Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2479
Title: Playful Competence : the Access Code to the Inner Resources
Other Titles: Грайлива компетентність : код доступу до внутрішніх ресурсів
Игривая компетентность : код доступа к внутренним ресурсам
Authors: Gordienko-Mytrofanova, I. V.
Kobzieva, Yu. A.
Гордієнко-Митрофанова, І. В.
Кобзєва, Ю. А.
Гордиенко-Митрофанова, И. В.
Кобзева, Ю. А.
Keywords: playful competence
individual identity
socialization
ludic competence
psychology
грайлива компетентність
індивідуальна ідентичність
соціалізація
судова компетентність
психологія
игровая компетентность
индивидуальная идентичность
социализация
судебная компетентность
психология
Issue Date: 11-Jul-2017
Publisher: 15th European Congress of Psychology (ECP), Amsterdam
Citation: Gordienko-Mytrofanova I. V. Playful Competence : the Access Code to the Inner Resources / I. V. Gordienko-Mytrofanova, Yu. A. Kobzieva // 15th European Congress of Psychology : Abstract book, Amsterdam, The Netherlands, 11–14 July. – Amsterdam : ECP, 2017. – P. 19.
Abstract: The concept of ludic competence (playful competence), developed within the paradigm of culture-historic approach is presented. Ludic competence is formed alongside with the development of playfulness, which is a stable personality trait in the modern world of gamification. Playfulness reveals itself in the way how a person creatively adapts to the reality of their own “Self” (individual identity) and to the reality of the World (socialization), accepting this task as an exciting challenge. The components of playfulness as an integral personality trait are also the components of ludic competence. These are defined as “motivated abilities” that help individuals to achieve personally meaningful goals. In this case, the goal is to develop individual identity to the extent which ensures successful socialization, i.e. successful psychological functioning. The components of playfulness were revealed in the course of a psycholinguistic experiment, whose major stage is a free association experiment with “playfulness” as a stimulus word. The sample comprised 4,795 respondents. The following components were identified: “sensitivity”, “imagination”, “sense of humor”, “lightness”, “flirting” (as an intention to attract the attention of the opposite or one’s own sex), “mischievousness” (as a particular example of self-challenge), “fugue” (as provocative and/or eccentric behavior). Playfulness, thanks to imagination, enables us to see the world as a whole and the current situation in particular in the most comprehensive way, i.e. from within one’s Self as seen by the Other (sensitively), and solve it with a sense of humor, lightness and child-like spontaneity or, on the contrary, in a sophisticated and exquisite manner of an adult person (flirting), frequently in various forms of self-challenging, and sometimes in a bold and decisive fashion, walking “on the edge” of identity and socialization (fugue). The proposed concept of ludic competence is based, among other things, on the works containing empiric evidence about the connection between playfulness and positive psychological functioning. Представлено концепцію судової компетентності (грайливої ​​компетентності), розроблену в рамках парадигми культурно-історичного підходу. Лудична компетентність формується поряд з розвитком грайливості, що є стійкою рисою особистості в сучасному світі гейміфікації. Грайливість виявляється у тому, як людина творчо пристосовується до реальності власного «Я» (індивідуальної ідентичності) та до реальності Світу (соціалізація), сприймаючи це завдання як захоплююче завдання. Компоненти грайливості як невід’ємної риси особистості також є компонентами лудійної компетентності. Вони визначаються як «мотивовані здібності», які допомагають людям досягати особистісно значущих цілей. У цьому випадку метою є розвиток індивідуальної ідентичності в тій мірі, яка забезпечує успішну соціалізацію, тобто успішне психологічне функціонування. Складові грайливості були виявлені в ході психолінгвістичного експерименту, головним етапом якого є вільний експеримент асоціації з «грайливістю» як стимульним словом. Вибірка складала 4795 респондентів. Були визначені такі компоненти: «чутливість», «уява», «почуття гумору», «легкість», «загравання» (як намір привернути увагу протилежної чи власної статі), «огидність» (як конкретний приклад самовиклику), «фуга» (як провокаційна та / або ексцентрична поведінка). Грайливість, завдяки уяві, дозволяє нам бачити світ у цілому і, зокрема, сучасну ситуацію, найбільш комплексно, тобто зсередини власного «Я», як бачить Інший (чуйно), і вирішувати його з почуттям гумору, легкість і дитяча спонтанність або, навпаки, витончена і вишукана манера дорослої людини (флірту), часто в різних формах самовиклику, а іноді сміливо і рішуче, ходити «на край» ідентичності та соціалізації (фуга). Запропонована концепція лудистичної компетентності базується, серед іншого, на творах, що містять емпіричні докази про зв’язок грайливості та позитивного психологічного функціонування. Представлена ​​концепция судебной компетентности (игровой компетентности), разработанная в рамках парадигмы культурно-исторического подхода. Лудийная компетентность формируется вместе с развитием игривости, которая является устойчивой чертой личности в современном мире геймификации. Игривость проявляется в том, как человек творчески приспосабливается к реальности своего «Я» (индивидуальная идентичность) и к реальности Мира (социализация), принимая эту задачу как захватывающую задачу. Компоненты игривости как неотъемлемой черты личности также являются компонентами судебной компетентности. Они определяются как «мотивированные способности», которые помогают людям достичь личных значимых целей. В этом случае цель состоит в том, чтобы развить индивидуальную идентичность в той степени, которая обеспечивает успешную социализацию, то есть успешное психологическое функционирование. Компоненты игривости были выявлены в ходе психолингвистического эксперимента, основным этапом которого является эксперимент свободной ассоциации с игривостью в качестве стимулирующего слова. Выборка включала 4795 респондентов. Были определены следующие компоненты: «чувствительность», «воображение», «чувство юмора», «легкость», «флирт» (как намерение привлечь внимание противоположного или собственного пола), «озорство» (как частный пример самообвинения), «фуга» (как провокационное и / или эксцентричное поведение). Благодаря воображению игривость позволяет нам видеть мир в целом и текущую ситуацию в частности самым всесторонним образом, то есть изнутри своего Я, воспринимаемого Другим (чутко), и решать его с чувством юмора, легкость и детская спонтанность или, наоборот, в изощренной и изысканной манере взрослого человека (флирт), часто в различных формах самообороны, а иногда смелым и решительным образом, ходьба «на краю» идентичности и социализации (фуга). Предлагаемая концепция судебной компетентности основана, среди прочего, на работах, содержащих эмпирические данные о связи между игривостью и позитивным психологическим функционированием.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2479
Appears in Collections:Кафедра психології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Gordienko-Mytrofanova I. V. Playful Competence .pdf360.03 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.