Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
ISSN 2521-6961
EKhNPUIR– (Electronic Kharkiv National Pedagogical University Institutional Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
В EKhNPUIR розміщено електронні повнотекстові документи наукового та навчально-методичного призначення, створені науковцями, викладачами, аспірантами, магістрантами, а також студентами університету.
Наповнення Репозитарію регламентується Положенням про електронний архів, затвердженим Вченою радою ХНПУ імені Г. С. Сковороди від 08.02.2021 року.
Положення про репозитарій ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Інструкція реєстраціі документів
Приклади бібліографічного опису документів
Для індексації публікацій світовими рейтингами радимо розміщувати електронні версії публікацій у форматах DOC або PDF з розпізнаванням, заповнювати поля "заголовок", "анотація" та "ключові слова" українською та англійською мовами.
Розміщення наукових робіт студентів здійснюється за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Наукові публікації прохання передавати: repository@hnpu.edu.ua
За питаннями роботи з репозитарієм звертатись до бібліотеки
вул. Алчевських, 29 кім. 131, т. 717-10-34
Зібрання в DSpace
Виберіть зібрання, щоб переглянути його колекції.
ORCID Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди Відділи Дисертації, автореферати та монографії Кваліфікаційні бакалаврські роботи Кваліфікаційні магістерські роботи Матеріали наукових конференцій Наукова бібліотека Персональні колекції Факультети Інститут підвищення кваліфікації педагогічних працівників і менеджменту освіти Історія ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Останні подання
Документ
STYLISTIC NEOLOGISMS IN PRESENT-DAY ENGLISH LANGUAGE LITERARY DISCOURSE: DIAGNOSTIC CRITERIA
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Bielova, M.
Figurative language is an important aspect of creative writing and fiction is one of the major domains that welcomes creativity. In English language literary discourse, where normative changes are challenged to the advantage of accessibility, wittiness and humor, it is standard practice to create stylistic neologisms – individual (system external) lexemes intentionally coined by the writer to create a unique, thrilling, or interesting literary experience. They can be sampled from a corpus of literary texts in accordance with a number of diagnostic criteria, including non-codification, recent emergence, and low frequency of use in corpora. The stylistic power of these neologisms lies in the fact that these words are typologically marked as a result of bending our systemic knowledge of English morphology. Образність мови є важливим аспектом художнього письма, а художня література - одна з основних сфер, яка заохочує творчість. В англомовному літературному дискурсі, де нормативним змінам кидають виклик на користь доступності, дотепності та гумору, стандартною практикою є створення стилістичних неологізмів - індивідуальних (позасистемних) лексем, навмисно вигаданих письменником для створення унікального, захопливого або цікавого літературного досвіду. Їх можна виокремити з корпусу художніх текстів відповідно до низки діагностичних критеріїв, серед яких некодифікованість, нещодавня поява та низька частота вживання в корпусі. Стилістична сила цих неологізмів полягає в тому, що ці слова типологічно марковані як результат викривлення наших системних знань з англійської морфології.
Документ
ОСОБЛИВОСТІ ПОРЯДКУ СЛІВ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ДЕЯКИХ ТИПІВ УКРАЇНСЬКИХ ПРОСТИХ ДВОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Шухова, О.
У статті проаналізовано порядок слів при перекладі деяких типів українських простих двоскладних речень. В ході аналізу було встановлено, що речення, в яких є виконує роль дієслова-зв’язки в складеному іменному присудку, можуть мати різний порядок слів, причому здебільшого трапляються випадки, коли зв’язка є лексично невираженою. Щодо речень з простим дієслівним присудком, вираженим дієсловом є, що позначає наявність, то здебільшого трапляються приклади непрямого розташування слів, коли присудок передує підметові. Такий порядок слів зазвичай сприймається як нейтральний. Зазначено, що загальною тенденцією при перекладі речень є збереження прямого порядку слів. Тому при перекладі речень з непрямим словопорядком використовуються засоби для виділення реми. Часто переклад речень проаналізованих типів здійснюється за допомогою конструкції there is / there are. The article analyzes the order of words when translating some types of Ukrainian simple two-syllable sentences. In the course of the analysis, it was established that sentences in which there is a linking verb in a compound nominal predicate can have a different word order, and there are mostly cases when the link is lexically unexpressed. Regarding sentences with the simple is a verbal predicate, the expressed verb is, which denotes presence, then there are mostly examples of indirect word arrangement when the predicate precedes the subject. This order of words is usually perceived as neutral. It is noted that the general tendency when translating sentences is to preserve the direct order of words. Therefore, when translating sentences with indirect word order, means are used to highlight the rheme. Often, sentences of the analyzed types are translated using the construction there is / there are.
