Проза Л. Я. Гуревич в контексте беллетристики конца ХІХ – начала ХХ вв.

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2015
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Анотація
Целью представленной статьи было выделить «сквозные черты» развития беллетристики порубежного периода в произведениях Л. Я. Гуревич. Анализ прозы писательницы в литературном контексте эпохи подтвердил наличие общих закономерностей развития русской беллетристики, а именно : стереотипность, схематичность основных сюжетных ходов, излишняя детализация, описательная характеристика героев, их шаблонность, тиражируемость приемов, поверхностная авторская оценка, примитивизм экспрессивной поэтической техники, ориентированность на удовлетворение вкуса определенной категории читателей. Основная тематика русской беллетристики последней четверти XIX в. – «маленький» человек, но, в отличие от классиков, беллетристы, в том числе и Л. Я. Гуревич, не притязали на крупные обобщения, а обращались к духовным поискам своих героев. Беллетристика этого периода выбрала своим героем «не героя», что отразилось на семантике заглавий произведений. На наш взгляд, сама постановка проблемы духовного поиска героя в эпоху «безвременья» составила сильную сторону творчества Л.Я. Гуревич и сделала ее социально и исторически значимой. Метою представленої статті було виділити «наскрізні риси» розвитку белетристики порубіжного періоду у творах Л. Я. Гуревич. Аналіз прози письменниці у літературному контексті доби підтвердив наявність загальних закономірностей розвитку російської белетристики, а саме: стереотипність, схематичність основних сюжетних ходів, зайва деталізація, описова характеристика героїв, їх шаблонність, тиражованість прийомів, поверхнева авторська оцінка, примітивізм експресивної поетичної техніки, орієнто- ваність на задоволення смаку певної категорії читачів. Основна тематика російської белетристики останньої чверті XIX ст. – «маленька» людина, але, на відміну від класиків, белетристи, в тому числі і Л. Я. Гуревич, не претендували на великі узагальнення, а зверталися до духовних пошуків своїх героїв. Белетристика цього періоду вибрала своїм героєм «не героя», що відбилося на семантиці назв творів. На наш погляд, сама постановка проблеми духовного пошуку героя в епоху «позачасся» склала сильну сторону творчості Л. Я. Гуревич і зробила її соціально та історично значимою. The purpose of the present article was to highlight the «through features” of the fi ction’s progress in the period of “timelessness” in the works of L.Y. Gurevich. The analysis of the writer’s prose in the literary context of the era has confi rmed the presence of the general laws of the development of Russian fi ction, namely: the stereotype nature, schematic basic plot turns, excessive detailed elaboration, descriptive characteristics of the characters, open author’s evaluation, primitivism of expressive poetic technique, focus on satisfaction the taste of a certain category of readers. The main theme of Russian fi ction of the last quarter of the XIX century was «a small man», but, unlike the classics, the fi ction writers, including L.Y. Gurevich, didn’t claim to large generalizations, but they addressed to spiritual quest of their characters. Fiction of that period chose its hero «not the hero», which was refl ected in the semantics of the titles of the fi ction works. In our view, the very formulation of the problem of the spiritual quest of the hero in the era of «timelessness» was a strong creative side of L.Y. Gurevich and made her creative heritage socially and historically significant.
Опис
Ключові слова
беллетристика, литературный контекст, духовные поиски, семантика, поэтика, стереотипность, белетристика, літературний контекст, духовні пошуки, семантика, поетика, стереотипність, fiction, literary context, spiritual quest, semantics, poetics, stereotype
Цитування
Гулич Е. А. Проза Л. Я. Гуревич в контексте беллетристики конца ХІХ – начала ХХ вв. / Е. А. Гулич // Наукові записки ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. – Харків : ХНПУ, 2015. – Вип. 2 (81). – С. 100–109.