Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1727
Title: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІМПЛІКАТУРАМИ У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
Other Titles: ЛИНГВОПРАГМАТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ВЫСКАЗЫВАНИЙ С ИМПЛИКАТУРАМИ В РЕАКТИВНЫХ ХОДАХ НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОГО ДИАЛОГИЧЕСКОГО ДИСКУРСА
LINGUO-PRAGMATIC PROPERTIES OF TALES WITH IMPLICATURES IN REACTIVE WAYS OF GERMAN-LANGUAGE DIALOGICAL DISCOURSE
Authors: Сидорова, М. О.
Sidorova, M. O.
Keywords: діалогічний дискурс
імплікатура
імпліцитний мовленнєвий акт
індикатор
реакція
стратегія
диалогический дискурс
импликатура
имплицитный речевой акт
индикатор
реакция
стратегия
dialogical discourse
implicature
indicating device
implicit speech act
tactics
strategy
Issue Date: 2015
Publisher: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Citation: Сидорова М. О. Лінгвопрагматичні властивості висловлень з імплікатури у реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 - герм. мови / М. О. Сидорова ; Харк. нац. ун-т імені В. Н. Каразіна. - Харків : [б. в.], 2015. - 20 с.
Abstract: Дисертацію присвячено встановленню лінгвопрагматичних властивостей висловлень з імплікатурами в реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу. Досліджувані імплікатури демонструють два типи - конвенційні, що мають лексико-граматичні й синтаксичні індикатори, та конверзаційні (дедуктивні, індуктивні, абдуктивні), що виводяться на ґрунті дискурсивного контексту. При цьому реалізуються імпліцитні мовленнєві акти асертивного, комісивного, директивного й експресивного типів, які є підтримувальними, непідтримувальними й відтермінованими реакціями на асертиви, квеситиви, директиви, комісиви й експресиви. Реалізацію реактивних імпліцитних мовленнєвих актів зумовлено стратегіями аргументації, увічливості та вуалювання. Диссертация посвящена установлению лингвопрагматических свойств высказываний с импликатурами в реактивных ходах немецкоязычного диалогического дискурса. Исследуемые импликатуры демонстрируют два типа - конвенциональные, имеющие лексико- грамматические и синтаксические индикаторы, и конверзационные (дедуктивные, индуктивные, абдуктивные), выводящиеся на основе дискурсивного контекста. При этом реализуются имплицитные речевые акты ассертивного, комиссивного, директивного и экспрессивного типов, которые являются поддерживающими, неподдерживающими и отсроченными реакциями на ассертивы, квеситивы, директивы, комиссивы и экспрессивы. Реализация реактивных имплицитных речевых актов обусловлена стратегиями аргументации, вежливости и вуалирования. The paper analyses linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse. The implicatures of utterances in responsive moves of dialogical discourse demonstrate propositional and illocutionary dependence upon the initial utterance. In dialogical discourse the responsive utterances actualise conventional and conversational implicatures. The former have lexical and grammatical or syntactic indicating devices. The latter have no linguistic indicating devices and are derived from the discursive context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, which are derived from a syllogism, inductive, which have cause and consequence underpinnings, and abductive, which are built on a hypothesis in terms of the discursive context. Linguistic indicating devices of conventional implicatures in German dialogical discourse include implicative, factive and presuppositional verbs, restrictive particles, adjectives in comparative and superlative degrees, scalar adverbs, indefinite personal, demonstrative, negative, possessive and personal pronouns, verbs in the Subjunctive (Konditionalis I and Prateritum Konjunktiv), rhetorical question, statements and inducements (cliches with specific structures), conditional clauses (complete and elliptic), and contradistinction structures. The implicative, factive and presuppositional verbs have as a common feature a presupposition in their seme, which can be actualized in discourse as an implicature. The nature of this presupposition serves as their differentiation criterion. The the presuppositional and factive verbs pass the negation test, but the implicative do not. On the other hand, the implicative and factive verbs have an infinitive phrase or object clause as a complement, whereas presuppositional verbs do not. Restrictive particles as implicature indicating devices have a specific relationship between their sphere and focus. The focus of the particle auch is included to its sphere; the focus of the particle nur stays beyond its sphere; the sphere of the particle sogar follows from its focus. Adjectives in comparative and superlative degrees together with verb tense forms serve as implicature indicating devices in responsive utterances of German dialogical discourse. The adverbs immer, uberall, zuerst, nie indicate the scalar implicature. Rhetoric statements are structured according to four structural models: 1) Ich werde p +» Ich werde ~p; 2) Als ob p +» ~p; 3) Als ~p +>> p or Alsp +» ~p, 4)p mochte ich sehen +>> ~p. Conditional clauses demonstrate five structural models: 1 )p? -Wenn p, dann q +» ~p; 2)p? - Wenn ~p, dann q +» p\ 3)p? - Wenn nurp, dann q +» p&r; 4)p? - Wenn q +» Wenn q, dannp; 5)p - Wenn q +» ~q. Contradistinction structures follow three models: 1) Ich undp? +» Ich ~p; 2) Ich und nichtp? +» Ichp; 3) Du undp? +» Du kannst ~p In responsive moves, the utterances with implicatures actualise implicit speech acts of assertive, commissive, directive and expressive types, which are viewed as supporting, non-supporting or deferred reactions to assertive, commissive, directive and expressive speech acts. The responsive implicit speech acts realisation is stipulated by the strategies of argumentation, politeness and fogging. The strategy of argumentation is implemented through two discursive tactics, that of justification and generalization. The strategy of politeness is pursued through three tactics: maintaining the face of the addressee, threatening the face of the addresser and hinting. The strategy of fogging presupposes five types of tactics: maintaining the face of the addresser, using euphemisms, avoidance, threatening the face of the addressee and maintaining/threatening the face of the third person. Hinting and using euphemisms are distinct by conversational implicatures; the rest of the tactics can be realised either in the utterances with conventional or conversational implicatures. The strategies and tactics can be combined in one utterance.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1727
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Сидорова М. О. .pdf350.43 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.