Документ
РОЛЬ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ПЕРЕДАЧІ НАЗВ СВІТОВИХ БРЕНДІВ КИТАЙСЬКОЮ МОВОЮ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Самойленко, Н.
У публікації досліджено роль міжкультурної комунікації у передачі назв світових брендів китайською мовою. Міжкультурна комунікація досліджує способи уникнення непорозумінь на культурному ґрунті у спілкуванні з іноземцями. Наведено деякі приклади особливостей міжкультурної комунікації з Китаєм. Зазначено, що при введені бізнесу на китайський ринок важливо розуміти культурні відмінності та здійснювати адаптацію, щоб уникнути неправильних або незручних асоціацій, які можуть виникнути через культурний контекст. Дослідження культурних особливостей китайського ринку, цінностей та смислового сприйняття споживачів є необхідною передумовою для успішного перекладу назв брендів. The publication examines the role of intercultural communication in the transfer of world brand names in Chinese. Intercultural communication explores ways to avoid cultural misunderstandings in communication with foreigners. Some examples of the peculiarities of intercultural communication with China are given. It is noted that when introducing a business to the Chinese market, it is important to understand cultural differences and make adaptations to avoid wrong or uncomfortable associations that may arise due to the cultural context. The study of the cultural characteristics of the Chinese market, values and semantic perception of consumers is a necessary prerequisite for the successful translation of brand names.
Документ
TRENDS IN THE FORMATION OF NEW TERMS AND THEIR INTERPRETATION IN THE UKRAINIAN LANGUAGE
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Laktina, Yu.
In the fast-paced world of technological advancements, cultural shifts, and global connectivity, the emergence of new terms in languages is inevitable. The Ukrainian language, rich in its heritage and constantly evolving, also experiences the formation of new terms to reflect modern realities. Let's explore the trends in the creation of new terms and their interpretation in the Ukrainian language. In conclusion, modern English is a dynamic and vibrant language, constantly evolving to meet the needs of its speakers. The emergence of new terms reflects the ever-changing landscape of society, technology, and culture, making English a truly global and adaptive language. The formation and interpretation of new terms in the Ukrainian language reflect the dynamic nature of language evolution and adaptation. By incorporating borrowings, adaptations, coinages, and neologisms, Ukrainian remains a vibrant and relevant language capable of expressing contemporary ideas and concepts. У швидкоплинному світі технологічного прогресу, культурних зрушень та глобального зв'язку поява нових термінів у мовах є неминучою. Українська мова, яка має багату спадщину і постійно розвивається, також переживає формування нових термінів, що відображають сучасні реалії. Спробуємо дослідити тенденції творення нових термінів та їх тлумачення в українській мові. Сучасна англійська мова є динамічною та живою мовою, яка постійно розвивається, щоб задовольнити потреби її носіїв. Поява нових термінів відображає постійно мінливий ландшафт суспільства, технологій та культури, що робить англійську мову справді глобальною та адаптивною. Утворення та інтерпретація нових термінів в українській мові відображає динамічний характер мовної еволюції та адаптації. Завдяки запозиченням, адаптаціям, калькам та неологізмам українська мова залишається живою та актуальною мовою, здатною виражати сучасні ідеї та концепції.
Документ
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ЕКСПЛІКАЦІЇ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ПРОБЛЕМ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Калініченко, Т.
У статті досліджено методи і прийоми експлікації як один із способів вирішення перекладацьких проблем. Метод експлікації застосовується безпосередньо в тексті перекладу і, переважно, використовується для передачі одиниць та реалій, які не мають еквівалентів. Головним недоліком цього методу є його багатослівність, і саме тому він підходить у тих випадках, коли мова йде про досить коротке пояснення. Зазначено, що основним завданням експлікації у всіх її проявах є прагматична адаптація тексту для читачів перекладу, причому лінгвістична експлікація відображає тільки загальну інтенцію перекладача, а культурологічна та металінгвістична види експлікацій повинні полегшувати сприйняття чужої культури і заповнювати лакуни в фонових знаннях. The article examines the methods and techniques of explication as one of the ways to solve translation problems. The explication method is applied directly in the translation text and is mainly used to convey units and realities that do not have equivalents. The main disadvantage of this method is its verbosity, and that is why it is suitable in cases where a rather short explanation is involved. It is noted that the main task of explication in all its manifestations is pragmatic adaptation of the text for readers of the translation, and linguistic explication reflects only the general intention of the translator, and cultural and metalinguistic types of explication should facilitate the perception of foreign culture and fill gaps in background knowledge.