орієнтації, мотивацію та цільові орієнтири сучасної української людини крізь аксіологічну призму філософсько-антропологічного вчення Г. Сковороди. Багатоаспектність філософії серця видатного українського просвітника є етико-аксіологічним орієнтиром для поглибленої рефлексії дискурсу гідності в суспільстві, що відстоює своє право на незалежність. Зазначено, що провідною є філософія Григорія Сковороди, характерною особливістю філософської системи є об’єднання людини і світу. У філософському параметрі це означає формування монолітної філософії, яка поєднує етику, онтологію, філософський досвід і духовну поведінку. Сталим є звернення Г. Сковороди до «голосу серця», що свідчить про початок формування його людиноцентризму у сфері національної основи та стає альтернативою раціоналістично-об’єктивістському методу в обстоюванні непохитного значення, першочерговості індивідуально-особистісної й мультикультурної унікальності людського буття. The publication examines the value orientations, motivation, and target orientations of the modern Ukrainian person through the axiological prism of the philosophical and anthropological teaching of H. Skovoroda. The multifaceted philosophy of the heart of an outstanding Ukrainian of an educator is an ethical and axiological reference point for an in-depth reflection of the discourse of dignity in a society that defends its right to independence. It is noted that the leading philosophy is the philosophy of Hrigory Skovoroda, a characteristic feature of the philosophical system is the unification of man and the world. In a philosophical setting, this means the formation of a monolithic philosophy that combines ethics, ontology, philosophical experience, and spiritual behavior. H. Skovoroda's appeal to the "voice of the heart" is constant, which indicates the beginning of the formation of his human-centrism in the sphere of the national foundation and becomes an alternative to the rationalist-objectivist method in arguing for the unshakable importance, primacy of the individual-personality and multicultural uniqueness of human existence.