Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2908
Title: Авторские знаки как средство оформления пунктуационно-смысловых вариантов
Other Titles: Авторські знаки як засіб оформлення пунктуаційно-смислових варіантів
Author's signs as a means of formalizing punktua-tion-meaningful variants
Authors: Степанченко, И. И.
Степанченко, І. І.
Stepanchenko, I. I.
Keywords: авторская пунктуация
вариативность
альтернативность
окказиональность
семантико-стилистический вариант
авторська пунктуація
варіативність
альтернативність
оказіональність
семантико-стилістичний варіант
author's punctuation
variability
alternativeness
occasionallity
semantic-stylistic variant
Issue Date: 25-Oct-2018
Publisher: ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Citation: Степанченко И. И. Авторские знаки как средство оформления пунктуационно-смысловых вариантов / И. И. Степанченко // Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. - Харьков : ХНПУ, 2018. - № 4 (66). - С. 17-22.
Abstract: Авторская пунктуация не является нарушением пунктуационных норм. В широком смысле авторские знаки – это вариативные, альтернативные знаки, выбор которых определяется семантико-стилистическими особенностями высказывания. Рассматриваемая таким образом авторская пунктуация включает в себя разнородные явления, дифференцирующиеся по степени окказиональности оформляемых пунктуационно семантико-стилистических вариантов. Объединяющим эти явления признаком является ситуация выбора знака, т.е. альтернативность вариантов. Авторские знаки в узком смысле слова – это средство создания с помощью пунктуациии окказиональных, нерегулярных семантико-стилистических неологизмов. Как аналогию к разграничению разных типов пунктуационно-смысловых вариантов можно рассматривать деление метафор на языковые (в том числе и т.н. речевые) и индивидуально-авторские. Критерием разграничения в конечном счете служит степень затрудненности перехода от языковых отношений (отношений между вербальными образами) к отношениям образно-понятийным, мыслительным (отношениям между «предметными» образами), т.е. степень привычности, стандартности, регулярности выражаемого метафорой смысла. Авторська пунктуація не є порушення пунктуаційних норм. У широкому розумінні авторські знаки – це варіативні, альтернативні знаки, вибір яких визначається семантико-стилістичними особливостями висловлювання. Розглянута таким чином авторська пунктуація містить різнорідні явища, що диференціюються за ступенем оказіональності семантико-стилістичних варіантів, які підлягають пунктуаційному оформленню. Об’єднуючою ці явища ознакою є ситуація вибору знака, тобто альтернативність варіантів. Авторські знаки у вузькому розумінні – це засіб створення за допомогою пунктуації оказіональних, нерегулярних семантико-стилістичних неологізмів. Як аналогію до розрізнення типів пунктуаційно-смислових варіантів можна розглядати розподіл метафор на мовні (в тому числі й мовленнєві) та індивідуально-авторські. Остаточним критерієм розрізнення є ступінь складності переходу від мовних відношень (відношень між вербальними образами) до відношень образно-поняттєвих, мисленнєвих (відношень між «предметними» образами), тобто ступінь звичності, стандартності, регулярності, сенсу, що виражається метафорою. Author’s punctuation is not a violation of punctuation rules. In a broad sense, author’s signs are variable, alternative signs, the choice of which is determined by the semantic and stylistic features of the utterance. The author's punctuation considered in this way includes heterogeneous phenomena that are differentiated according to the degree of occasional character of punctuation-formalized se-mantic-stylistic variants. The unifying feature of these phenomena is the situation of the choice of the sign, i.e. an alternative of the variants. Author's marks in the narrow sense of the word are a means of creating occasional, irregular semantic-stylistic neologisms with the help of punctuation. As an anal-ogy to the distinction between different types of punctuation-semantic variants, one can consider the division of metaphors into linguistic (including so-called speech metaphors) and individual, the au-thor's ones. The criterion for differentiation after all is the degree of difficulty in the transferring from linguistic relations (the relations between verbal images) to the relations of figurative and conceptu-al, mental (the relations between “objective” images), i.e. the degree of familiarity, standardization, regularity of the meaning expressed by the metaphor.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2908
ISSN: 2313-0482 (Online)
Appears in Collections:Кафедра слов’янських мов

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Степанченко И. И. Авторские знаки .pdf447.97 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.